Санкції ЄС проти російських командирів

Відігравали провідну роль

Європейський Союз запровадив санкції проти девʼятьох російських військових, причетних до убивств у Бучі та Бучанському районі на початку російського повномасштабного вторгнення.

Про розширення підсанкційного переліку ЄС у понеділок, 16 березня, повідомила Рада ЄС. Про це також казав міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро перед зустріччю міністрів закордонних справ ЄС у Брюсселі, передає видання Reuters.

“На тлі сумних четвертих роковин масових убивств у Бучі, вчинених між лютим і березнем 2022 року, Рада ЄС… ухвалила обмежувальні заходи проти девʼятьох осіб, які відіграли провідну роль у тих подіях, а отже, відповідальні за дії, що підривають територіальну цілісність, суверенітет і незалежність України або загрожують їм”, — мовиться у повідомленні Ради ЄС.

Як зазначено у пресрелізі Ради ЄС, зокрема, до санкційного списку внесли генерал-полковника Олександра Чайка — колишнього командувача Східного військового округу РФ та найвищого за рангом військового офіцера, що перебував на території України на початку повномасштабної війни. Саме він обіймав найвищий пост у командуванні окупаційними військами в Україні, коли російські війська увійшли до Бучі, зазначали в Раді ЄС.

До списку також внесли інших військовопосадовців, які командували російською армією в Україні на початку повномасштабної війни та “вчиняли звірства” проти жителів Бучі й прилеглих населених пунктів, зокрема Гостомеля, Ірпеня та Бородянки. За даними Радіо Свобода, до санкційного списку також увійшли:

• полковник Андрій Кондров,
• полковник Артем Городілов,
• генерал-майор Сергій Чубарикін,
• псковський десантник (звання невідоме) Віктор Філонов,
• генерал-майор Володимир Селіверстов,
• генерал-майор Вадим Панков,
• підполковник Денис Суворов,
• полковник Олексій Толмачов.

Виконуючи свої обов’язки, вони керували своїми підрозділами у той час, коли були вбиті сотні мирних людей, подекуди люди померли унаслідок жорстоких страт. Військові, що перебували під їхнім командуванням, також брали участь у пограбуваннях, вчиняли катування та примушували цивільних прибирати тіла загиблих російських солдатів.

Один із російських військових також несе відповідальність за усиновлення дитини, що мешкала на окупованій Росією території Донецькій області та яку незаконно депортували до Росії, зазначали в Раді ЄС.

Їхні дії є злочинами проти людяності та воєнними злочинами, мовиться у пресрелізі Ради ЄС.

На всіх, хто потрапили під санкції, тепер поширюється заморожування активів. Підсанкційним особам заборонено в’їзд і транзит через країни-члени ЄС, а громадянам і компаніям Європейського Союзу заборонено надавати їм кошти.

Загалом “у відповідь на триваючу агресію Росії проти України” такі обмежувальні заходи вже застосовують до близько 2 600 осіб й організацій.

Злочини, вчинені представниками РФ під час окупації Київщини

Раніше ми неодноразово розповідали, як на Київщині російські військові розстрілювали мирних людей, які намагалися виїхати з окупації:

“У березні 2022 року російські військові облаштували бойові позиції між населеними пунктами Березівка і Бузова Бучанського району Київської області. Вони цинічно та безжально розстрілювали цивільні автомобілі з мирними людьми, які намагались виїхати з окупації в напрямку Житомира”, — мовилося у повідомленні Нацполіції. За даними правоохоронців, злочинний наказ підлеглим віддав Ніколаєнко Роман Володимирович. Він очолював штаб 5-ї окремої гвардійської танкової Тацинської Червонопрапорної ордена Суворова бригади, що належить до 36-ї загальновійськової армії Східного військового округу російських Збройних сил. Поліціянти встановили, що на даному відрізку дороги російські військові вбили 22 людини, зокрема і малолітню дитину. Ще 37 людей були визнані потерпілими.

ХПГ також писала, що командири РФ наказували розстрілювати усі цивільні автівки й мирних людей, які опиняться на вулиці. Ми також писали, як під час окупації Бучі російський навідник наказав ідентифікувати усіх одягнених у чорне людей як ворогів, і розповідали про злочини, вчинені російськими військовими у Мощуні.

Минулого грудня українські правоохоронці повідомили про підозру Кузнєцову Денису — командиру бойової машини першого взводу шостої десантно-штурмової роти другої батальйонно-тактичної групи 234-го десантно-штурмового полку 76-ї десантно-штурмової дивізії Повітряно-десантних військ російських Збройних сил. Як зазначали в Офісі Генпрокурора України, російському командиру інкримінували віддання наказу на порушення законів та звичаїв війни, поєднане з умисним вбивством (частина друга статті 438 Кримінального кодексу України). За даними слідства, у березні 2022-го підозрюваний командир, що перебував у Бучі, наказав підпорядкованому особовому складу — екіпажу бойової машини БМД-2 — відкрити вогонь по цивільному автомобілю. В автівці були три мирні людини, які намагалися евакуюватися. Автомобіль не мав жодних розпізнавальних знаків, емблем чи маркувань, які могли б свідчити про його належність до військових об’єктів або використання у військових цілях, а його пасажири були вдягнені в цивільне, не мали зброї та не становили жодної загрози російським військовим. Виконуючи злочинний наказ, екіпаж БМД-2 атакував цивільний автомобіль і відкрив вогонь з 30-мм гармати, здійснивши не менше 15 пострілів. Після зупинки автомобіля військовослужбовці повторно відкрили по ньому вогонь. Унаслідок дій російських військових водій і двоє пасажирів загинули.

Крім того, прокурори скерували до суду два обвинувальні акти щодо трьох військовослужбовців 234-го десантно-штурмового полку російських Збройних сил. Їм інкримінували жорстоке поводження з цивільним населенням, вчинене групою осіб (частина перша статті 28, частина перша статті 438 Кримінального кодексу України). За даними слідства, у березні 2022 року командир шостої десантно-штурмової роти та механік-водій цієї ж роти, перебуваючи в одній із квартир міста Буча, упродовж кількох годин вчиняли жорстоке й нелюдське поводження з двома місцевими мешканцями. З метою залякування цивільного населення й нібито виявлення людей, які співпрацювали із Силами оборони України, російські загарбники незаконно проводили “допити”, застосовували фізичне насильство й погрожували вбивством, використовуючи вогнепальну зброю і ніж. Під час таких дій командир роти умисно порізав одному з потерпілих палець руки ножем. Наступного дня механік-водій повторно прибув до помешкання потерпілих і знову вчинив щодо них протиправні дії.

Слідство також встановило, що в березні 2022-го військовослужбовець самохідно-артилерійського взводу однієї з батальйонно-тактичних груп ЗС РФ, погрожуючи розстрілом, наказав трьом місцевим жителям лягти обличчям донизу на тротуар. “Після цього він здійснив постріли в землю поблизу їхніх голів, умисно залякуючи потерпілих та завдаючи їм тяжких психологічних страждань. Усі потерпілі були цивільними особами, не брали участі у збройному конфлікті, не мали при собі зброї чи будь-яких предметів, які могли б виправдати застосування до них насильства”, — наголошували в Офісі Генпрокурора України.

Цього березня Київська обласна прокуратура повідомляла, що одному з військових РФ, який входив до складу батальйону “Волкі” 16-ї бригади ГРУ генштабу РФ, висунули підозру. За даними правоохоронців, у березні 2022 року під час окупації села Качали він та інші військові російських Збройних сил проводили рейди домівками місцевих жителів. “Погрожуючи вбивством, окупант змусив жінку разом із малолітніми дітьми залишити власний будинок, після чого родина була позбавлена можливості проживати у своєму житлі до завершення окупації”, — повідомляли в Київській обласній прокуратурі. Дії окупанта кваліфікували за статтею про воєнні злочини, а саме — жорстоке поводження з цивільним населенням.

До суду передали й обвинувальний акт щодо ще одного російського військового, якого обвинувачували у жорстокому поводженні з цивільними. Це був командир мотострілецької роти 64-ї окремої мотострілецької бригади російської армії. Як встановило слідство, аби придушити спротив, під час окупації села Андріївка він погрожував убивством місцевим жителям. Крім того, він зґвалтував мирну жінку, завдавши їй фізичних та моральних страждань.

Ми писали, що російські окупанти залякували мешканців Київщини, вбивали їхніх тварин, схиляли незаконно затриманих людей до співпраці: вивозили їх до лісів і лісосмуг і погрожували розстріляти, а також імітували підпал.

Ще наприкінці 2022 року журналісти The New York Times оприлюднили розслідування, яке свідчило про те, що російські військові навмисно і цілеспрямовано вбивали людей у Бучі: це була частина системної операції “зачистки”, яка дозволяла втримати й прокласти стратегічно важливий шлях до Києва. Людей, які опинилися на спорожнілих вулицях Бучі, фактично розстрілювали, наголошували журналісти. Розслідувачі видання The Kyiv Independent також докладно розповідали про трьох дітей, яких російські військові вбили на Харківщині, Київщині та Херсонщині.

Наприкінці 2024 року Офіс Генпрокурора України оприлюднював тексти підозр, висунутих декому з псковських десантників, причетних до вбивств мирних мешканців Бучі. У серпні 2024-го українські слідчі також ідентифікували двох офіцерів російських Збройних сил, які під час окупації Київщини могли закатувати та вбити помічника ректора Національної академії СБУ, полковника Олексія Теліженка. Правоохоронці підозрювали командира 175-го окремого розвідувального батальйону 76-ї гвардійської десантно-штурмової “псковської” дивізії повітряно-десантних військ РФ та його заступника.

Цієї весни Київська обласна прокуратура також писала про чергову підозру військовослужбовцю російських Збройних сил у порушенні законів та звичаїв війни, поєднаному з умисним вбивством цивільної особи (ч. 2 ст. 438 КК України). Як розповідали в прокуратурі, 7 березня 2022 року підозрюваний, який був командиром мотострілецького взводу 37-ї окремої мотострілецької бригади Збройних сил РФ, разом з іншими окупантами прибули до одного з котеджних містечок окупованого Макарова. Погрожуючи автоматом, підозрюваний змусив мирну жінку піти до одного з будинків. У приміщенні командир мотострілецького взводу жорстоко побив жінку та завдав їй численних поранень тупими й ріжучими предметами. Від отриманих травм 39-річна жінка померла на місці.

…Ще у лютому 2023-го Офісі Генпрокурора повідомляв, що під час окупації частини Київщини лише в Бучанському районі російські військові скоїли понад 9000 воєнних злочинів. На жаль, це могли бути лише попередні цифри. Загалом упродовж окупації Бучанського району російські військові могли вбити понад 1700 людей. 

Крім цього, після російської окупації Київської області зникло чимало людей.

“Досі невідомо, куди поділися деякі люди з мого будинку, — розповідала журналістам ХПГ мешканка Бородянки навесні 2024 року. — Вони вийшли з квартир, коли було бомбардування, але в результаті зникли безвісти. Як вони могли зникнути? Одних розстрілювали, інших, можливо, взяли у полон. Це моє припущення. Їх ніде немає. [Зникли] і молоді, і літні, і діти”. Жінка також підтверджувала, що представники РФ страчували людей без суду і слідства.

“Були такі випадки, що людина виходила, просто ішла вулицею, а їй стріляли в потилицю”, — казала вціліла.

Нагадаємо, що упродовж останніх років Харківська правозахисна група підготувала низку подань до Міжнародного кримінального суду. Передані до МКС подання охоплюють широкий спектр міжнародних злочинів, які представники РФ могли вчиняти на території України. За покликаннями можна ознайомитися з трьома з них: поданням про Позасудові страти, вчинені росіянами у Бучі та інших частинах України, Поданням щодо злочину проти людяності (насильницького зникнення осіб), а також Поданням щодо ймовірного злочину катування, вчиненого російськими військовими в Україні.

Цього березня заступник Прокурора МКС Маме Мандіає Ніанґ зустрівся в Києві з представниками українських громадських організацій, серед яких була і Харківська правозахисна група. Докладніше про це читайте у статті.