Майже 200 вироків в одному суді: в РФ судять українських військових — за Курську операцію

Видання “Медиазона” підрахувало: 2-й Західний окружний військовий суд у Москві з грудня до червня засудив до 184 українських військових, які потрапили в полон на Курському напрямку.

Справи проти взятих у полон у Курській області українців відрізняються від решти справ: всім фігурантам висувають одну й ту саму статтю звинувачення — вчинення теракту групою осіб із тяжкими наслідками. За словами журналістів, з листопада 2024 року до окружного суду надійшло 159 таких справ, а підсудними вже стали 267 осіб. При чому вироків стає більше з кожним днем. Ще в березні подібних справ було 115. Зазначимо, що полоненим з Донецького та Луганського напрямків суди в РФ та “ЛДНР”  часто закидають “участь у незаконних збройних формуваннях” або “насильницьке захоплення влади”.

Збройні сили України перетнули російський-український кордон поблизу міста Суджі Курської області 6 серпня 2024 року. Першу кримінальну справу, яка була пов’язана з українським вторгненням у Курську область, слідчий комітет Росії порушив уже наступного дня, 7 серпня: за статтями про теракт, вбивство та зазіхання на життя співробітників правоохоронних органів. 12 серпня телеграм-канал російського слідкома назвав фігурантами кримінальної справи командирів 22-ї окремої механізованої бригади та 80-ї окремої десантно-штурмової бригади ЗСУ — Владимира Пипка та Еміля Ішкулова. Їм закидали “терористичного акта, вбивство та замах на вбивство”.

Перший вирок українським військовополоненим, які брали участь у Курській операції, було винесено 12 грудня 2024 року. На лаві підсудних були військовослужбовці 61-ї окремої механізованої бригади — Віталій Панченко та Іван Дмитраков. Їх визнали винними у скоєнні “терористичного акту”. За “незаконний перетин кордону” і стрільбу в бік “російських військових та цивільних” вони отримали 14 та 15 років відповідно.

Нещодавні вироки

Минулого тижня стало відомо, що саме за терористичною статтею засудили п’ятьох українських військовослужбовців. Солдат 17-ї танкової бригади ЗСУ Євген Крайванов отримав вирок 14 років позбавлення волі: крім участі у “вторгненні до Курської області”, його обвинуватили в тому, що він нібито “залякував мешканців села Ольгівка”, а також “стріляв по російських військових та цивільних”.

Олександра Дудника та Наталю Балаклицьку з 116-ї бригади тероборони засудили до 16 та 15 років колонії відповідно. Як наполягали слідчі та прокуратура, в жовтні минулого року у Суджанському та Кореневському районах Сумщини вони “зайняли приватні будинки місцевих мешканців” та брали участь у “блокуванні Суджі” та Ольгівки.

Олександра Титенка та Василя Катанюка з 95-ї десантно-штурмової бригади ЗСУ відправили за ґрати на 16 років за обвинуваченням у “здійсненні терористичних актів на території Курської області”, а саме застосовували зброю в селі Погребки Суджанського району.

У травні до 16 років позбавлення волі засудили командира взводу 21-ї окремої механізованої бригади ЗСУ Дмитра Яремова та техніка-водія 4-ї комендатури швидкого реагування Антона Боримського. “З серпня по жовтень минулого року Боримський перешкоджав евакуації цивільного населення із населених пунктів Обухівка, Раптове, Снагость та Комарівка Коренівського району Курської області”, — розповідає пресслужба російського слідкому. Також йому закидають “вогонь зі спостережно-вогневих позицій у бік російських військовослужбовців та мирного населення”. Щодо Яремова схоже обвинувачення, тільки йдеться про селище Новий Путь Глушковского району.

У березні російський суд засудив шістьох військовополонених зі 129 окремої бригади територіальної оборони: Сергій Блащенко та Сергій Бохонько отримали 15 років ув’язнення, Артура Волков, Микола Кононенко, Максим Хадєєв — 14 років, а Віталій Чупінка — 13 років за ґратами.

Засуджених Росфінмоніторинг зазвичай включає до списку “екстремістів та терористів”. Лише за один день, 17 червня, цей перелік збільшився на 113 осіб, 65 з них — є українцями, зокрема військовополоненими. На це звернув увагу телеграм-канал “Обновление перечня террористов и экстремистов”. ТАСС того ж таки 17 червня повідомляв про те, що 12 українських військовослужбовців, що потрапили в полон на Курщині включили до цього списку. Йшлося про вже засуджених полонених. Усі вони отримали від 13 до 16 років ув’язнення.

Правовий аспект

Переслідувати військовополонених у кримінальному порядку лише за участь у бойових діях не можна. Це суперечить нормам міжнародного права, насамперед Женевської конвенції про поводження з військовополоненими. Втім, суди як в РФ, так і на тимчасово окупованих українських все частіше виносять жорстокі вироки українським військовополоненим, навіть тоді, коли не йдеться про постраждалих серед мирного населення. Як зазначав директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров, позаяк Росія називає війну спеціальною воєнною операцією, вона не вважає наших військових, що потрапили у полон, — полоненими.

Те, що РФ не ставиться до українських військовослужбовців як до учасників бойових дій, підтверджують і статті, за якими їм виносять вироки, — не порушення законів і звичаїв війни, а, наприклад, тероризм чи захоплення влади.

Російське слідство над військовополоненими важко назвати об’єктивним. Досить часто воно базується на самообмовлянні, отриманому під психологічним та фізичним тиском. Нерідко “свідки” насправді ніколи не бачили і не могли бачити обвинувачених. Так, наприклад, ми розповідали про роботу російського слідчого Павла Куйдана, якого українські правоохоронці підозрюють у фальсифікації “розслідування” щодо полонених оборонців Маріуполя. Одного з них, до речі, у “ДНР” засудили до довічного ув’язнення нібито за вбивство чотирьох цивільних. Ані слідчого, ані прокурора, ані суддю не зупинив той факт, що під час “злочину” український військовослужбовець вже потрапив в оточення на металургійному заводі імені Ілліча. Тож опинитися на “місці злочину” просто фізично не міг. “Слідство” як докази використовувало світлини з інтернету, на яких були тіла невстановлених людей. Не було визначено ані причини їхньої смерті, ані місця поховання.

Міжнародні органи вже звертали увагу чималу кількість порушених у РФ кримінальних проваджень проти українських військовополонених і цивільних осіб. Парламентська Асамблея Ради Європи вимагала надати підсудним повний доступ до правового захисту, а для міжнародних спостерігачів — доступ до судових засідань, забезпечивши процесуальні та судові гарантії, а також право на справедливий суд.

Крім того, вчора ПАРЄ у своїй резолюції закликала РФ створити для українських військовополонених спеціалізовані табори. Відповідно до міжнародного права, в таких таборах мають бути гарантовані належні умови утримання. Росія повинна надати полоненим доступ до медичної та правової допомоги, а також можливість спілкуватися з рідними. Крім того, європейські парламентарі вимагають створення Змішаної медичної комісії для обстеження поранених і хворих та офіційного Бюро інформації про полонених.

Публікація цього матеріалу стала можлива завдяки підтримці міністерства закордонних справ Нідерландів