Російська влада приховує хворих українських військовополонених від МКЧХ

Міжнародний комітет Червоного Хреста не має вільного доступу до українських військовополонених, яких утримують у Росії та на тимчасово окупованих територіях. Росія не надає повного доступу до полонених, а під час нечастих візитів МКЧХ показують лише полонених, які перебувають у відносно доброму стані.

Як передає Укрінформ, про це заявили члени незалежної експертної місії Московського механізму ОБСЄ, які презентували звіт про порушення та злочини, пов’язані з поводженням РФ з українськими військовополоненими, під час пресконференції у Відні.

Коментуючи запитання щодо роботи МКЧХ в Росії, член місії, професор Ерве Асенсіо (Франція) нагадав, що Міжнародний комітет Червоного Хреста працює на основі суворої конфіденційності.

“Були заяви МКЧХ про те, що співпраця з Росією була вкрай складною, але ми знаємо, що певна співпраця та передача інформації через МКЧХ відбувається. Ми вважаємо, що МКЧХ виконує складну роботу, проте, на жаль, є свідчення, що МКЧХ не має вільного доступу до місць утримання”, — зазначав професор.

Він також додав, що хоча деякі візити відбувалися, вони були без “без повного доступу до полонених”, а “дозволів на такі візити замало, щоб можна було охопити всі місця утримання".

Як зазначала професорка Вероніка Білкова (Чехія), нинішня ситуація — “дещо краща”, ніж раніше, але “значно гірша, ніж мала б бути за юридичними стандартами”.

МКЧХ має дві ключові ролі — відвідувати військовополонених і збирати дані про них через національні інформаційні бюро, казала пані Білкова. Хоча візити представників МКЧХ до російських в’язниць “іноді відбуваються”, Міжнародному комітету Червоного Хреста “часто не дозволяють відвідувати всі місця утримання чи розмовляти з полоненими наодинці, хоча це має бути правилом”, цитував Укрінформ Білкову.

Крім того, експертка ОБСЄ відмітила “непрозору роботу” російського Національного інформаційного бюро.

“У кожній державі, що воює, має бути створене Національне інформаційне бюро для збору інформації про полонених ворога. В Україні воно створене й збирає дані, зокрема про російських полонених. У Росії бюро також створене в лютому чи березні 2022 року при Міністерстві оборони, і воно передає списки полонених через Центральне агентство з розшуку МКЧХ українській стороні. Проте ці списки неповні, що очевидно. Інформацію про українське бюро легко знайти в інтернеті, є навіть вебсторінка. Натомість про російське бюро інформації практично немає, десь є лише номер телефону для сімей полонених”, — розповідала Білкова.

Професор Марк Кламберг (Швеція) також додав, що зі свідчень колишніх українських військовополонених випливає те, що під час візитів МКЧХ російська влада демонструвала лише тих полонених, які були “у хорошому стані”.

“Ми розмовляли з колишніми українськими полоненими, і деякі з них зазначили, що МКЧХ відвідував місця утримання, проте російська влада обмежувала доступ і дозволяла зустрічатися лише з полоненими в хорошому стані. До тих, хто були хворі чи зазнали жорстокого поводження, МКЧХ не мав доступу. Це підтверджується як звітами, так і свідченнями полонених. Усе контролювалося російською владою, хоча МКЧХ повинен мати вільний доступ”, — наголошував експерт.

Загальний контекст

Ще цього лютого Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими повідомляв про щонайменше 93 людей, перебування яких у полоні підтвердив Міжнародний Комітет Червоного Хреста, але потім їх повернули до України мертвими. У травні 2025-го травня американське інформаційне агентство Associated Press, яке покликалося на Офіс Генпрокурора України, повідомляло, що станом на той час у російському полоні загинуло щонайменше 206 українських військових. На жаль, це лише попередні дані. Про катування й жорстоке поводження з українськими військовополоненими повідомляли і в ООН. 

Від дій РФ потерпають як військовополонені, так і цивільні бранці. Згідно з вересневою доповіддю ООН, представники РФ систематично катували цивільних українців, яких позбавили волі. Зважаючи на широкомасштабне застосування катувань і жорстокого поводження та координацію між установами, вкрай малоймовірно, щоб такі дії відбувалися випадково чи ненавмисно, наголошували в ООН. Ми докладно переповідали частину доповіді, що стосувалася катувань, яких зазнають цивільні полонені у російській неволі, у матеріалі. Ми також неодноразово висвітлювали випадки, коли Росія порушувала право на життя увʼязнених громадян України.

Ба більше, в нещодавньому дослідженні Харківської правозахисної групи “Страшна географія: де росіяни катують українських військовополонених” можна дізнатися про весь шлях, який проходять військовополонені, потрапивши до російської неволі.