Ховався в лісі в землянці — полювання окупантів за атовцями
Пресслужба Харківської обласної прокуратури повідомила, що правоохоронцям вдалося встановити особи трьох російських військових, які під час окупації Харківщини викрали колишнього учасника АТО. Усім трьом окупантам заочно повідомлено про підозру у порушенні законів та звичаїв війни, вчиненому за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 438 КК України в редакції 2022 року).
Троє російських військовослужбовців за наказом керівництва “влаштовували нальоти на ветеранів АТО” в Іванчуківці під Ізюмом, йдеться в повідомленні прокуратури.
“11 квітня 2022 року, бувши озброєними, вони увірвались до будинку, де проживав 57-річний мирний мешканець, який був учасником АТО, — розповідають правоохоронці. — Окупанти почали проводити обшук і наказали видати вогнепальну зброю та символіку України. Чоловік відповів, що у нього нічого немає. Під психологічним тиском російські загарбники змусили потерпілого відкопати з землі військову форму та віддати їм”.
Після того окупанти забрали атовця. Лише згодом стало відомо, що він опинився в полоні, на російській території. У 2023 році в Україну його тіло повернули разом з іншими тілами загиблих і померлих українських військовослужбовців та викрадених цивільних з території Харківської, Херсонської, Донецької, Луганської та Запорізької областей.
Інший ветеран АТО з Іванчуківки свідчив, що окупанти спеціально вишукували у селі проукраїнськи налаштованих людей. Йому самому довелося тікати з дому в ліс, і переховуватись там в землянках аж до деокупації. На щастя, місцеві мешканці допомагали ветерану з харчами.
“Триває слідство. Встановлюються інші потерпілі та російські військові, які причетні до знущань з громадян України, — повідомляє Офіс Генпрокурора. — Крім того, триває ідентифікація безпосередніх кураторів, які віддавали накази на вчинення цього злочину”.
Слід зазначити, що за Женевськими конвенціями ветерани, колишні військові не є комбатантами. А цивільних не можна брати в полон. Але попри це, під час окупації росіяни в першу чергу намагаються дізнатися інформацію і затримати всіх “атовців” в населеному пункті.
Ми розповідали, як, наприклад, у Куп’янську окупанти забрали в катівню колишнього учасника антитерористичної операції Вадима Куценка, який перед війною звільнився з ЗСУ за станом здоров’я. Він зазнав страшних катувань у Куп’янському ізоляторі тимчасового тримання. “Питали про зброю і чому я служив. А чому я служив? Вважав за потрібне піти служити. Такі ось допити… Інших не було. Де зброя, кого знаєш із атошників… Вони точно знали, що я атошник, тому що хтось мене здав”, — згадував чоловік. Він свідчив, що разом із ним в камері сидів співробітник військкомату, від якого окупанти вимагали інформацію про всіх місцевих військовозобов’язаних: “Йому теж дуже сильно перепало. 55 днів відсидів. Вимагали у нього якісь там флешки [із базами даних куп’янських військовозобов’язаних]. А він знищив ті флешки. Били його дуже сильно, він мало не вмер”. Було чимало атовців і в катівнях Вовчанського агрегатного заводу. Ба більше, на підвалах опинялися і рідні ветеранів: ми писали про мешканця Дворічної, якого затримали саме за те, що в АТО служив його син.
“Якщо вони не могли знайти людину, то крали когось із близьких родичів. При мені в камеру вкинули 82-річного дідуся, син якого був учасником АТО. Його тримали, поки син не прийшов і не поміняв його на себе”, — розповідав журналістам Укрінформу колишній полонений Вовчанського агрегатного Роман Роменський.
Нагадаємо, минулого року глобальна ініціатива “Трибунал для Путіна” (T4P) презентувала подання до Міжнародного кримінального суду щодо російських катівень на Харківщині. В поданні йшлося про те, що значна частина убитих і викрадених цивільних не становила жодної загрози для окупантів. Особливо росіяни вишукували колишніх військових, волонтерів, громадських активістів. На прикладі Харківської області юристи ХПГ показали дворівневу мережу місць протиправного утримання та катування цивільних. “У місцях утримання ‘першого рівня’ військові РФ утримували цивільних відносно нетривалий час після захоплення та проводили первинні ‘допити’, — розповідав юрист ХПГ Владислав Должко. — У місцях утримання ‘другого рівня’, куди спеціально перевозили жертв, зазвичай, вже приймали рішення щодо їхньої подальшої долі”.
Згодом деякі викрадені цивільні, які мають військовий досвід, опиняються в Росії на лаві підсудних. Звинувачення на них вішають різні — від протидії “СВО”, до шпигунства чи навіть тероризму. Так, наприклад, торік Південний окружний суд Ростова-на-Дону виніс вирок мешканцю Токмака Станіславу Грудненку за обвинуваченням у “замаху на підготовку теракту”. Станіслав Грудненко колись був у АТО, має серйозні проблеми зі здоров’ям. Також ми розповідали про “херсонську дев’ятку” — цивільних, яких росіяни звинувачують в “підготовці та скоєнні акту міжнародного тероризму”. Серед них також є двоє колишніх військовослужбовців. Люди, які давно звільнилися з лав ЗСУ є і серед засуджених нещодавно “азовців”.
За інформацією Офісу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, в російських тюрмах наразі незаконно утримують понад 16 тисяч цивільних громадян України. Це порушення Міжнародного гуманітарного права.
Міжнародні організації неодноразово засуджували умови, в яких росіяни тримають полонених, а також відсутність у РФ бажання комунікувати з міжнародними органами та рідними українців, які перебувають у російських тюрмах.
Коаліція правозахисних організацій запускає кампанію PEOPLE FIRST!, в рамках якої вимагає звільнення усіх ув’язнених внаслідок російської агресії проти України, зокрема і засуджених російськими судами цивільними: “Відповідно до норм міжнародного права, усі українські цивільні, захоплені та незаконно утримувані російськими збройними силами, включаючи засуджених російськими судами, мають бути негайно звільнені без будь-яких умов із наданням можливості повернутися додому. Тим людям, чий дім знаходиться на територіях, контрольованих Росією, має бути надана можливість виїхати на підконтрольну українській владі територію країни, якщо вони того забажають”.