Буча: за чотири роки ідентифіковано понад 98% загиблих

Квітень 2022 р. Криміналісти ексгумують тіла у Бучі, джерело фото: Depositphotos

33 дні окупації

Росіяни увійшли до Бучі 27 лютого. Ворожі сили складалися з частин 36-ї загальновійськової армії, 234-го десантно-штурмового полку РФ, підрозділів Спеціального загону швидкого реагування (СОБР) та Мобільного загону спеціального призначення (ОМОН), підрозділів поліції спеціального призначення у складі Національної гвардії Росії. Вже 27 лютого стало відомо про перших загиблих: тоді російська ракета влучила в житловий будинок. Остаточно ворог захопив бучу 3 березня. Більшість убивств було скоєно в районі кількох вулиць — Яблунської, Новояблунської, Склозаводської, Тарасівської, Центральної, Водопровідної, Вокзальної. Коли місто звільнили, відкрилася жахлива картина: вбиті цивільні лежали посеред вулиць, у декого були зв’язані руки. У братській могилі виявили 116 тіл. Люди гинули не лише від куль, але й від хвороб: отримати медичну допомогу було неможливо. Повідомлялося також про смерті від голоду. Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг тоді заявив: “Такої жорстокості щодо мирного населення Європі не бачили десятиліттями. І це жахливо і абсолютно неприйнятно, що мирні жителі стають цілями і їх убивають. І це лише підкреслює важливість того, що ця війна має закінчитися”.

Правозахисна ініціатива T4P згодом дослідила та проаналізувала події в Бучі: “Розстріли на вулицях здійснювалися за одноманітним сценарієм. Найчастіше російські військові стріляли по всіх перехожих та автомобілях, які бачили. При цьому вони розуміли, що перед ними цивільні особи. Свідки розстрілів повідомляли, що загиблі їхали на автомобілях із білими прапорами або з написами “Діти”. Ті з них, хто переміщався пішки або на велосипедах, не мали при собі зброї чи предметів схожих на неї, не носили камуфляжної форми та не вчиняли жодних агресивних дій щодо російських військових. Перед розстрілом російські військові майже ніколи не розмовляли з майбутніми жертвами, хоча були зафіксовані випадки, коли розстріл здійснювався вже після розмови, наприклад, після перевірки документів або у відповідь на відмову перейти з української на російську мову”.

Страшні підсумки

Як повідомляє Бучанська міська рада, за 33 дні окупації загинув 561 мешканець міста. Серед загиблих — 12 дітей. 32 бучанців росіяни забрали в полон.

“Саме тут одними з перших були зафіксовані викрадення та катування, сексуальне насильство, масові вбивства цивільних, розстріли на вулицях і спроби приховати злочини, які своєю жорстокістю шокували весь світ, — розповіли в пресслужбі Національної поліції. — Фактично все місто стало місцем злочину. У цих умовах слідчі почали системно збирати докази за стандартами розслідування міжнародних злочинів”.

Ще в лютому 2023-го тогочасний Генеральний прокурор України Андрій Костін повідомляв про понад 9 000 воєнних злочинів, які російські військові скоїли у Бучанському районі Київської області.

В четверту річницю звільнення Бучі правоохоронці повідомили, що вже вдалося ідентифікувати 98,3 % загиблих та розслідувати 124 злочини, скоєні під час окупації Бучі. Серед них — 84 вбивства та 40 фактів жорстокого поводження з цивільним населенням. За чотири роки було проведено 300 слідчих експериментів, понад 3500 оглядів, близько тисячі експертиз за різними напрямками. Оголошено про підозру 97 російським військовослужбовцям, поміж них — 10 командирів. До суду надійшли обвинувальні акти щодо 46 підозрюваних. Встановлено понад 2500 російських військовослужбовців, які брали участь в окупації. Більшість із них виявилася військовими 234 десантно-штурмового полку РФ. Крім того, підтверджено присутність підрозділів Росгвардії та окремого підрозділу ФСБ. “Вказані особи мали заздалегідь підготовлені списки та їх діяльність була направлена на пошук і усунення українців з патріотичною позицією та осіб, які підтримували Сили безпеки та оборони України”, — розповіли в поліції. Правоохоронці навели приклади двох найбільш показових розслідувань, які були проведені в Бучі.

Вулиці Вокзальна та Яблунська

На перехресті Вокзальної та Яблунської загинуло 16 цивільних. Слідчі змогли встановити імена 12 військовослужбовців 234 десантно-штурмового полку РФ, які дотичні до розстрілів у цьому районі.

Наприкінці 2024 року ми писали про оголошення підозри старшому лейтенанту Артему Тарєєву — командиру розвідувального взводу 1-ї батальйонно-тактичної групи 234-го десантно-штурмового полку 76-ї десантно-штурмової дивізії повітряно-десантних військ РФ. Як встановило слідство, саме він визначив частину вулиці Яблунської (від Водопровідної до кінця Яблунської) сектором, “у якому дозволено використання всіх видів зброї для ураження противника та віддав підпорядкованому особовому складу розвідувального взводу наказ знищувати всіх осіб, які будуть перебувати у вказаному секторі”. Сам окупант в цей час перебував на перехресті Яблунської та Вокзальної та контролював ситуацію.

Артема Тарєєва підозрюють у відданні наказу на порушення законів та звичаїв війни, поєднаному з умисним вбивством, тобто у вчиненні кримінального порушення, передбаченого частиною 2 статті 438 Кримінального Кодексу України. Такі злочини караються позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.

Вулиця Івана Франка

Інший страшний злочин було скоєно у районі вулиць Івана Франка, Максима Ридзанича та Набережної.

“На вулиці Івана Франка мешкав співак, який співав у нашому церковному хорі. З ним пропав зв’язок. Після звільнення ми почали його шукати. І виявилося, що його родину і ще двох людей катували до такого ступеня, що дехто з них був без ніг. Їх просто спалили, — розповідав у інтерв’ю ХПГ настоятель бучанського Храму Андрія Первозданного Андрій Галавін. — Тіла обвуглені, довелося кілька місяців чекати результатів ДНК-тестів, щоб юридично підтвердити. Ми розуміли, хто це (за певними ознаками), але для нас було важливо не те, що ми відчуваємо й розуміємо, а щоб потім це можна було пред’явити злочинцям під час трибуналу, який рано чи пізно буде”.

До убивств у цьому районі, як встановило слідство, також причетні військовослужбовці 234 десантно-штурмового полку. Шести з них уже повідомлено про підозру, матеріали щодо окремих епізодів передано до суду.

“Російські військові заходили у двори, виганяли людей на вулицю, роздягали їх, перевіряли мобільні телефони, після чого приймали рішення про їх страту. Після розстрілу людей, частину цих тіл окупанти спалили. Рештки обгорілих тіл були виявлені поліцейськими та криміналістами у перші дні деокупації”, — йдеться в пресрелізі Національної поліції.

Ці справи лягли в основу формування практики притягнення до відповідальності командного складу російських збройних сил, зазначають правоохоронці: “Саме в Бучі вперше застосовано підхід командної відповідальності відповідно до норм Женевських конвенцій, що стало важливим прецедентом для національної практики. Слідчі вже працюють над справами щодо командирів вищого рівня, і питання вже полягає не в можливості притягнення, а в реалізації чіткого плану дій, що робить це питанням часу”.

Крім того, під час розслідування бучанської трагедії було відпрацьовано нові методики — “від процесуального інтерв’ю і травмоорієнтованої роботи з потерпілими до активного використання OSINT, GEOINT, відеоматеріалів і трофейної документації”.

Нагадаємо, 16 березня Європейський союз оголосив про запровадження санкцій проти девʼятьох російських військових, причетних до скоєння злочинів у Бучанському районі. Серед них:

• генерал-полковник Олександр Чайка — колишній командувач Східного військового округу РФ та найвищий за рангом військового офіцера, який перебував на території України на початку повномасштабної війни,
• полковник Андрій Кондров,
• полковник Артем Городілов,
• генерал-майор Сергій Чубарикін,
• псковський десантник (звання невідоме) Віктор Філонов,
• генерал-майор Володимир Селіверстов,
• генерал-майор Вадим Панков,
• підполковник Денис Суворов,
• полковник Олексій Толмачов.

Також раніше ми розповідали про підозри двом російським офіцерам, які під час окупації Бучі могли закатувати та вбити помічника ректора Національної академії СБУ.

У 2023 році глобальна ініціатива “Трибунал для Путіна” (T4P) презентувала подання до Міжнародного кримінального суду щодо позасудових страт, які вчиняли на окупованих територіях російські військові. Правозахисники проаналізували інформацію щодо 804 навмисних убивств, скоєних окупантами і дійшли висновку, що метою цих злочинів було задушування спротиву та створення атмосфери страху й паніки серед цивільних. Більшість жертв не становила жодної загрози для військових РФ та не була частиною збройного конфлікту.