‘Не здіймайте галасу, бо буде лише гірше’

Про це сповістив перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелял, який покликався на розмову з матір’ю Хатідже.

Наріман Джелял наголошував, що фактично йдеться навіть не про затримання, а про викрадення.

“Ще ввечері шостого числа мама з нею розмовляла вранці. Сьомого телефон уже не відповідав”, — цитували Джеляла “Крим. Реалії”. Наріман Джелял також зазначав, що, скоріше за все, дівчину затримали ефесбівці, адже саме вони займаються таким у тимчасово окупованому Криму.

Пан Наріман наголошував, що рідні зниклої не мають жодної інформації ані про те, де вона нині перебуває, ані про те, чи отримує вона необхідну правову допомогу.

“Єдине, що відомо точно, — до матері звернулися представники ФСБ і сказали: ‘Дивіться, не здіймайте галасу, нічого не розповідайте — буде лише гірше’. Це традиційні рекомендації від ФСБ”, — зауважував перший заступник голови Меджлісу.

Проте Джелял наголосив, що у випадках викрадень, обшуків і арештів розголос може захистити людину від найважчих наслідків.

Передісторія

7 травня цього року про затримання дівчини писав Кримськотатарський ресурсний центр, який покликався на дані з телеграм-каналу “Наджіє Фемі”. Як мовилося у фейсбук-дописі КРЦ, вранці 6 травня Хатідже Буюхчан виїхала автобусом зі Старого Криму до Сімферополя, а потім з дівчиною зник зв’язок. Оскільки телефон Хатідже був вимкнений, рідні не могли дізнатися, де вона перебуває, та були вкрай стурбовані.

Як зазначали у КРЦ, 7 травня стало відомо, що дівчину затримали представники окупаційних “правоохоронних органів”. За що затримали 24-річну Хатідже, де і в якому статусі її утримують, було невідомо.

Правозахисники “КримSOS” заявляли, що затримання Хатідже, має ознаки насильницького зникнення. Це вже 12 насильницьке зникнення жінки в тимчасово окупованому Криму, наголошували правозахисники.

У Кримськотатарському ресурсному центрі зазначали, що зникнення Хатідже слугує черговим прикладом незаконного затримання, спрямованого на залякування молоді Криму. Російські окупанти дедалі частіше переслідують активних молодих людей, зокрема жінок, наголошували у КРЦ.

Переслідування в Криму

Під час заходу “Громадянське суспільство у російському полоні” голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник також зазначала, що за останній рік російські силовики тимчасово окупованого Криму дедалі частіше переслідують жінок, які беруть участь в акціях проти російської окупації півострова.

7 травня цього року у КРЦ зазначали, що станом на той час від політично мотивованих переслідувань з боку окупаційної “влади” Криму вже постраждали 52 молоді кримчани. При цьому 32 з них були представниками корінного кримськотатарського народу. За даними Голови правління Кримськотатарського ресурсного центру та члену Меджлісу кримськотатарського народу Ескендера Барієва, 14 людей утримують у СІЗО, а 38 людей відбувають несправедливі вироки у російських колоніях. У Кримськотатарському ресурсному центрі оприлюднювали список молодих кримчан, яких незаконно утримує РФ.

“З кожним роком кількість переслідуваних молодих людей за кримінальними справами на півострові значно збільшується”, — наголошував Ескендер Барієв. Молодь або зазнає страшних репресій через активну громадянську позицію, або змушена залишати територію тимчасово окупованого півострова та виїжджати в інші країни, аби не опинитися за ґратами. Нелегітимна окупаційна влада Криму повинна понести відповідальність за незаконне утримання молодих кримчан, підкреслював Барієв.

Як раніше повідомляли правозахисники “КримSOS”, у 2024 році щонайменше 56 кримчан зазнали переслідувань з боку російської влади. Кримінальні справи проти кримчан розпочинали під різними приводами: через звинувачення у нібито зв’язках із забороненими в РФ організаціями, у державній зраді, шпигунстві, публічних висловлюваннях, організації диверсій, закликах до насильства тощо.

6 травня цього року у телеграм-каналі “Трибунал. Кримський епізод” також зазначали, що фактично щодня в окупованому Криму когось судять за “дискредитацію російської армії”. За даними “Трибуналу”, статистично на один день агресивної війни РФ припадає 1,1 випадку “дискредитації” у кримських “судах”.

За даними Представництва Президента України в АР Крим, станом на 12 травня 2025 року вже зафіксували 1325 випадків складання адміністративних матеріалів за статтею 20.3.3 КпАП РФ (“дискредитація” Збройних сил РФ). У 1190 випадках були ухвалені рішення про накладення штрафів або об’єднання справ із сукупнимим рішеннями. У 34 випадках провадження все ще тривали. При цьому 582 постанови (49%) стосувалися жінок, а 607 постанов (51%) — чоловіків.

Станом на 12 травня цього року представники РФ незаконно ув’язнили 223 людини в Криму, з них 133 — кримські татари.

Порушення релігійних прав громадян України у російській неволі

Щобільше, як 10 травня зазначав Уповноважений ВР з прав людини, у російській несвободі політв’язням перешкоджають у забезпеченні релігійних прав. Громадяни України, яких Росія незаконно утримує за фальсифікованими звинуваченнями та примусово перемістила з окупованого Криму до місць несвободи на власній території, систематично зазнають утисків і порушень основоположних прав.

Зокрема, представники РФ забороняють виконувати щоденні молитви. У своєму телеграм-дописі Дмитро Лубінець згадав кримськотатарського журналіста Ремзі Бекірова, якого утримують у таких умовах, що не дозволяють йому задовольняти релігійні потреби.

Дмитро Лубінець нагадав, що через спроби помолитися вірян відправляють до штрафного ізолятора. Коли Ремзі Бекіров не погодився терпіти таке ставлення та спробував подати скаргу на дії працівників колонії, а також оскаржити переведення до ізолятора, скаргу відхилили, а до нього почали гірше ставитися, зазначав Лубінець.

Омбудсман також відмічав, що йдеться не про поодинокий випадок: до його Офісу неодноразово зверталися родичі інших політв’язнів, які скаржилися на те, що представники РФ чинять тиск на людей, які намагаються в умовах несвободи дотримуватись релігійних приписів. Подекуди у російській неволі людям перешкоджають у прийманні їжі під час розговіння після посту, не дозволяють виконувати обов’язкові п’ятничні молитви та дотримуватися інших релігійних норм.

“Таке поводження розцінюється як тортури та порушує ряд основоположних свобод у міжнародному праві. Закликаю світову спільноту відреагувати на порушення прав громадян з ТОТ, посилити тиск на Росію для припинення порушення релігійних прав у місцях несвободи та звільнення кримських політв’язнів і всіх незаконно утримуваних громадян України”, — підсумовував Дмитро Лубінець.

Цього березня ми писали про те, як Росія порушує права незаконно увʼязнених мусульман, та розповідали про умови, в яких їх утримують, зокрема писали про Ремзі Бекірова й Олександра Сізікова. Більше про утиски, яких зазнають віряни в російській окупації, можна почитати у нашій рубриці Свобода совісті.

Інші порушення РФ

Крім того, ХПГ неодноразово писала, що в російському полоні людям не надають належної медичної допомоги. Кримським бранцям не видають надіслані рідними ліки, ігнорують медичні довідки, знімають з черги на операцію, етапують попри погіршення стану здоров’я, утримують у неналежних умовах і не звільняють навіть тоді, коли цього вимагають російські закони. Такі випадки зібрані у рубриці ХПГ Право на життя.

Нагадаємо, що, згідно з Женевською конвенцією, ненадання медичної допомоги українським громадянам, яких РФ безпідставно утримує у в’язницях, прирівнюється до катувань і порушує невіднятне право на життя. Щобільше, як неодноразово наголошували правозахисники, переслідування осіб, які не є злочинцями з позиції українського законодавства, порушує статтю сьому Європейської конвенції з прав людини (покарання лише на підставі закону), а Росія не має жодного права застосовувати своє кримінальне законодавство на тимчасово окупованих територіях. Вивезення кримських політв’язнів на територію РФ також є злочином: відповідно до норм міжнародного гуманітарного права, навіть якщо особа скоїла кримінальне правопорушення на окупованій території, саме на окупованій території її мають судити й саме на окупованій території особа має відбувати покарання.