Про завчасну виписку Руслана Месутова повідомила “Кримська солідарність”.
З лікарні — до камери
За даними “Кримської солідарності”, 59-річного Руслана Месутова, який перебував у лікарні у російському селищі Табага, повернули до єдиного приміщення камерного типу (ЄПКТ) у Якутську. Кримського татарина виписали з лікарні за тиждень, хоча планувалося, що лікування триватиме 21 день. Про це сповістила сестра бранця, Суваде Месутова.
За словами пані Суваде, брат писав у листі, що у лікарні йому давали лише “якісь пігулки”. Ще раніше Месутов повідомляв, що 11 березня його перевели до лікарні, бо він втрачав свідомість через сильні болі в серці. У Месутова вже діагностували артеріальну гіпертензію, хронічний гепатит С (виявлений у вʼязниці) та хронічні болі в хребті.
З того часу як Месутов потрапив до російської виправної колонії, його неодноразово відправляли до ЄПКТ та ШІЗО (штрафного ізолятора). У січні юрист Назим Шейхмамбетов оскаржив рішення щодо переведення Месутова до штрафного ізолятора. Він також позивався до суду й вимагав перевести Руслана Месутова до колонії, розташованої ближче до його дому. Нині кримський татарин перебуває за 9000 кілометрів від рідного Криму.
Щобільше, за словами рідних пана Руслана, вони намагалися відправити необхідні ліки до виправної колонії №1 Якутська, проте оскільки їхні посилки ніхто не забирав з пошти, вони поверталися. Нині сам Руслан Месутов просить не надсилати посилок, адже його готують до переведення в іншу в’язницю.
“Його визнали злісним порушником. За кожне найменше порушення додають додаткові терміни”, — казала сестра ув’язненого. Крім того, в Руслана Месутова щомісяця брали кров, проте не пояснювали навіщо та не повідомляли результатів.
Переведення до лікарні
Як раніше розповідали сестри кримського бранця, пана Руслана перевели до лікарні 11 березня цього року.
У лікарні кримського татарина обіцяли протримати 21 день. За даними cестер, пана Руслана доправили до лікарні, бо він часто втрачав свідомість і мав проблеми з серцем — гіпертонію.
Руслан Месутов мав проблеми зі здоров’ям, зокрема й з хребтом, ще до ув’язнення. Як казали його рідні, він міг тижнями лежати вдома й не підводитися, йому робили уколи. Крім того, ще до етапу в колонію Якутська, коли Руслан Месутов був у липецькій вʼязниці, йому діагностували хронічний гепатит С.
“У нього зі здоров’ям і так все було недобре — все ж таки людині вже 60 років, немолодий. Він і на волі потерпав через проблеми зі здоров’ям. А у в’язниці, після того як [у Руслана] виявили гепатит, йому жодних призначень не робили. Взяли кров, сказали, що він не прогресує. У виправній колонії №1 із гепатитом теж нічого не роблять. У ШІЗО він почав непритомніти, хапало серце. Обіцяли помістити до лікарні, але так і не перевели. Потім ми отримали лист, що у нього загострилися проблеми з хребтом. Він боявся навіть на прогулянку виходити, щоби не застудити [спину]”, — розповідали сестри Месутова “Кримській солідарності”.
Після того як у листопаді 2024 року Руслана Месутова етапували до виправної колонії №1 Якутська, його практично не виводили із ШІЗО, казали родички політвʼязня. Стягнення призначали з абсурдних причин: за те, що пан Руслан нібито заснув за столом, або за те, що він питав, котра година, та перекрикувався з іншими засудженими. Після ШІЗО кримського татарина поміщали у ПКТ (приміщення камерного типу) та ЄПКТ (єдине приміщення камерного типу). “Тільки тоді він єдиний раз зміг купити їжу у магазині вʼязниці”, — писала “Кримська солідарність”.
У виправній колонії №1 Якутська у пана Руслана також брали кров на аналіз, проте навіть не пояснювали навіщо. Коли Месутов попросив результати аналізів і відмовився від чергового забору крові, йому призначили ще 15 діб ШІЗО, розповідали рідні пана Руслана.
Щобільше, ще у вʼязниці Єльця ані самому кримському татарину, ані його рідним не повідомляли діагноз, через який Руслан Месутов страждає на болі в хребті. Цей діагноз досі невідомий. При цьому лікарі дозволили родині відправити пану Руслану спеціальний корсет як медичну посилку.
Кримський татарин також просив сестер з’ясувати, як можна пролікувати гепатит С, та взяти необхідні рецепти у лікаря на волі. За словами сестер, у російській лікарні Руслану не лікували ані гепатит, ані захворювання хребта. “...Думатимемо, де брати призначення лікаря, які ліки брати та як відправити медичною посилкою”, — розповідали сестри правозахисникам.
У “Кримській солідарності” також сповіщали, що після етапу до виправної колонії №1 у Месутова відібрали всі особисті речі, ліки й тонометр також забрали. Російські наглядачі приносили йому в камеру тільки ручку і листок, аби кримський татарин міг написати лист родині.
Історія Руслана Месутова
Як зазначали в громадській організації “Об’єднання родичів політв’язнів Кремля”, Руслан Месутов був членом товариства народного руху кримських татар і одним із засновників мусульманської релігійної громади в Алушті. Він працював охоронцем у місцевій мечеті, займався громадською діяльністю, а також організовував мусульманські свята, допомагав із похованнями й проводив молебні.
10 червня 2019 року в тимчасово окупованій Алушті затримали кримських татар: імама мечеті села Малоріченське Руслана Нагаєва та викладача арабської мови Ельдара Кантемирова. Тоді ж у селі Малий Маяк ефесбівці затримали Руслана Месутова, а у селі Ізобільне затримали Ленура Халілова, голову місцевої релігійної громади “Алушта”.
Месутова звинуватили в “організації діяльності терористичної організації” (частина перша статті 205.5 Кримінального кодексу РФ) та у “приготуванні до насильницького захоплення влади організованою групою за попередньою змовою” (частина перша статті 30 та стаття 278 КК РФ).
У 2021 році пана Руслана засудили до 18 років позбавлення волі.
Прикметно, що Руслана Месутова заарештували за два тижні до судового засідання, на якому мали розглядати позов релігійної громади “Алушта”. Позив виник тому, що окупаційна “влада” Криму передала міську мечеть, яка належала релігійній громаді “Алушта”, незаконному формуванню “Духовне управління мусульман Криму”. Ще у 1994 році Рада Міністрів передала цю мечеть “Алушті”, а російські окупанти навіть не скасували акт передачі, коли відібрали мечеть в релігійної громади.
16 серпня 2021 року так званий “Південний окружний військовий суд” у Ростові-на-Дону ухвалив вирок, за яким фігурантів “алуштинської групи” Хізб ут-Тахрір — Руслана Нагаєва, Ельдара Кантемирова, Руслана Месутова та Ленура Халілова — засудили до позбавлення волі. Кримські татари отримали терміни від 12 до 18 років за звинуваченням “у тероризмі”. Руслана Месутова засудили до 18 років позбавлення волі в колонії суворого режиму з обмеженням волі на один рік після звільнення. Згодом Апеляційний військовий суд у Власисі залишив цей “вирок” чинним.
Загальний контекст
Цього березня ми писали про те, як Росія порушує права незаконно увʼязнених мусульман, та розповідали про умови, в яких їх утримують, зокрема писали про Ремзі Бекірова й Олександра Сізікова. Більше про утиски, яких зазнають віряни в російській окупації, можна почитати у нашій рубриці Свобода совісті.
ХПГ неодноразово писала, що в російському полоні людям не надають належної медичної допомоги. Кримським бранцям не видають надіслані рідними ліки, ігнорують медичні довідки, знімають з черги на операцію, етапують попри погіршення стану здоров’я, утримують у неналежних умовах і не звільняють навіть тоді, коли цього вимагають російські закони. Такі випадки зібрані у рубриці ХПГ Право на життя.
При цьому, згідно з Женевською конвенцією, ненадання медичної допомоги українським громадянам, яких РФ безпідставно утримує у в’язницях, прирівнюється до катувань і порушує невіднятне право на життя. Щобільше, як неодноразово наголошували правозахисники, переслідування осіб, які не є злочинцями з позиції українського законодавства, порушує статтю сьому Європейської конвенції з прав людини (покарання лише на підставі закону), а Росія не має жодного права застосовувати своє кримінальне законодавство на тимчасово окупованих територіях. Вивезення кримських політв’язнів на територію РФ також є злочином: відповідно до норм міжнародного гуманітарного права, навіть якщо особа скоїла кримінальне правопорушення на окупованій території, саме на окупованій території її мають судити й саме на окупованій території особа має відбувати покарання. Проте представники РФ повсякчас підважують і міжнародне право, і права людини. Так, за даними “КримSOS”, упродовж минулого року щонайменше 29 засуджених з політичних та релігійних мотивів кримців незаконно етапували до тюрем і колоній на території РФ. Аналітик Євгеній Ярошенко також відмічав, що упродовж 2024 року російські силовики незаконно етапували щонайменше 10 кримців з СІЗО Сімферополя до СІЗО в Ростові-на-Дону для участі у так званих “судових засіданнях”.
