“Українська правда” повідомляє, що 8 серпня о дванадцятій дня у Михайлівському соборі в Києві відбудеться прощання із загиблою в російському полоні журналісткою Вікторією Рощиною. О першій планується цивільна церемонія на майдані Незалежності, а о другій — поховання на Байковому кладовищі.
В Офісі Прокурора на запит Liga.net розповіли про результати нещодавньої судово-медичної експертизи, яку провели 9 липня спеціалісти Головним бюро судово-медичної експертизи Міністерства охорони здоров’я. На тілі Вікторії було виявлено травму шиї, переломи кісток, а також крововиливи у м’які тканини скроневої ділянки, правого плеча і гомілок, садно лівої стопи. Крім того, попередня експертиза раніше вже фіксувала зламане ребро, крововиливи на різних частинах тіла, а також на інші ознаки катування та жорстокого поводження, зокрема сліди застосування електроструму.
Окреме дослідження тіла проводять французькі експерти. Його результати наразі невідомі. Також триває судова медико-криміналістична експертиза. Точні причини смерті досі встановити не вдалося, заявила журналістам Liga.net начальниця управління інформаційної політики та комунікацій Офісу генпрокурора Мар’яна Гайовська-Ковбасюк. Вона пояснила станом, в якому росіяни передали тіло в лютому цього року — у глибокому замороженні та з ознаками муміфікації та гниття: “На момент проведення експертизи тіло Рощиної знаходиться в стані виражених трупних змін з порушенням структури тканин, що не дозволяє встановити причину смерті та пов’язати її з тілесними ушкодженнями”.
Вікторія Рощина була журналісткою на hromadske, позаштатною авторкою “Української правди”, “Українського радіо”, “UA:Перший” та “Цензор.нет”, Радіо Свобода. Вперше потрапила у російський полон у березні 2022 року в окупованому Бердянську. За десять днів її випустили. Вдруге журналістка зникла безвісти у серпні 2023 року: через Польщу вона поїхала на тимчасово окуповану територію України, хотіла розслідувати викрадення цивільних, але була викрадена сама. Лише навесні 2024 року міноборони РФ надало батькам Вікторії офіційне підтвердження: їхня донька “затримана і наразі перебуває на території Російської Федерації”. А в жовтні стало відомо, що Вікторія померла, при чому ще 19 вересня. Тіло журналістки повернули в лютому — з явними слідами тортур. Тоді в Україну повернули понад 700 тіл загиблих українців. Одне з них було позначене в російських документах як “НМ СПАС”, тобто “невстановлена особа чоловічої статі з ознаками ураження артерій серця”. Але в мішку паталогоанатоми виявили тіло жінки “з ознаками кахексії” (глибокого виснаження) і биркою на нозі — “7390 Рощина В. В.”. Тіло мало ознаки численних катувань, а також розтину: у загиблої відсутні головний мозок, очні яблука, частина трахеї.
Наприкінці квітня міжнародна команда журналістів оприлюднила результати розслідування. Проєкт Viktoriia Project ініціювало французьке видання Forbidden Stories, серед учасників — 13 медіа з шести країн: “Українська правда”, The Guardian, The Washington Post, Le Monde, Die Zeit, Der Spiegel, ZDF, Paper Trail Media, “Важные истории”, France 24, DerStandart і Tamedia. Журналісти провели понад 50 інтерв’ю з колишніми тюремними охоронцями, російськими правозахисниками, українцями, які пройшли полон. Розслідувачам встановили подробиці останньої поїздки Вікторії на окуповану територію, вона доїхала до Бердянська і планувала прямувати далі, до Енергодара. В цей проміжок часу її викрали окупанти. Спочатку тримали в Енергодарі, потім — сумнозвісні гаражі Мелітополя, тут Вікторію піддавали тортурам, катували струмом. З кінця 2023 року Рощина перебувала у СІЗО Таганрога. За словами свідків, вже тоді її стан був критичним: болів живіт, вона втрачала вагу, в неї була температура. Влітку жінку забрали до шпиталю, але за кілька тижнів повернули до СІЗО, при чому запроторили до одиночної камери.8 вересня Вікторію вивели, начебто на обмін. Але вона на нього так і не потрапила. Повідомлялося, що жінка померла під час етапування.
“Росія не втрачає жодної нагоди продемонструвати свою огидну жорстокість щодо українців, вбиваючи та катуючи, як це сталося з Вікторією Рощиною, хороброю українською журналісткою, яку не лише жорстоко вбили, а й катували. Це також чітко показує, що життя під російською окупацією не є варіантом, це не безпечний варіант для українців”, — заявила після ознайомлення з деталями розслідування речниця Європейської комісії Аніта Гіппер
Наприкінці травня американське інформаційне агентство Associated Press із посиланням на Офіс Генпрокурора України повідомило, що в російському полоні загинуло щонайменше 206 українських військових. Також відомо про мінімум 15 загиблих у неволі цивільних бранців. 80% тіл українців, переданих із російських місць ув’язнень, мають ознаки катувань. Крім того, тіла повертають у понівеченому, гнилісному стані, з очевидними слідами порушення умов зберігання тіл.
Про катування та жорстокі умови тримання свідчать звільнені з полону українці, ці злочини фіксувала Моніторингова місія ООН з прав людини та правозахисники. Умови, в яких росіяни утримують у полоні українських жінок, теж не відповідають Третій Женевській конвенції про поводження з військовополоненими. Колишні бранки свідчать про приниження, негуманні умови утримання, недостатнє харчування, відсутність адекватної медичної допомоги та можливості зв’язатися з рідними. Міжнародні організації не мають доступу до місць утримання українських полонених на окупованій території України та на території РФ. Доповідачка ООН з питань катувань Еліс Джил Едвардс розповідала, що на всі запити про можливість потрапити до тюрем, російська влада відповідає відмовою.
