Окуповане Азовське море
На жаль, від агресивної війни РФ і окупації потерпає усе живе, навіть рибний світ.
Днями у Державному агентстві України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм розповіли, яких збитків вже зазнала Україна через незаконний вилов риби в окупованому Азовському морі.
Азовське море — це унікальний водний об’єкт із багатою екосистемою, який “відіграє важливу роль у підтриманні біорізноманіття та економіки прибережних регіонів”. На жаль, через повномасштабне вторгнення РФ ця акваторія опинилася під тимчасовою окупацією країни-агресора.
“Це унеможливлює повноцінний державний контроль за використанням та охороною водних біоресурсів у басейні Азовського моря”, — зазначали в агентстві.
Попри складні умови фахівці Азовського рибоохоронного патруля Держрибагентства постійно підраховують збитки, завдані незаконним виловом на тимчасово окупованій території, та фіксують масштаби екологічної шкоди.
Як зазначили у відомстві, з 2022 року “загальна сума збитків, завданих рибному господарству України внаслідок незаконного вилову РФ біоресурсів (калкана азовського, глосі, хамси, піленгаса, тарані, судака, тюльки, креветок тощо) в Азовському морі, становить майже шість мільярдів гривень”.
У Держрибагентстві також наголосили, що з цієї суми збитків близько 620 мільйонів гривень російські браконьєри завдали від початку 2025 року.
“Ці дії є грубим порушенням як українського, так і міжнародного законодавства та свідчать про систематичне знищення природних ресурсів України. Після завершення всіх необхідних розрахунків щодо вилучених біоресурсів відповідні матеріали буде передано до правоохоронних органів для долучення до кримінального провадження, відкритого за статтею 249 Кримінального кодексу України ‘Незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом’”, — повідомляли у Держрибагентстві.
Там також обіцяли й надалі відстежувати усі факти злочинів, скоєних представниками РФ проти екосистеми Азовського моря, та разом з міжнародною спільнотою домогтися притягнення винних до відповідальності.
“Реальні втрати для екосистеми неможливо виміряти лише у грошовому еквіваленті, адже відновлення зруйнованих популяцій може тривати десятки років”, — наголошував Голова Держрибагентства Ігор Клименок.
Затоплені через підрив Каховської ГЕС рибзаводи
Торік Ігор Клименюк озвучував попередні збитки, яких зазнало рибне господарство України через підрив Каховської ГЕС. Як наголошував посадовець, руйнування греблі стало справжньою катастрофою для рибної галузі, і не лише через загибель біоресурсів і втрату водного плеса.
“На цьому водосховищі розташовані два державні рибовідтворювальні заводи. Це Херсонський виробничо-експериментальний завод із розведення молоді частикових риб та Виробничо-експериментальний Дніпровський осетровий рибовідтворювальний завод ім. академіка С. Т. Артющика”, — цитували Клименюка журналісти Укрінформ.
Як зазначав посадовець, ще у 2022 році доступ до заводів був обмежений у зв’язку з повномасштабною війною РФ. Через підрив Каховської ГЕС існування цих рибзаводів опинилося під загрозою. З урахуванням цього попередні збитки можуть перевищити 9,8 мільярда гривень.
Херсонський завод з розведення молоді частикових риб утримував цінне ремонтно-маточне племінне поголів’я водних біоресурсів. Для зариблення природних водойм загальнодержавного значення там вирощували цілу низку риб: коропа, щуку, судака, сома, ляща, товстолоба, білого амура… Сучасне промислове стадо цих видів риб у нижньому Дніпрі та Дніпровсько-Бузькому лимані майже повністю складалося з риб, вирощених на цьому заводі.
Влітку 2023 було відомо, що обидві виробничі дільниці Херсонського заводу, розташовані у Голій Пристані, були затоплені. Під водою опинилися й ставки риборозплідної та вирощувальної дільниці, лабораторія та її оснащення, приміщення для персоналу, електричні підстанції, котельня інкубаційного цеху, спецтехніка й технологічне обладнання, насосні станції та гідроспоруди…
Херсонський завод забезпечував щорічне вселення 13,4 мільйона екземплярів цінних видів риб: 6,2 мільйона аборигенних і 7,2 мільйона рослиноїдних.
Ще 2,6 мільйона екземплярів мальків цінних видів риб (у тому числі 1,6 мільйона екземплярів осетрових видів) мав щорічно вселяти в українські водойми Виробничо-експериментальний Дніпровський осетровий рибовідтворювальний завод імені академіка Артющика — найбільший не лише в Україні, а й в Європі. Дніпровський осетровий завод спеціалізувався на відтворенні природних популяцій осетрових видів риб. Завдяки цьому заводу з 1984 по 2022 роки у басейн Чорного моря випустили близько 65 мільйонів екземплярів підрощеної молоді осетрових видів риб.
Ще під час активних бойових дій на Херсонщині була пошкоджена система водопостачання Дніпровського осетрового заводу, зруйновані переднерестові ставки, цех вирощування личинок, електропостачання й спеціальне технічне обладнання. Руйнування Каховської греблі призвело до затоплення всієї території заводу й втрати майже 19 тисяч екземплярів ремонтно-маточного поголів’я осетрових, зазначали на сайті Івано-Франківського рибоохоронного патруля.
Оскільки Дніпровський осетровий завод компенсував відтворення осетрових видів риб в Україні, які втратили можливість природного розмноження, його втрата поставила під загрозу подальше відтворення популяції осетрових. Це може призвести до зникнення цих реліктових видів у водоймах України.
“Враховуючи особливий охоронний статус осетрових видів риб, руйнація осетрового заводу є прямою загрозою для екологічного стану не тільки України, а і країн Чорноморського басейну”, — наголошували в рибоохоронному патрулі.
Через затоплення згаданих вище державних рибовідтворювальних заводів українські водойми щорічно недоотримають зариблення у кількості 16 мільйонів екземплярів цінних видів водних біоресурсів, зазначали у Державному агентстві України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм.
Підірвавши Каховську ГЕС, Росія вчинила техногенну катастрофу світового масштабу й суттєво нашкодила рибному господарству України. Країна-агресор здійснила “нечуваний акт екоциду, жертвами якого стали не тільки люди, але й тисячі безневинних тварин, зокрема й водні біоресурси, які масово загинули внаслідок стрімкого обміління акваторії Каховського водосховища”, підсумовували в Держрибагентстві.
Забруднені річки й моря
Раніше ми повідомляли, що через підрив Каховської ГЕС постраждала й природа Хортиці, а в червні 2023-го вода у Дніпрі була брудніша за норму у 28 тисяч разів.
Цього липня ми також писали, що станом на той час на узбережжі Криму вже зібрали понад 1758 тонн мазуту, що виникли внаслідок торішньої катастрофи. Мазутні згустки дісталися й Одещини: у червні 2025-го забруднення виявили у Національному природному парку “Тузлівські лимани”. Ми докладно розповідали про це й писали про довготривалі наслідки для українського довкілля.
Харківська правозахисна група висвітлювала трощу двох російських танкерів, яка сталася 15 грудня 2024 року поблизу Керченської протоки й спричинила масштабну екологічну катастрофу. Як зазначали у Greenpeace, у море могло потрапити 4300 тонн мазуту та інших нафтопродуктів. Справжні цифри могли бути значно більшими. За попередніми підрахунками Державної екологічної інспекції України, витік мазуту вже завдав екосистемам збитків на понад 14 мільярдів доларів.
У квітні 2025-го ХПГ також писала про екологічну катастрофу в Чорному та Азовському морях. Згідно з супутниковими знімками, з російських танкерів продовжував витікати мазут — через це у Криму масово гинули дельфіни, а біля Маріуполя помирала риба.
Від мазуту гинули й птахи. Крім того, як зазначала дослідниця екокатастроф і лідерка екоруху “Let’s Do It Ukraine” Юлія Мархель, забруднювальні речовини (бензол, толуол і ксилол), які містяться в мазуті, проникають у ґрунт, воду, пісок і викликають мутації мікроорганізмів. “Усі ці токсичні речовини накопичуються в організмах риб, в організмах молюсків і є смертельно небезпечними для споживання”, — попереджала Мархель. Згустки мазуту, які вкрили дно Чорного моря, становили серйозну загрозу й для бентосу — екологічного угруповання організмів, які мешкають на дні.
Трощу російських танкерів біля Керченської протоки називали “наймасштабнішою екологічною катастрофою сторіччя”, того ж масштабу, що і підрив Каховської ГЕС Росією.
Станом на сьогодні Державна екологічна інспекція України вже задокументувала 9775 фактів заподіяння шкоди українському довкіллю внаслідок збройної агресії РФ. Попередня сума завданих довкіллю збитків сягнула 5884 трлн грн.
Нагадаємо, що зараз Україна кваліфікує злочини агресора проти українського довкілля за двома статтями Кримінального кодексу: воєнні злочини (стаття 438) та екоцид (стаття 441). Як раніше наголошували в Офісі Генпрокурора, Україна вперше в історії людства розслідує злочини проти довкілля як воєнні злочини. Більше про злочини РФ, вчинені проти українського довкілля, можна почитати в рубриці Екологічні права.
