Меню
• Російсько-українська війна   • Події
Марина Гарєєва, 11 лютого 2026

Понад 175 медійників в Україні стали жертвами зловживань з боку РФ

Про це повідомили в міжнародній організації захисту прав людини та свободи слова “Репортери без кордонів”. Докладніше — у статті.

Ілюстративне зображення. Depositphotos [кіберзлочин свобода слова цензура злочини рф медіа]

Ілюстративне зображення. Depositphotos

‘Інформування під російським вогнем’

Після початку російського повномасштабного вторгнення понад 175 працівників медіа в Україні постраждали від зловживань з боку РФ, що є складовими воєнних злочинів.

Таку цифру днями озвучила міжнародна організація захисту прав людини та свободи слова “Репортери без кордонів” (Reporters sans frontières, скорочено — RSF).

Як зазначала регіональна менеджерка RSF з питань України Полін Мофре, ці дані були зафіксовані на основі інформації, зібраної від українських партнерів, зокрема й від Інституту масової інформації (IMI).

В організації нагадали, що торік військові РФ вбили трьох українських медійників, які стали мішенями російських FPV-дронів. Загалом, за даними RSF, з початку повномасштабного вторгнення представники РФ вбили 16 працівників медіа (які виконували свою роботу). 15 з них були вбиті на території України, а одна журналістка — Вікторія Рощина — була вбита під час свавільного увʼязнення в РФ.  

Раніше ХПГ писала і про місце смерті Рощиної, і про підозру колишньому начальнику СІЗО №2 у Таганрозі, де українську журналістку утримували упродовж певного часу, і про обставини смерті й викрадення пані Вікторії.

“Репортери без кордонів” згадали й Антоні Лаллікана, французького фотожурналіста, якого 3 жовтня 2025 року у селищі Комишуваха вбив російський дрон.

Торік ми також писали про цю смерть. Тоді Національна антитерористична прокуратура Франції розпочала розслідувати цю справу як воєнний злочин, що полягає у “навмисному нападі на життя та фізичну чи психологічну недоторканність особи, що перебуває під захистом міжнародного гуманітарного права”. Навмисний напад на цивільне населення (як таке) чи на цивільних, які не беруть безпосередньої участі у бойових діях, також є воєнним злочином, зазначали в прокуратурі Франції.

Через 20 днів після цього, 23 жовтня 2025 року, загинули українські журналісти: воєнна кореспондентка Олена Губанова (також відома як Альона Грамова, це був її творчий псевдонім) та оператор Євген Кармазін, які працювали на телеканалі Freedom. Як зазначали в Донецькій обласній прокуратурі, у той день російські загарбники вдарили по цивільній автівці в Краматорську та вбили двох медійників і поранили ще одного — спеціального кореспондента Олександра Количева. В редакції телеканалу розповідали, що під час влучання журналісти перебували в машині на заправній станції. Докладніше про цей злочин можна прочитати за покликанням.

Фото автівки, оприлюднене Донецькою обласною прокуратурою.

Фото автівки, оприлюднене Донецькою обласною прокуратурою.

“Репортери без кордонів” зафіксували, що щонайменше 53 українські та іноземні журналісти зазнали поранень під час виконання своєї роботи. В організації підкреслили, що у 2025 році основною загрозою для багатьох працівників медіа стало збільшення кількості атак російських FPV-дронів на лінії фронту. Журналісти були мішенями для Росії як у районах, близьких до бойових дій, так і у віддалених містах, і навіть у готелях, де вони спинялися. 

Нагадаємо, що минулого року правозахисна організація Truth Hounds і організація “Репортери без кордонів” оприлюднили дослідження “Останнє заселення: російські атаки на готелі в Україні та як вони впливають на роботу медіа”. З-поміж іншого дослідники встановили, що атаки РФ на готелі в Україні не є випадковими, а становлять частину російської стратегії. Зокрема, Росія може прагнути залякати медійників і документаторів, які спиняються в готелях, і унеможливити їхню роботу. Докладніше про те, що встановили наші колеги, читайте у матеріалі.  

Ми також писали, що, згідно з даними Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, у 2025 році через війну РФ в Україні загинуло найбільше цивільних з 2022 року. За даними ООН, торік в Україні загинули щонайменше 2514 цивільних людей. Ще понад 12 тисяч цивільних (щонайменше 12142 мирні людини) зазнали поранень. Крім того, у жовтні 2025-го Незалежна міжнародна комісія з розслідування порушень в Україні представила доповідь, що висвітлювала атаки російських дронів на мирних людей і цивільні об’єкти на правому березі Дніпра та депортацію й насильницьке переміщення населення з ТОТ Запорізької області. Згідно з оприлюдненою доповіддю, дії російських військових становлять злочини проти людяності та воєнні злочини. 

“Репортери без кордонів” також нагадали, що Росія досі утримує у місцях несвободи (і на власній території, і на ТОТ) щонайменше 26 українських медійників. У російській неволі працівники медіа зазнають фізичних і психологічних знущань.

Торік троє українських журналістів — Владислав ЄсипенкоДмитро Хилюк і Марк Каліуш — були звільнені з російського полону.

Крім того, з 24 лютого 2022 року “Репортери без кордонів” задокументували 25 атак на телевізійні та радіовежі з боку російських Збройних сил, що сталися внаслідок бомбардувань або окупації та мали за мету перервати поширення незалежної та надійної інформації. У 2025 році RSF зафіксували два нових удари по телевежах у Дніпрі та Чернігові.

Загалом з 2022 року “Репортери без кордонів” подали десять відповідних скарг до Міжнародного кримінального суду (МКС) та прокуратури України, а також дві скарги у Франції проти Росії за воєнні злочини, скоєні проти журналістів та медіа.


За даними Інституту масової інформації, з 2014 року, коли РФ розпочала війну проти України, до червня 2025 року через дії представників РФ в Україні загинули щонайменше 113 медійників. 106 з них загинули після початку повномасштабного вторгнення РФ.

Загалом з 2014 року до червня 2025 року 15 медійників загинули під час виконання професійної діяльності, 14 — як цивільні жертви й 84 — як учасники бойових дій, зазначали в ІМІ.

Згідно з моніторинговим дослідженням Інституту масової інформації, торік в Україні зафіксували 130 порушень свободи слова. 67 із них скоїла Росія внаслідок свого повномасштабного вторгнення. За даними ІМІ, у 2025 році російські обстріли зруйнували або пошкодили щонайменше 16 редакцій медіа в шести регіонах України — як тилових, так і прифронтових. 

поширити інформацію

Матеріал підготовлено за підтримки DIGNITY — Данського інституту проти катувань, у межах проєкту “Пошук справедливости для тих, хто вижив”
Подібні статті

• Російсько-українська війна   • Події

Вимкнення зв’язку на вимогу ФСБ і повідомлення, які не можна видалити

Російська Держдума ухвалила в першому читанні законопроєкт, що розширює повноваження ФСБ щодо обмеження зв’язку. Ще раніше у Центрі нацспротиву повідомляли, що з 1 січня 2026 року в Росії запрацювали норми, що зобов’язують інтернет-сервіси зберігати всі приватні повідомлення (навіть видалені) й метадані користувачів упродовж трьох років. Це може стати черговою підставою для репресій мешканців ТОТ.

• Російсько-українська війна   • Події

Удари РФ по енергетичній інфраструктурі України мають ознаки злочинів проти людяності, — СБУ

СБУ зібрала достатньо доказів того, що удари російських військових по українській енергетиці є “послідовною політикою Кремля, спрямованою на знищення українського народу, та мають ознаки злочинів проти людяності”. Вчергове розповідаємо про енергетичний терор РФ, який триває.

• Російсько-українська війна   • Аналітика

Українська медицина під російським прицілом

Станом на початок року через російські атаки в Україні було пошкоджено чи зруйновано понад дві з половиною тисячі медичних об’єктів. Цього року РФ продовжує атакувати українські лікарні, а також вбиває та ранить медичних працівників. Тим часом на тимчасово окупованих територіях України людям все важче отримати кваліфіковану медичну допомогу. Докладніше — у статті.

• Російсько-українська війна   • Події

Торік через війну РФ в Україні загинуло найбільше цивільних з 2022 року

Про це заявила Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні. За даними моніторів, упродовж 2025 року через російську війну в Україні загинули щонайменше 2514 цивільних, а 12142 мирні людини зазнали поранень. Тим часом СБУ повідомила про підозру російському полковнику, який міг наказувати бити по енергоструктурі України “Кинджалами”.



Про ХПГ
Хто миКонтактиРічні звітиПолітики ХПГ
Теми
КонституціяПолітикаВпровадження норм європейського праваПраво на життяКатування та жорстоке поводженняПраво на свободу та особисту недоторканністьПраво на справедливий судПраво на приватністьСвобода совісті та віросповіданняСвобода вираження поглядівДоступ до інформаціїСвобода пересуванняЗахист від дискримінаціїСоціально-економічні праваАрміяКримінально-виконавча системаПраво на охорону здоров’яПраво на освітуЕкологічні праваПрава дітейПрава жінокПрава шукачів притулкуГромадянське суспільство
Спецпроєкти
Психологічна допомогаРосійсько-українська війнаГолоси війниДокументування воєнних злочинів в УкраїніПравова допомогаОнлайн-бібліотекаДисидентський рух в Україні. Віртуальний музейІсторії свавільно засудженихГромадянська освітаДовідник юристаПроти катуваньПраво на приватністьГаряча лінія з пошуку зниклих безвісти