Міжнародна організація “Репортери без кордонів” оприлюднила нові свідчення про перебування української журналістки Вікторії Рощиної в СІЗО №3 міста Кізел. “Ці свідчення, хай і фрагментарні, поступово формують головоломку, яку Кремль досі відмовляється розкривати. Міжнародна спільнота повинна отримати пояснення від російського режиму щодо смерті журналістки”, — заявили в RSF.
Як з’ясувалося, вранці 19 вересня 2024 року Вікторія не могла встати з ліжка. Жінки, яких утримували в тій же камері, покликали охорону. “Ті прибули, евакуювали інших ув’язнених і наказали репортерці встати. Але марно. Пізніше Вікторію Рощину забрали, апріорі все ще непритомну, без можливості дізнатися, чи вона ще жива”, — йдеться в розслідуванні. Всі свідки, особи яких журналісти не розкривають з міркувань безпеки, вказують, що Рощина на той момент дуже ослабла. Вона перебувала в Кізелі понад тиждень. Сюди жінку доставили з СІЗО №2 у Таганрозі етапом, який тривав чотири дні. За словами свідка, якого етапували одночасно з Рощиною, бранців везли потягом, а потім у фургонах. Вікторія на той момент була дуже худою, кволою, “жовтою, як жертва Голодомору”.
“Деякі ув’язнені ділилися з нею частиною своєї їжі. Вони знали її за репутацією як журналістку, яку заарештували за те, що “говорила правду” і яка відмовлялася від їжі. Вона казала: ‘я не хочу їсти, тому що тут катують наших хлопців’”, ̶ цитують розслідувачі слова одного з експолонених.
“Репортери без кордонів” встановити, що Вікторія Рощина прибула живою в Кізел. Ці дані збігаються і з результатами розслідування, яке восени минулого року провели журналісти “Слідства Інфо”. Вони встановили точну дату і місце смерті Вікторії — 19 вересня 2024 року, Пермський край.
Після важкого етапування, кажуть свідки, Рощина була дуже слаба: ледь трималася на ногах, часто непритомніла. Попри це, зауважують у RSF, представники адміністрації СІЗО продовжували знущатися з неї. Загальні умови перебування в цій установі жахливі: “Усіх в’язнів, українських цивільних і військових, били, зокрема під час перевірок камер. Вікторія Рощина не була винятком з правил. Переповнені, вологі та крижані камери… Умови утримання нелюдські. У середині вересня температура вже низька”.
18 вересня Віці, за словами свідка, “було недобре, вона попросила в охорони чаю, але їй грубо відмовили зі словами: “Ти більше не кажи таких дурниць, ти не в тому місці, ти не в тому становищі, щоб щось просити”. Невдовзі до її камери прийшов медичний працівник, начебто зробив їй укол. “Вони її там приводили до тями, щось їй вкололи, здається”, — згадує колишній полонений. Смерть Вікторії Рощиної зафіксували наступного дня.
“Вікторія Рощина була на межі сил. І хоча її варто було звільнити та надати медичну допомогу, оскільки стан її здоров’я був критичним протягом багатьох місяців, російська влада тримала її під вартою в нелюдських та принизливих умовах, навіть свідомо вирішивши етапувати її на тисячі кілометрів від України. Російська пенітенціарна система несе відповідальність за її смерть”, — заявила Полін Мофре, регіональна менеджерка RSF з питань України.
Нагадаємо, українська журналістка Вікторія Рощина зникла безвісти у серпні 2023 року, коли вирушила на тимчасово окуповану територію України: хотіла розслідувати викрадення цивільних. Протягом кількох місяців про її долю нічого не було відомо. Лише навесні 2024 року її родина отримала від міноборони РФ офіційне підтвердження про те, що їхня донька “затримана і перебуває на території Російської Федерації”. У жовтні 2024 року стало відомо, що Вікторія померла 19 вересня. Тіло жінки повернули в лютому 2025 року — з численними ознаками катувань і розтину: у загиблої були відсутні головний мозок, очні яблука, частина трахеї.
Рік тому міжнародна команда журналістів об’єдналася в проєкт Viktoriia Project, який оприлюднив результати розслідування. Виявилося, що після викрадення Вікторію утримували в неофіційних катівнях в Енергодарі та Мелітополі, піддавали тортурам, катували струмом. Наприкінці 2023 року її доправили до СІЗО Таганрога. Вже тоді вона вкрай потребувала медичної допомоги: в неї була лихоманка, болів живіт, вона втрачала вагу. 8 вересня Вікторію нібито мали везти на обмін. Але натомість доправили до Пермського краю…
У серпні минулого року українські правоохоронці повідомили про підозру Олександру Штоді, колишньому начальнику СІЗО №2 у Таганрозі. А в грудні — В’ячеславу Перевозкіну, який з липня 2024 року обіймає посаду начальника СІЗО№3 у Кізелі.
Як ми повідомляли раніше, за інформацією RSF, від початку російського повномасштабного вторгнення понад 175 українських медійників постраждали від воєнних злочинів з боку РФ. Росія утримує в полоні щонайменше 28 українських журналістів. Мелітопольську медійницю Анастасію Глуховську тримають в тому ж Кізульському СІЗО, де загинула Вікторія Рощина.
