Верховний Суд звільнив чоловіка, який відмовився від військової служби через релігійні переконання
Верховний Суд України скасував обвинувальний вирок Віталію Алексеєнку, який не хотів іти воювати через релігійні переконання. Справу Алексеєнка відправили на новий розгляд.
Про це повідомили у Європейському бюро з питань відмови від військової служби (ЄBCO).
У ЄВСО Віталія Алексеєнка та подібних до нього людей, які відмовляються брати зброю через власні переконання, називають “в’язнями сумління”.
Після того як у січні 2023-го року Івано-Франківський апеляційний суд відхилив апеляцію Алексеєнка, вірянина засудили до одного року позбавлення волі. Алексеєнко мав провести рік у в’язниці, проте Верховний Суд постановив негайно звільнити вірянина та провести новий розгляд його справи у суді першої інстанції. Перед засіданням делегат ЄBCO Дерек Бретт (який приїхав зі Швейцарії як міжнародний спостерігач) передав суддям заяву на підтримку вірянина.
З-поміж іншого, у заяві радять не плутати злочин ухилення від призову (передбачений статтею 336 КК України) з законною реалізацією права людини на відмову від військової служби через переконання, передбаченого статтею 35 Конституції України, статтею 18 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права і статтею 9 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Європейської конвенції з прав людини).
Своє звільнення прокоментував і сам Алексеєнко. Він розповів, що, вийшовши з-за ґрат, йому кортіло крикнути “Алілуя!”, та додав, що “Господь Бог не залишає своїх дітей.
Наразі вірянин планує шукати нову роботу, а також хоче відвідувати судові засідання у подібних справах та підтримувати інших відмовників. Зокрема, він планує відвідати засідання апеляційного суду щодо справи Михайла Яворського.
“І взагалі хотілося б допомагати відмовникам, а якщо когось посадять, відвідувати їх, передавати передачі”, — каже Алексеєнко. Крім цього, оскільки вірянина очікує новий суд, він проситиме, щоби його виправдали.
“Я хотів би зробити щось таке, щоб війна швидше закінчилася і був справедливий мир для всіх, щоб ніхто не вмирав, не страждав, не сидів у тюрмі та не проводив безсонні ночі під час повітряних тривог через цю жорстоку та безглузду війну проти всіх Божих заповідей. Але я поки не знаю, як це зробити. Знаю тільки, що має бути більше росіян, які відмовляються вбивати українців, відмовляються підтримувати війну та брати участь у війні будь-яким способом”, — зауважив вірянин.
Нагадаємо, що Стаття 35 Конституції України передбачає свободу віросповідання та гарантує повагу до релігії, якщо вона передбачає відмову від насилля. Зокрема, в Конституції зазначено, що “у разі якщо виконання військового обов’язку суперечить релігійним переконанням громадянина, виконання цього обов’язку має бути замінене альтернативною (невійськовою) службою”.
Відповідно до статті 4 Закону “Про військовий обов’язок і військову службу”, громадяни України мають право на заміну виконання військового обов’язку альтернативною (невійськовою) службою згідно з Конституцією України та Законом України “Про альтернативну (невійськову) службу”. При цьому за умов воєнного або надзвичайного стану можуть діяти окремі обмеження щодо права громадян проходити альтернативну службу.
Проте Харківська правозахисна група підкреслювала, що в самому Указі Президента “Про введення воєнного стану в Україні” жодним чином не обмежується стаття 35 Конституції, яка забезпечує право проходження альтернативної служби. Відтак, невійськова служба має гарантуватися і під час воєнного стану. Певна прогалина в законах виникає тому, що альтернативна служба застосовується лише до строкової військової служби, яка формально відрізняється від служби в межах мобілізації.
Як зазначав директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров, якби питання призову вирішували безпосередньо командири військових частин, вони б категорично відмовлялися від людини, “яка не хоче брати в руки зброю та не хоче воювати”, адже військовим “потрібні мотивовані люди, які хочуть йти служити й захищати свою країну”. Крім того, вкрай легко залагодити проблеми з проходженням альтернативної служби. Для цього достатньо додати лише одну норму в закон “Про мобілізацію”, зауважував Євген Захаров.