MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

‘Оглушлива тиша’

05.03.2025   
Марина Гарєєва
4 березня правозахисна організація “Amnesty International” оприлюднила новий звіт, у якому йдеться про насильницькі зникнення, систематичні катування українських полонених, утримання їх без зв’язку з зовнішнім світом та без надання медичної допомоги. Це свідома й цілеспрямована політика Росії, переконані правозахисники.

Depositphotos [тюрма ув’язнені в’язниця колонія карцер решітка світло камера дріт]

Depositphotos

Російська влада катує українських полонених, утримує інкомунікадо (тобто без зв’язку з зовнішнім світом), вчиняє насильницькі зникнення та інші види негуманного поводження, що прирівнюється до воєнних злочинів і злочинів проти людяності. Росія вчиняє все це як з військовополоненими, так і з цивільними бранцями. Про це заявила правозахисна організація “Amnesty International”, яка учора оприлюднила новий звіт з промовистою назвою “Оглушлива тиша: насильницькі зникнення, утримання інкомунікадо та катування українських полонених Росією”.

Свідома й цілеспрямована політика

У звіті задокументовано, як українських військовополонених і цивільних осіб, затриманих Росією з лютого 2022 року, свідомо ізолюють від зовнішнього світу, часто на роки. Відсутність прозорості щодо того, де утримують українських військовополонених і полонених цивільних, породжує відчуття безкарності та дозволяє продовжувати вчиняти як катування й інші види жорстокого поводження, так і незаконні вбивства українських полонених.

“Систематичне утримання Росією українських військовополонених і цивільних інкомунікадо відображає цілеспрямовану політику, покликану їх дегуманізувати та змусити мовчати, а їхні сім’ї залишити в агонії очікування новин про рідних”, — зазначала генеральна секретарка Amnesty International Аньєс Калламар.

Калламар також наголосила, що катування полонених українців відбуваються в повній ізоляції від зовнішнього світу: виживуть полонені чи ні цілковито залежить від їхніх тюремників. При цьому йдеться не про серію окремих випадків, а про “систематичну політику, що порушує всі норми міжнародного права”.

Оприлюднений звіт ґрунтується на інтерв’ю зі 104 людьми, які перебувають в Україні. Ці інтерв’ю проводили з січня по листопад 2024 року. Зокрема, правозахисники поговорили з п’ятьма колишніми українськими військовополоненими, родинами 38 військовополонених, родинами 23 українців, які вважалися зниклими безвісти за особливих обставин, 28 колишніми цивільними ув’язненими та їхніми родинами та 10 російськими військовополоненими, яких нині утримують в Україні.

Хоча точні цифри невідомі, тисячі українців та українок (як військовополонених, так і цивільних) можуть перебувати у полоні на території РФ та тимчасово окупованих нею територіях. В Amnesty International підтвердили, що Росія утримує більшість українських військовополонених без зв’язку з зовнішнім світом, а їхні сім’ї практично не отримують інформації про їхню долю, статус і місцеперебування.

Утримання інкомунікадо

Щобільше, російська влада відмовляє міжнародним організаціям у доступі до полонених, що є частиною цілеспрямованої політики, покликаної вивести військовополонених з-під захисту міжнародного права, переконані правозахисники. При цьому тривале утримання інкомунікадо може розцінюватися як нелюдське поводження, наголошують в організації.

Як розповідала дружина, чоловіка якої захопили у полон у липні 2024-го, та мізерна інформація, яку вона мала про його місцеперебування, була неофіційною та непідтвердженою. “Знову я не знатиму, де шукати чоловіка та куди писати листи. Ця чорна пітьма невідомості — вона просто мене вбиває”, — казала жінка під час інтерв’ю.

Читайте також: Чого потребують і які перешкоди долають сім’ї зниклих безвісти

Зниклі безвісти

Десятки тисяч українців та українок мають статус “зниклих безвісти за особливих обставин”. Багато з них можуть перебувати в полоні, інші могли бути вбиті. Подекуди Росія повідомляє Міжнародний Комітет Червоного Хреста про утримання деяких військовополонених українців, як того вимагає міжнародне право. Проте, ймовірно, Росія не повідомила МКЧХ про статус сотень або тисяч військовополонених, яких вона утримує, мовиться у звіті. 

До прикладу, навіть коли один полонений з’явився на російському телебаченні, де описував, як його захопили, Росія не підтвердила його утримування. Подібне невизнання є актом насильницького зникнення, зауважили в Amnesty International.

В організації звернули увагу на той факт, що ув’язнені Росією цивільні становлять значну кількість тих, хто могли постраждати від насильницьких зникнень. Росія вже давно вдається до свавільних арештів, катувань і насильницьких зникнень, аби залякати цивільне населення на ТОТ. Як наголосили в Amnesty International, такі дії прирівнюються до злочинів проти людяності.

Нагадаємо, що у липні минулого року глобальна ініціатива T4P (“Трибунал для Путіна”) презентувала дослідження, присвячене насильницьким зникненням. T4P змогла ідентифікувати 5340 жертв насильницьких зникнень та направила подання до МКС й узагальнення для Робочої групи ООН. Фактично юристи обґрунтували, що Росія свідомо та системно вдається до насильницьких зникнень.

Систематичні катування й відмова у наданні медичної допомоги

Amnesty International також задокументувала жахливі свідчення катувань й відмови у наданні медичної допомоги в російському полоні.

Як розповідав колишній військовополонений, який був у російському ув’язненні понад два роки, катувати починали одразу. “Вони били мене електрошокерами, такими спеціальними палицями, це було вкрай болісно. Я бачив, як після цього хлопці стали вмирати. Їхні серця вже просто цього не витримували”, — ділився постраждалий.

Інший український військовополонений, який був важко поранений до взяття у полон, казав, що йому давали лише місцевий антисептик для ран. Далі полоненого фактично залишали чекати: або рана загоїться, або він помре.

Порушення законів та звичаїв війни

Дії Росії є грубим порушенням Женевських конвенцій, які гарантують військовополоненим право на регулярне листування, доступ до медичної допомоги та відвідування міжнародними організаціями, мовиться у звіті.

В Amnesty International закликали Росію припинити кампанію катувань, насильницьких зникнень і тримання під вартою без зв’язку з зовнішнім світом, спрямовану проти українців, які перебувають у російському полоні. Крім того, в “Amnesty International” зауважили, що російська влада має повідомити відповідні органи про статус усіх утриманих нею українських військовополонених і надати безперешкодний доступ до них міжнародним гуманітарним організаціям. Щобільше, Росія має надати належну медичну допомогу всім українцям, яких вона утримує у полоні, та репатріювати тяжкохворих і поранених військовополонених, у тому числі через створення змішаних медичних комісій. Незаконно затримані цивільні також мають бути звільнені.

Як наголосила Аньєс Калламар, щодо Росії міжнародна спільнота повинна використовувати усі наявні інструменти впливу, у тому числі універсальну юрисдикцію, аби зупинити ці жахливі злочини та притягнути винних до відповідальності. Без встановлення справедливості страждання українських військовополонених, цивільних увʼязнених та їхніх родин лише посиляться, зауважила генеральна секретарка Amnesty International.

За покликаннями можна ознайомитися з повними версіями звіту українською та англійською мовами.

Загальний контекст 

Нагадаємо, що цього лютого журналісти The Wall Street Journal оприлюднили розслідування, згідно з яким, після початку повномасштабного вторгнення РФ російським тюремникам могли наказувати вчиняти насильство щодо українських полонених і бути з ними жорстокими. Як неодноразово наголошували в ООН, катування та нелюдське поводження становить організовану частину державної політики РФ.

Харківська правозахисна група досліджувала мережу катівень на Харківщині та катування цивільних. Минулого року у Головному управлінні розвідки України повідомляли, що в Росії діє ціла система катувань, за яку відповідають окремі люди. У вересні 2024-го в ООН також відмічали, що катування полонених українців є “узвичаєною” та “широковживаною” практикою для представників РФ. Вже наприкінці жовтня 2024-го Незалежна міжнародна комісія з розслідування порушень в Україні заявила, що катування, які представники російської влади вчиняли щодо українців, можуть бути розцінені як злочини проти людяності.

Крім того, ми неодноразово писали, що Росія не лише незаконно “судить” і вивозить на власну територію громадян України, а й не надає полоненим належної медичної допомоги, хоча, згідно з Женевською конвенцією, ненадання медичної допомоги українським громадянам, яких РФ безпідставно утримує у в’язницях, прирівнюється до катувань і порушує невіднятне право на життя.

24 лютого 2025 року, за три роки після повномасштабного нападу Росії, спецдоповідачка ООН з питань прав людини в Росії, лавреати Нобелівської премії миру й правозахисники зустрілися під час пресконференції кампанії “People first!” (“Перш за все — люди!”), де закликали до негайного звільнення всіх бранців війни Росії проти України. “Наш заклик простий: поставте людей на перше місце. Поки тривають підготовки до переговорів про припинення війни, пріоритетом будь-яких домовленостей має бути звільнення бранців та обмін полоненими”, — наголошували ініціатори кампанії.

Учора Президент Зеленський заявив, що Україна готова “працювати швидко”, аби закінчити розпочату Росією війну, та озвучив необхідні кроки. “...Першими етапами можуть стати звільнення полонених, негайне перемир’я в небі: заборона ракет, далекобійних дронів, бомбардувань енергетичної та іншої цивільної інфраструктури — і негайне перемир’я на морі, якщо Росія зробить те ж саме”, — написав Президент України в соцмережі X.

Матеріал підготовлено за підтримки DIGNITY — Данського інституту проти катувань, у межах проєкту “Здійснення правосуддя за міжнародні злочини в Україні”
 Поділитися