Цивільна інфраструктура Криму як “живий щит”
У тимчасово окупованому Криму Росія облаштувала оборонні споруди поблизу дитячого садка та школи.
Про це днями сповістили “Схеми: корупція в деталях” (проєкт Радіо Свобода), які покликалися на супутникові фото.
Світлини Planet Labs свідчать про те, що російські військові роками можуть використовувати цивільну інфраструктуру Криму як “живий щит”, зазначали розслідувачі.
На фото з супутника, які є в розпорядженні журналістів, зафіксовано, що впритул до території дитячого садка “Теремок” і середньої школи у селі Чкалове Білогірського району Автономної республіки Крим організовані військові окопи, мовиться у матеріалі “Схем”.
Аналіз супутникових даних вказує на те, що російські військові можуть використовувати цю локацію щонайменше з кінця липня 2023 року. Якщо порівняти супутникові знімки за четверте та 27 липня 2023 року, можна побачити, що система оборонних траншей з’явилася там саме в цей період.
Журналісти також нагадали, що в окупованому Криму масштабні фортифікаційні споруди почали з’являтися ще з квітня 2022 року. Ворожа армія планувала використовувати їх при можливому контрнаступі Сил оборони України.
Використання дитячих таборів і шкіл у військових цілях
Раніше журналісти “Схем” також неодноразово фіксували, як на окупованих територіях України армія РФ використовує цивільні об’єкти, зокрема дитячі табори та школи, у військових цілях.
Зокрема, 25 листопада 2022 року телеграм-канали повідомляли про успішний удар ЗСУ по місцю базування російських окупантів на Херсонщині. Автором відео був один з військових РФ.
Як писав журналіст-розслідувач “Схем” Кирило Овсяний, команда “Схем” з’ясувала, що тоді місцем базування для армії РФ став дитячий табір “Чемпіон”, розташований у селі Красне (Скадовського району Херсонщини). Журналістам вдалося звʼязатися з директором закладу, який повідомив, що трьома тижнями раніше російські загарбники зайшли у “Чемпіон”.
До цього дитячій табір стояв порожнім аж від самого початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
“Мені шкода, що табір постраждав, але я дуже радий, що наші вдарили по цих нелюдях. Я вклав в мій дитячий табір душу і гроші, але зараз війна, і я радий, що вони [українські оборонці] знищують цю сволоту. Все буде Україна!” ― казав директор закладу.
У березні 2022-го Міністерство оборони РФ оприлюднило відео візиту командувача військами Східного округу нібито на передову на Київщині. Тоді “Схемам” також вдалося встановити локацію, де саме російські військові облаштували командний пункт. Як повідомляли розслідувачі, відео було відзняте на території Катюжанської загальноосвітньої школи I – IIІ ступенів Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області.
Журналіст російської редакції Радіо Свобода Марк Крутов також помітив на території школи окопи.
“Схоже, росіяни сильно окопалися навколо цієї школи. На відео МО РФ добре видно нововириті траншеї та траншейну техніку”, ― зазначав Крутов.
Окопи також були помітні з супутника. Коли “Схеми” показали знімок супутникової системи Planet за 24 березня 2022 року військовим, ті побачили щонайменше шість окопів для техніки. Їхнє розташування свідчило про те, що це був командний пункт або пункт управління. Військові також помітили на знімку щонайменше одне укриття для особового складу. Деякі окопи були вириті на території шкільного спортивного майданчика…
Цивільні й військовополонені як “живі щити” для армії РФ
Хоча норми міжнародного права суворо забороняють використовувати людей як “живі щити”, а військовополонені є окремою категорією, яка перебуває під захистом міжнародного гуманітарного права, представники РФ використовують як “живі щити” і військовополонених, і цивільних заручників. Раніше ми неодноразово писали про такі випадки.
У листопаді 2025-го Служба безпеки України повідомляла, що російські військові могли використовувати мирних людей — чоловіка, жінку та 13-річну дитину — як “живі щити” під час штурму Покровська. В оприлюдненому СБУ перехопленні було чутно, як російський загарбник наказує взяти цивільних і вести їх перед собою під час так званої “зачистки”.
“Жінка, чоловік і дитина 13 років. Оці гражданскіє, візьміть їх з собою... І візьміть їх з собою на ‘зачистку’. Хай вони проходять уперед — попереду вас — і перевіряють”, — казав один з рашистів. Ми докладно розповідали про цей випадок у статті.
Минулого вересня ми також писали, що на Донеччині російські військові могли розстріляти родину й захопити дитину. За даними Третього армійського корпусу, російські загарбники могли розстріляти сім’ю цивільних у районі населеного пункту Шандриголове на Донеччині. Неповнолітню дівчинку окупанти могли захопити й використовувати для прикриття своїх груп (тобто як “живий щит”) і подальшого просування на Лиманському напрямку.
У вересні 2025-го 11-й армійський полк Збройних сил України повідомляв про ще один такий випадок використання мирних людей. “Ворог у цивільному одязі, маскуючись під мирних жителів, намагався інфільтруватися у населений пункт Ямпіль та вести диверсійну роботу в тилу Сил Оборони. Окремі групи противника переховувалися у приватних будинках, підвалах та інших спорудах, використовуючи місцевих мешканців як ‘живий щит’”, — писав 11-й полк на своїй фейсбук-сторінці. Ми згадували цей кейс і також писали, що під час окупації Ягідного, що на Чернігівщині, російські військові використовували мирних людей як “живі щити”. Тоді російські загарбники утримували у підвалі ягіднянської школи понад три з половиною сотні людей (у тому числі понад пів сотні дітей). Як зазначали в Офісі Генпрокурора, російські військові використовували місцевих мешканців “для прикриття командного пункту від можливих наступальних дій з боку Збройних Сил України”.
Ще наприкінці 2023 року ми розповідали, що безпілотник зафіксував випадок використання військовополонених як “живих щитів” під селом Роботине у Запорізькій області. Тоді обласна прокуратура розпочала кримінальне провадження щодо порушення законів та звичаїв війни (стаття 438 Кримінального кодексу України). Минулого вересня українські правоохоронці повідомили про заочну підозру Кадирову, який наказував використовувати українських полонених як “живі щити” для рашистів.
Раніше Харківська правозахисна група аналізувала дані щодо використання мирних людей і цивільних об’єктів як “живих щитів” на Харківщині: з 24 лютого 2022-го до 7 лютого 2023-го ХПГ задокументувала 242 інциденти. Найбільше таких випадків ХПГ зафіксувала на території Куп’янського району Харківської області — 94 інциденти. 93 випадки були зафіксовані на території Ізюмського району. У Харківському районі документаторам і журналістам ХПГ вдалося зібрати відомості про щонайменше 43 випадки. У Чугуївському районі області ХПГ зафіксувала сім інцидентів, у місті Харкові була зібрана інформація про ще чотири подібні епізоди, а у Богодухівському районі області — ще про один подібний випадок. Переважна кількість задокументованих даних стосувалася саме будівель житлово-побутового призначення, а їхня кількість (192 інциденти) становила 79,3% від загальної кількості задокументованих випадків. Більше про те, як російські війська використовували цивільних осіб та об’єкти замість “живих щитів”, можна почитати у матеріалі ХПГ, доступному за покликанням.
Російські військові також прикривалися мирними людьми, коли відступали з правобережжя Херсонщини й самого Херсона: цивільні заручники слугували “живим щитом” для військової техніки російської армії. Про це розповідала одна з колишніх заручниць російських військових, Ольга, правозахисникам ZMINA.
“Нами прикривали військову техніку, коли переправляли через Дніпро”, — говорила постраждала. Колишня полонена також згадувала, що окупанти заганяли на понтони російську військову техніку, а між нею пускали автозаки з мирними людьми, яких вони взяли у полон.
“Було дуже страшно. Ми боялися, що, як прилетить, нас ніхто не врятує”, — ділилася Ольга пережитим. Вона також розказувала, що російські окупанти розмістили каністри з бензином поруч із полоненими, які перебували в автозаці. Через нестерпний сморід полоненим жінкам ставало зле й вони просили відкрити вікна. Проте російські військові ігнорували прохання заручниць, допоки Ольга не почала втрачати свідомість. Тоді в жінки стався черговий серцевий напад, повідомляли правозахисники.
Правовий вимір
При цьому, відповідно до статті 8 (2) (b) (xxiii) Римського статуту Міжнародного кримінального суду, використання присутності цивільної особи або іншої захищеної особи для захисту певних пунктів, районів або збройних сил від військових операцій є воєнним злочином. Стаття 28 Четвертої Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року також однозначно визначає, що присутність будь-якої особи, яка перебуває під захистом, у будь-яких пунктах чи районах не може бути використана для захисту цих місць від воєнних операцій.
