У Криму затримали 82-річного ветерана кримськотатарського руху
Незаконне затримання
Вранці 23 травня у місті Саки російські ефесбівці незаконно затримали Зевджета Куртумерова, 82-річного ветерана кримськотатарського руху.
Зевджет Куртумеров є делегатом Курултаю кримськотатарського народу, а також членом виконавчого комітету Всесвітнього Конгресу кримських татар. Цього вересня йому має виповнитися 83 роки. Як зазначав Рефат Чубаров, останніми роками Зевджет аг’а лікувався від онкології, а торік йому проводили стентування на серці.
Про незаконне затримання Зевджета Куртумерова повідомляли Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров і активістка Ельмаз Акімова.
“Силовики вивезли Зевджет аг’а з дому вранці о 07:50, заявивши, що за кілька годин відпустять його додому”, — писала Акімова на своїй фейсбук-сторінці.
“Знову недобра звістка з окупованого російськими варварами Криму: сьогодні вранці у власному будинку в місті Саки карателями ФСБ Росії затриманий та вивезений у невідомому напрямку делегат Курултаю кримськотатарського народу, член Виконавчої Ради Всесвітнього конгресу кримських татар Зевджет аг’а Куртумеров”, — писав Рефат Чубаров.
Ще о шостій годині вечора рідні не знали, де утримують Куртумерова. На щастя, зрештою ветерана кримськотатарського руху відпустили. Чому представники РФ затримали 82-річного кримського татарина, невідомо. За даними Чубарова, його вивозили до управління ФСБ у Сімферополі та звільнили біля сьомої години вечора.
Попрані Росією права
Як днями зазначав Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, “у Криму сьогодні немає жодного права, яке не було б попране Росією”.
“Російські окупанти вигнали кримських татар із їхньої історичної землі, захопили український Крим і перетворили його на військовий плацдарм для збройної агресії проти материкової України”, — казав Рефат Чубаров 20 травня під час брифінгу в Українському кризовому медіацентрі. Голова Меджлісу також наголошував, що важливо фіксувати й аналізувати злочини, які представники РФ скоюють на ТОТ, зокрема і в Криму, адже зрештою задокументовані злочини стануть основою судових процесів.
Голова ради Українського незалежного центру політичних досліджень і співзасновниця Національної платформи стійкості та згуртованості Юлія Тищенко підкреслювала, що Росія здійснює послідовну політику, яка не визнає права корінних народів, національних меншин і спільнот, що проживають на території тимчасово окупованого півострова.
“Після окупації відбулися масові ‘зачистки’ всіх незалежних громадських організацій, із прямою забороною, зокрема, діяльності представницького органу кримськотатарського народу — Меджлісу. Паралельно застосовувався метод ‘батога і пряника’: під тиском репресій створювались штучно лояльні до окупантів структури, покликані імітувати громадянське суспільство й транслювати пропагандистський наратив про ‘благополуччя’ і ‘мир’ після окупації”, — казала Юлія Тищенко під час брифінгу.
Сулейман Мамутов, член Постійного Форуму ООН з питань корінних народів, також зауважував, що репресії, які Росія вчиняє проти населення тимчасово окупованого Криму, були підтверджені як Моніторинговою місією ООН, так і міжнародним судом ООН.
“Відбувається послідовне паплюження політики пам’яті, аж до того, що акт вшанування Дня пам’яті геноциду кримськотатарського народу, що не підконтрольний окупаційній адміністрації, починає переслідуватися”, — наголошував Сулейман Мамутов.
Представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в АР Крим та місті Севастополі Ельвін Кадиров нагадав про спроби російських окупантів зачистити інформаційне поле у Криму та заповнити його виключно пропагандистськими наративами.
Ельвін Кадиров також наголосив, що з 2014 року Росія послідовно знищує культурну, етнічну та мовну самобутність мешканців Криму, а все, що не підпадає під концепцію російської ідентичності, “відштовхується, піддається переслідуванням, репресіям, залякуванням та обмеженням”.
Постійна представниця Президента в АР Крим Ольга Куришко, яка також виступала на брифінгу, нагадала про політику РФ з примусової асиміляції, переслідувань і витіснення ідентичностей з публічного простору Криму. Унаслідок цього кримськотатарська та інші мови корінних народів України перебувають на межі зникнення.
“Про жодний сталий розвиток, збереження і примноження національної культури чи мови в умовах тимчасової російської окупації не може бути й мови. Ми змушені констатувати, що ситуація стає дедалі гіршою з кожним роком, особливо після широкомасштабного вторгнення”, — казала постійна представниця Президента в АР Крим та м. Севастополі.
Насильницькі зникнення у Криму
Щобільше, громадська організація “КримSOS” щотижня фіксує нові випадки насильницьких зникнень в тимчасово окупованому Криму. “За минулий тиждень — два випадки, за позаминулий тиждень, здається, — також два. Два – три випадки, інколи один на тиждень, так це зазвичай відбувається”, — казав журналістам “Суспільне Крим” проєктний менеджер “КримSOS” Олексій Тільненко.
За словами Тільненка, якщо раніше було складно встановити місцеперебування викрадених людей, то нині складно ідентифікувати самих жертв свавільних затримань. Ба більше, останніми роками російські окупанти чинять тиск на родини викрадених кримчан, тож рідні не хочуть оприлюднювати інформацію про зникнення.
Як наголошував Рефат Чубаров, саме такого замовчування прагнуть російські загарбники. “Бо якщо перший тиждень про людину, яка заарештована або зникла, рідні (або ще хтось) бояться говорити і це не отримує публічного розголосу, 100%, що цю людину замордують так, що вона підпише все те, що від неї будуть вимагати. Або, не дай Боже, може зникнути”, — наголошував Голова Меджлісу.
Станом на зараз правозахисники зафіксували щонайменше 66 випадків насильницьких зникнень на території Криму, більшість зі зниклих — кримські татари. Торік в Управлінні Верховного комісара ООН з прав людини наводили дані про понад 100 таких випадків.
За офіційними міжнародно визнаними даними, станом на зараз 21 людину вважають зниклою безвісти, 44 людини були звільнені після викрадення чи насильницького зникнення, 37 людей перебувають під вартою, шестеро людей знайдені мертвими, зазначав Тільненко.
Рефат Чубаров наголошував, що з 2014 року, а особливо після повномасштабного вторгнення РФ, насильницькі зникнення стали одним з основних методів залякування місцевого населення в тимчасово окупованому Криму. При цьому найінтенсивніша хвиля насильницьких зникнень відбулася у перші місяці окупації півострова: упродовж весни 2014 року було зафіксовано щонайменше 20 випадків насильницьких зникнень.
Голова Меджлісу нагадав, що у ніч 24 на 25 травня 2016 року у Бахчисараї викрали громадянина України, члена виконавчої ради Всесвітнього конгресу кримських татар, активіста Ервіна Ібрагімова. “Згідно з відеозаписами камер спостереження, розміщених біля одного з місцевих магазинів, невідомі особи у формі окупаційної дорожньо-патрульної служби зупинили автомобіль Ервіна Ібрагімова, після чого силоміць посадили його до мікроавтобуса. Транспортний засіб вирушив у невідомому напрямку, ймовірно, через лісосмугу в бік Бахчисарайського водосховища. З того часу Ервін Ібрагімов не виходив на зв’язок, а місцеперебування та стан його здоров’я залишаються невідомими. Через деякий час у Бахчисараї було знайдено його особисті документи — паспорт, трудову книжку та водійське посвідчення”, — переповідав Чубаров деталі зникнення на своїй фейсбук-сторінці.
Як зазначав Голова Меджлісу кримськотатарського народу, окремі громадяни України, правозахисники, представники Меджлісу та міжнародні організації неодноразово зверталися до РФ з вимогою надати інформацію щодо долі Ібрагімова. Крім того, була подана скарга до Європейського суду з прав людини, були й звернення до ООН. Проте Росія так і не надала жодної офіційної відповіді.
Зникнення Ервіна Ібрагімова має ознаки насильницького зникнення з політичним підґрунтям. Цей злочин, як і численні інші випадки викрадень і затримань на тимчасово окупованих територіях, є частиною свідомої стратегії РФ, що полягає у пригніченні кримськотатарського народу, боротьбі з проявами громадянської активності та придушенні публічної підтримки України, підсумував Рефат Чубаров.
За дев’ять років після зникнення Ервіна Ібрагімова українська держава вкотре закликає міжнародну спільноту активізувати тиск на РФ, аби звільнити всіх незаконно утримуваних нею людей, притягти винних до відповідальності та деокупувати Крим, відновивши справедливість і верховенство права.
Нагадаємо, що у 2015 році Україна приєдналася до Міжнародної конвенції про захист усіх осіб від насильницьких зникнень. Відповідно до другої статті Конвенції, насильницьким зникненням вважається арешт, затримання, викрадення чи будь-яке інше позбавлення волі, вчинене представниками держави чи особами або групами осіб, які діють з дозволу, за підтримки чи за згодою держави. При цьому всі вони відмовляються визнати факт позбавлення волі або приховують дані про долю чи місцеперебування зниклої людини, через що ця людина залишається без захисту закону. Римський статут Міжнародного кримінального суду визначає систематичні насильницькі зникнення злочином проти людяності.
Влітку 2024 року відбулася презентація дослідження глобальної ініціативи T4P (“Трибунал для Путіна”), присвяченого насильницьким зникненням. T4P змогла ідентифікувати 5340 жертв насильницьких зникнень та направила подання до Міжнародного кримінального суду та узагальнення для Робочої групи ООН. Фактично юристи обґрунтували, що Росія свідомо та системно вдається до насильницьких зникнень, від яких може постраждати будь-яка людина, яка опинилася в російській окупації.