“Колегія у кримінальних справах, розглянувши касаційну скаргу засудженого, не знайшла підстав зміни вироку”, — пише пресслужба так званого “Запорізького обласного суду”, який і засудив Сергія у жовтні 2024 року.
Ми розповідали про викрадення окупантами братів-близнюків Олександра та Сергія Коржів. Обидва багато років працювали інженерами на Запорізькій атомній електростанції. Жили під Енергодаром: один — у селі Нововодяному, а інший — у Новоукраїнці. У вересні 2022 року їх затримали на блокпосту між цими двома селами. Олександра відпустили за три дні, а Сергія повезли до в’язниці в Енергодарі.
Як розповідали рідні, весь цей час Олександра тримали на заправці біля села Благовіщенка, в наметі, з туго зв’язаними скотчем руками. Йому погрожували, стріляли біля вуха. У грудні 2022 року чоловіка знову затримали. Він зник на два роки.
Тим часом про Сергія сім’я теж довго нічого не знала. У листопаді 2022 року російські пропагандисти розповсюдили відео, на якому Сергій, який чомусь перебуває на Херсонщині, “зізнається”, буцімто “наводив вогонь українських військових на атомну станцію”. Чоловік у пропагандистському ролику замучений, не схожий на себе, очевидно, катований… “Видно було, в якому він був стані… Він таке казав, що просто на голову не налізе”, — розповідала згодом сестра Сергія та Олександра, Людмила Василівна.
Лише влітку 2023 року рідним вдалося з’ясувати, що Сергія та Олександра Коржів окупанти тримають у сумнозвісному СІЗО №2 Сімферополя. Цю інформацію підтверджував і перший заступник міського голови Енергодара Іван Самойдюк, який теж понад 300 днів був у російському полоні та був звільнений за обміном. Якщо Сергій тоді навіть зміг листуватися з дружиною через сервіс “Зонателеком”, то про долю Олександра рідні тоді так нічого і не знали.
У жовтні 2024 року окупаційний “обласний суд Запорізької області” в Мелітополі виніс Сергію Коржу вирок: 13 років ув’язнення за обвинуваченням у “шпигунстві”. “У суді встановлено, що в період з червня по серпень 2022 року Корж, який мешкає у Запорізькій області, збирав та передавав співробітнику головного управління розвідки міністерства оборони України відомості про місця знаходження техніки та особового складу підрозділів Федеральної служби військ національної гвардії Російської Федерації у Запорізькій області. Надіслані дані могли бути використані для завдання вогневих ударів по місцях дислокації російських військових”, — звітувала тоді окупаційна “прокуратура Криму”.
Як повідомляли журналісти “Лівого берега”, Олександра окупанти відпустили лише на початку березня 2025 року. Умовою його звільнення був виїзд з території РФ протягом 10 днів.
Терор в Енергодарі
Харківська правозахисна група вже неодноразово писала про те, що у тимчасово окупованому Енергодарі викрадають працівників ЗАЕС. Терор почався одночасно з окупацією. Ще у 2022-му році розслідування WSJ показало, що російських тортур зазнавали всі — від керівництва до рядових робітників. У липні 2022 року у лікарні Енергодара після жорстоких катувань помер водолаз гідроцеху Запорізької АЕС Андрій Гончарук.
Станом на початок 2026 року, за словами енергодарського міського голови Олега Орлова, окупанти утримували в полоні 35 цивільних жителів міста, 14 з них — працівники ЗАЕС. Зараз, за інформацією ГО “Об’єднання родичів політв’язнів Кремля” у російській неволі перебуває 36 мешканців Енергодара та працівників атомної станції. “Більшість із них перебувають у СІЗО та колоніях на підконтрольних Росії територіях. До них немає доступу ані родин, ані міжнародних місій, а свідчення родичів вказують на системні катування, тиск та жорстоке поводження”, — повідомляють в організації.
У травні 2022 року окупанти викрали пенсіонера, колишнього співробітника ЗАЕС 64-річного Олега Гумовського. Відтоді про нього нічого не відомо.
Багато викрадених співробітників ЗАЕС потрапляють на лаву підсудних і отримують незаконні вироки. У березні 2024 року 11 років у колонії суворого режиму отримав від окупантів охоронець ЗАЕС Олег Морочковський — за “шпигунство”. А у вересні того ж року до 13 років позбавлення волі за тією ж статтею засудили працівника енергоремонтного підрозділу ЗАЕС Олександра Матюхіна.
Тоді ж завершився “суд” і над 62-річним працівником ЗАЕС Сергія Спартесного : 12 років позбавлення волі за те, що він буцімто збирав інформацію про марки та реєстраційні знаки автівок працівників правоохоронних органів РФ.
Торік у березні до 19 років ув’язнення у колонії суворого режиму засудили інженера Запорізької АЕС Сергія Потинга — за “незаконне зберігання зброї та спробу підірвати автівку представника силових структур Росії”. А за кілька місяців на вимогу прокуратури затверджений вирок збільшили до 20 років.
Також у березні 2025 року за обвинуваченням у “замаху на диверсію у змові зі співробітниками СБУ” засудили 56-річну співробітницю ЗАЕС Наталію Шульгу. Вирок — 15 років позбавлення волі та штрафу в пів мільйона рублів.
У червні минулого року до 25 років позбавлення волі та штрафу в 700 тисяч рублів було засуджено водія транспортного цеху Запорізької АЕС Вадима Трачука. Перші п’ять років покарання він має провести в тюрмі, решту часу — в колонії суворого режиму.
У жовтні минулого року так званий “Запорізький обласний суд” виніс вирок інженеру радіо і телебачення на Запорізькій АЕС Руслану Лаврику — 16 років позбавлення волі за те, що він нібито перераховував кошти українській армій, а також передавав ЗСУ інформацію про розміщення окупаційних військ. Як повідомляв Дмитро Орлов, після катувань у полоні чоловік має хворе серце і потребує лікування.
Серед викрадених і засуджених окупантами містян Енергодара — медсестра пологового будинку Лариса Маловичко, Світлана Довгополова, Л. Качкарьова (повне ім’я редакції невідоме), співробітниця служби соціального захисту міської ради Тетяна Ключко, майстер електроцеху Запорізької теплоелектростанції Андрій Нудьга. Ще очікує вироку колишня завідувачка господарства дитячого садочка №5 58-річна Ольга Сиротенко. Не пережив етапування до Усть-Лабінська засуджений на 14 років 74-річний Олександр Марков.
Заклик до Рафаеля Гроссі
У лютому ГО “Об’єднання родичів політв’язнів Кремля”, родини викрадених працівників ЗАЕС та правозахисна організація Truth Hounds ініціювали створення петиції із закликом до генерального директора Міжнародного агентства з атомної енергії Рафаеля Гроссі “використати свій мандат, авторитет і дипломатичний вплив для публічної вимоги негайного звільнення всіх незаконно утримуваних працівників/-ць ЗАЕС та мешканців/-ок Енергодара”. Станом на 12 березня вона зібрала вже майже 53 тисячі підписів.
Як наголосив голова ГО “Об’єднання родичів політв’язнів Кремля” Ігор Котелянець, МАГАТЕ має не лише опікуватися технічною безпекою ядерних об’єктів, а й звертати увагу на долі людей, які працюють на цих об’єктах. Організація закликає керівництво агентства використати наявні дипломатичні контакти з російською стороною для сприяння звільненню українських енергетиків.
Підписати петицію можна за посиланням.
Публікація цього матеріалу стала можлива завдяки підтримці міністерства закордонних справ Нідерландів
