MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Закликав перетворити Сумщину на ‘мертву зону’

11.02.2025   
Марина Гарєєва
Російського пропагандиста Сергія Міхєєва заочно засудили до восьми років позбавлення волі. Розповідаємо про черговий вирок і згадуємо інших представників РФ, які закликали до геноциду українців і поширювали мову ворожнечі.

Сергій Міхєєв. Скриншот з відео ютуб-каналу “Открыто о России”, оприлюднений журналістами hromadske.

Сергій Міхєєв. Скриншот з відео ютуб-каналу (рос.) “Открыто о России”, оприлюднений журналістами hromadske.

‘Не повинно залишатися живих людей’

Про те, що Міхєєв отримав заочний вирок, 10 лютого повідомила Служба безпеки України.

“Зловмисник публічно підтримує збройну агресію РФ та воєнні злочини рашистів проти цивільного населення України”, — написала пресслужба СБУ в офіційному телеграм-каналі.

Слідчі встановили, що у червні 2023 року Сергій Міхєєв закликав командування окупаційних угруповань Росії здійснити серію масованих ракетно-бомбових і артилерійських ударів по Сумах.

Таким чином зловмисник пропонував перетворити прифронтове українське місто на “мертву зону”, у якій, за його словами, “не повинно залишитися живих людей”. Цю тезу Міхєєв, який вважає себе “політологом”, оприлюднив під час одного зі своїх етерів на російській радіостанції “Вєсті FM”.

Крім того, засуджений регулярно виступає на пропагандистських токшоу, під час яких закликає до продовження авіаударів і артобстрілів цивільної інфраструктури у прикордонних районах України.

Суд визнав Міхєєва винним у вчиненні злочину за частиною другою статті 110 Кримінального кодексу України (посягання на територіальну цілісність та недоторканність України). Розслідування проводили співробітники СБУ в Сумській області за процесуального керівництва обласної прокуратури.

Оскільки політолог-пропагандист переховується в Росії, тривають заходи для притягнення його до відповідальності.

Заклики до геноциду

Раніше ми писали про іншого російського пропагандиста Антона Красовського, якого у 2024 році визнали винним у публічних закликах до геноциду (частина друга статті 442 Кримінального кодексу України) та заочно засудили до п’яти років позбавлення волі з позбавленням майна. Українські прокурори змогли довести, що у 2022 році в одному з етерів своєї авторської програми засуджений публічно закликав топити й спалювати українських дітей. Як зазначали в Офісі Генпрокурора, цей сюжет вийшов як у телевипусках “Russia Today”, так і на власних ютуб- і телеграм-каналах російського пропагандиста, котрі налічували декілька сотень тисяч підписників.

Антон Красовський. Фото з соцмереж.

Антон Красовський. Фото з соцмереж.

У квітні 2024-го підозру за публічні заклики до геноциду отримала головна редакторка пропагандистського каналу “Russia Today” Маргарита Симоньян, яка називала ув’язнених за часів сталінських репресій українців “недобитками” та заявляла, що їхніх нащадків “цього разу доведеться добити”. Крім цього, Симоньян неодноразово агітувала за продовження ракетно-бомбових ударів по цивільній інфраструктурі України, наголошували в СБУ. Ще раніше, у січні 2024-го, Служба безпеки України оголосила підозру за фактом публічних закликів до геноциду Ельвіні Боровковій — російській блогерці, яка пропонувала зруйнувати Україну “під нуль” і закликала “добивати вцілілих” після ракетного удару по Харкову.

Крім того, у листопаді 2023 року Шевченківський райсуд у Києві визнав російського пропагандиста Армена Гаспаряна винним у публічних закликах до геноциду українського народу та засудив до десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна. Під час судового розгляду справи було доведено, що у своїй книзі (рос.) “Денацификация Украины. Страна невыученных уроков” російський пропагандист просував твердження, що українська держава неспроможна існувати, а українська нація ­— неповноцінна і другосортна. Щобільше, саме Гаспарян поширив термін “денацифікація” в Росії та почав його вживати щодо України. Він також закликав керівництво РФ вчинити військовий напад на Україну й почати “денацифікацію” та висував ідеї про фільтраційні та концентраційні табори для українців і повне знищення українського народу. Як відмічали в Офісі Генпрокурора, ідеї пропагандистської книги Гаспаряна використовувало найвище політичне та військове керівництво Російської Федерації, а Управління справами Президента Російської Федерації закупило книгу Гаспаряна для службового користування, аби нею послуговувалися російські посадовці. 

Як зазначав голова Незалежної міжнародної комісії з розслідування порушень в Україні Ерік Мьосе, “деякі висловлювання, які лунають у російських державних та інших засобах масової інформації, можуть становити злочин підбурювання до геноциду”.

Ми також писали, що у листопаді 2023-го Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки презентував дослідження “Геноцидна риторика російського режиму”. Як зазначали експерти, в Росії до геноцидної риторики вдаються не лише учасники пропагандистських токшоу чи адміністратори анонімних телеграм-каналів. Елементи такої риторики також наявні в лексиконі представників російської влади та матеріалах, створення і поширення яких відбувається на замовлення і під контролем російського уряду. Таким чином, геноцидна риторика є у матеріалах, які публікують офіційні видання російських органів влади, а також у публікаціях федеральних медіа РФ, які підпорядковуються російському уряду та фінансуються ним.

Мова ворожнечі = злочину проти людяності 

Крім того, минулого року правозахисники направили до Міжнародного кримінального суду подання щодо

  • колишнього Президента РФ Медведєва, який активно використовує мову ворожнечі у власних дописах,
  • російських пропагандистів з найбільшою авдиторією: Соловйова, Симоньян, Кисельова, Мардана,
  • першого заступника керівника Адміністрації Президента РФ Олексія Громова, який, імовірно, керує пропагандою в російських медіа.   

Документ під назвою “Мова ворожнечі як злочин проти людства” підготували Міжнародна федерація за права людини (FIDH), Центр громадянських свобод, Харківська правозахисна група й російська правозахисна організація, яка лишилася неназваною з міркувань безпеки.

У надісланому до МКС поданні були проаналізовані висловлювання та наративи, які розповсюджують російські публічні особи. На думку правозахисників, ці люди переслідували українців за допомогою мови ворожнечі та вчинили злочин проти людяності (відповідно до статті 7 Римського статуту).

Маргарита Симоньян. Фото з російських ЗМІ.

Загалом правозахисники зібрали та проаналізували понад дві тисячі відеофрагментів із заявами пропагандистів за два роки (з 24 лютого 2022 року до 24 лютого 2024 року), з-поміж яких виокремили 300 висловлювань, що містять мову ворожнечі. Зокрема, висловлювання російських пропагандистів містили прямі заклики до насильства, дегуманізацію та приниження українців, поширення брехливих і спотворених наративів і численні мовні маніпуляції.

Як зазначав програмний директор Центру громадянських свобод Володимир Яворський, “російська пропагандистська машина породила сотні стереотипів щодо українців”, які “дозволяють росіянам абсолютно бездумно знищувати, катувати, насилувати й вчиняти багато інших злочинів проти українців”. Керівник міжнародної правозахисної програми FIDH Ілля Нузов також підкреслював, що “риторика ненависті відіграла вирішальну роль у злочинній кампанії Росії в Україні”.

Правозахисники сподівалися, що МКС побачить в описаному поданні юридичну кваліфікацію, яка підтверджує те, що російська пропаганда є злочином, який підпадає під дію Римського статуту, а подання стане основою для розслідування та для подальших арештів і притягнення російських пропагандистів до міжнародної кримінальної відповідальності. Детальніше про це подання до МКС і роль російської пропаганди у війні проти України можна прочитати у статті.

Матеріал підготовлено за підтримки DIGNITY — Данського інституту проти катувань, у межах проєкту “Здійснення правосуддя за міжнародні злочини в Україні”
 Поділитися