Слідчі поліції заочно повідомили про підозру у воєнному злочині колишньому начальнику СІЗО №2 у Таганрозі.
Як мовилося у повідомленні Національної поліції України, йдеться про постраждалу журналістку, яка зазнала катувань, побиття, принижень. Хоча у Нацполіції не повідомляють імені постраждалої, вочевидь, ідеться про Вікторію Рощину, яка загинула в російській неволі.
“У період керівництва підозрюваного в СІЗО №2 м. Таганрог Ростовської області була організована система репресивного поводження із незаконно утримуваними громадянами України, зокрема цивільними особами. Серед потерпілих — відома українська журналістка, затримана російськими військовими на тимчасово окупованій території Запорізької області та етапована до цього ізолятора”, — мовилося у повідомленні Національної поліції.
Правоохоронці наголошували, що журналістка “зазнала системних катувань, принижень, погроз, жорстких обмежень у доступі до медичної допомоги, питної води та їжі, а також була позбавлена можливості спати чи сидіти вдень”. Окрім цього до полоненої використовували фізичні покарання та чинили на неї психологічний тиск, а також вимагали, аби вона співпрацювала з адміністрацією установи.
Доповнено: Крім того, як зазначали на сайті Нацполіції, “розслідування довело, що ці злочини були організовані умисно: начальник СІЗО особисто віддавав накази підлеглим щодо застосування фізичного та морального тиску на журналістку”. В Офісі Генпрокурора також відмічали, що підозрюваний Штода Олександр Олександрович намагався усіляко приховати те, що Вікторію Рощину утримували в СІЗО №2 Таганрога, та не відповідав на запити щодо її перебування у цій установі.
Дії підозрюваного кваліфікували як воєнний злочин. Фігуранту повідомили про підозру за частиною другою статті 28, частиною першою статті 438 Кримінального кодексу України — жорстоке поводження з цивільним населенням, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
“Усвідомлюючи цивільний статус журналістки і захист, гарантований міжнародним гуманітарним правом, він свідомо порушив норми Женевської конвенції та інших міжнародних договорів”, — зазначали в Нацполіції. За скоєне колишньому начальнику СІЗО №2 у Таганрозі загрожує до 12 років позбавлення волі.
Вбивство Вікторії Рощиної
ХПГ розповідала про Вікторію Рощину, тіло якої повернули з російського полону з ознаками катувань. Завтра, 8 серпня, в Києві відбудеться прощання з Вікторією. Як зауважував президент Радіо Свобода Стівен Капус, це незаконне ув’язнення і трагічна смерть “підкреслюють високу ціну, яку платять журналісти за повідомлення правди про війну Росії проти України”.
Цього липня в Офісі Генерального прокурора України, відповідаючи на журналістський запит Liga.net, розповідали про результати останньої на той час судово-медичної експертизи. Ми писали, що експертиза, яку 9 липня провело Головне бюро судово-медичної експертизи Міністерства охорони здоров’я, встановила, що Вікторія Рощина мала травму шиї, переломи кісток, крововиливи у м’які тканини скроневої ділянки, правого плеча і гомілок, а також садно лівої стопи. Крім того, попередня експертиза вказувала на крововиливи на різних частинах тіла й зламане ребро. Крім того, експерти казали про можливі ознаки застосування електроструму.
Ще раніше паризька редакція Forbidden Stories, разом із 45 журналістами із 13 міжнародних медіа, які до неї долучилися, розслідували обставини викрадення й загибелі української журналістки. Медійники провели понад 50 інтерв’ю з тими, хто пережив російське тюремне ув’язнення та знає систему зсередини: колишніми тюремними охоронцями, російськими правозахисниками, українцями, які побували в полоні. Тоді слідча група, яка здійснювала розслідування, повідомила журналістам, що тіло Вікторії Рощиної повернули до України з ознаками розтину, який робили на території РФ. Щобільше, як виявилося під час огляду тіла, у ньому були відсутні деякі внутрішні органи: головний мозок, очні яблука та частина трахеї. Як зазначав міжнародний експерт-патологоанатом, відсутність цих органів могла вказувати на те, що представники РФ намагалися приховати той факт, що Вікторія померла внаслідок удушення або задушення. Окрім того, синець на шиї Вікторії свідчив про можливий перелом під’язикової кістки — це рідкісний перелом, який зазвичай пов’язаний із задушенням людини. ХПГ детально розповідала про це у статті.
Попри все це було неможливо остаточно встановити причини смерті журналістки. Як пояснювала начальниця управління інформаційної політики та комунікацій Офісу генпрокурора Мар’яна Гайовська-Ковбасюк, на момент проведення експертизи тіло Вікторії Рощиної вже мало виражені трупні зміни з порушенням структури тканин, а це “не дозволяє встановити причину смерті та пов’язати її з тілесними ушкодженнями”. Пані Мар’яна зазначала, що Росія повернула до України тіло Вікторії Рощиної, коли воно перебувало у стані “глибокого замороження з ознаками муміфікації та гниття”, тож Україна проводила ще одну судову медико-криміналістичну експертизу. Розслідуючи незаконне утримання та вбивство української журналістки, Національна поліція допитала низку свідків щодо обставин перебування Вікторії Рощиної у місцях несвободи на території Росії: у СІЗО №2 Таганрога та СІЗО №3 міста Кізел Пермського краю.
Непоодинокий випадок
Раніше очільник МВС України наголошував, що Росія передає тіла загиблих громадян України, зокрема тіла захисників, “у понівеченому, гнилісному стані” й порушує умови зберігання тіл. “Подекуди тіла фрагментовані настільки, що для ідентифікації потрібні кілька ДНК-експертиз, а тіло однієї особи можна скласти з десятків частин”, — обурювався Ігор Клименко. Міністр внутрішніх справ також припускав, що Росія може навмисно ускладнювати процес ідентифікації тіл, зокрема тіл загиблих оборонців, для України. “Тіла повертаються у вкрай понівеченому стані, частини тіл — в різних мішках. Є випадки, коли рештки однієї людини повертають навіть під час різних етапів репатріації”, — розповідав Ігор Клименко. При цьому країна-агресор нехтує навіть власними громадянами та передає тіла російських військових разом з тілами загиблих українців під час репатріацій.
Цього березня МВС України повідомляло, що 80% тіл українців, переданих із російських місць ув’язнень, мають ознаки катувань. Ще раніше, у лютому 2025 року, у Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими зазначали, що станом на той час понад 90 людей, яких Міжнародний Комітет Червоного Хреста ідентифікував у російських тюрмах, повернули до України мертвими. Ми неодноразово писали, що катування, які вчиняють представники РФ, можуть бути настільки жорстокі, що призводять до смерті людей, це підтверджувала й Незалежна міжнародна комісія з розслідування порушень в Україні. Ми також писали про закатованих до смерті мешканців Херсонщини та розповідали про військовополоненого Олександра Іщенка: згідно з результатами судово-медичної експертизи, множинні переломи ребер, шок і закрита тупа травма грудної клітки через “контакт з тупим предметом” призвели до смерті Олександра Іщенка, якого утримували у російському СІЗО в Ростові-на-Дону. Нагадаємо, що цього липня країни ОБСЄ закликали розслідувати катування українських військовополонених Росією.
Як раніше зазначав директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров, катування, які вчиняють представники РФ, не лише продовжують тюремні традиції СРСР — за допомогою катувань полонених намагаються зламати як фізично, так і морально. Пан Євген також згадував сумнозвісне СІЗО №2 в Таганрозі, де до громадян України ставляться вкрай жорстоко. “Це спеціальне місце для катувань, де ламають тих, хто не хоче давати потрібні росіянам свідчення або змінює їх у суді. Таких людей забирають у Таганрог і починають знову мучити, щоб вони відмовилися від своїх показань, які суперечать тому, що вони казали під катуваннями, під час слідства”, — наголошував директор Харківської правозахисної групи.
Нагадаємо, що раніше ХПГ також досліджувала мережу катівень на Харківщині та катування цивільних. Вже цього літа правозахисна ініціатива “Трибунал для Путіна” (T4P) презентувала комунікацію з Офісом Прокурора МКС, у якій юристи обґрунтували, що катування, до яких вдається російська окупаційна влада, можна кваліфікувати як злочини проти людяності та воєнні злочини. У 2023 році T4P також презентувала подання про позасудові страти українців військовими РФ і російські катівні на окупованій частині Харківської області, у яких правозахисники обґрунтували, що такі дії Росії є злочинами проти людяності.
