MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Крим останніми днями (24.01.–30.01.2018)

31.01.2018   
ХПГ-інформ
Нижче наводимо хроніку подій останніх днів у анексованому Російською Федерацією Криму або пов’язаних з Кримом. До уваги читачів приклади тиску й залякування кримчан, інформація про хатні труси й судові засідання тощо.

Нижче наводимо хроніку подій останніх днів у анексованому Російською Федерацією Криму або пов’язаних з Кримом. До уваги читачів приклади тиску й залякування кримчан, інформація про хатні труси й судові засідання тощо.

24.01.2018 – Цього дня «Сімферопольський районний суд» присудив кримському татарину Ісмаїлу Рамазанову 30 днів арешту. Про це повідомив сайт «15 минут». Напередодні в Рамазанова відбувся хатній трус. Чоловіка затримали, звинувативши в «пропаганді екстремістських висловлювань». У судовому засіданні Рамазанов заявив про побиття силовиками: «Захворювань, окрім побиття, жодних. Я був побитий співробітниками ФСБ. Учора вранці, в домі моїх батьків, і в машині, коли мене везли в невідомому напрямку. Звертався по допомогу, але лікарі вперто відмовили. Болить бік, потилиця й голова. Я не знаю, можу я брати участь у засіданні чи ні».

«Під час оголошення рішення суду Рамазанов не міг стояти від болю. „Швидка допомога“ до нього так і не приїхала», – написав на своїй сторінці у Facebook журналіст Антон Наумлюк.

Видання «LB.ua» повідомило, що, за твердженням слідства, у жовтні минулого року Рамазанов, використовуючи інтернет-радіостанцію Zello, публічно висловлював думку, яка, за висновком експерта, викликає ненависть до групи осіб «росіяни». Крім того, під час трусу в Рамазанова нібито знайшли патрони. Батько Рамазанова стверджує, що пакет з патронами від пістолета Макарова його сину підкинули.


27.01.2018 – Як повідомив сайт «15 минут», у Судаку, на збори громадського об’єднання «Кримська солідарність» приїхали автозаки з силовиками. Не вважаючи на це активісти продовжили засідання. Адвокати попросили присутніх відмовитися від свідчень, пославшися на статтю 51 Конституції РФ. Як сказав один зі співробітників поліції, вони приїхали, бо отримали інформацію, що нібито в цьому місці перебувають озброєні люди.

Самовидець подій Ридван Киримли, який здійснював трансляцію з місця події у Facebook, заявив, що від учасників вимагали пред’явити пашпорти, погрожуючи в противному разі завантажити всіх у автозаки та відвезти в поліцію, – передав сайт «Крым.Реалии». Самі силовики пред’явити документи відмовилися. Як сказав Киримли, силовики знімали учасників зборів на відео, навіть під час молитви.

На думку координатора Кримської контактної групи з прав людини Абдурешита Джеппарова, основною метою силовиків було зірвання заходу й залякування активістів, щоби вони припинили збиратися, передав сайт «Крым.Реалии». За словами Джеппарова, у засіданні брали участь близько 150 кримчан з різних регіонів півострова, силовиків було не менше сотні.

Фото: Facebook Антон Наумлюк


29.01.2018 – Фігурант ялтинської «справи Хізб ут-Тахрір» Вадим Сірук зміг передати письмові пояснення своєму адвокатові Емілю Курбедінову про події в слідчому ізоляторі Краснодару, куди його примістили під час етапу до СІЗО Ростова-на-Дону. Про це повідомило видання «LB.ua».

Сірук розповів, що співробітники слідчого ізолятора та ОМОНу провели «плановий трус» камери, під час якого брутально поводилися з арештантами, матюгали їх, били, цькували.

«Співробітники ОМОНу всіх [арештантів], що виходили [з камери], намагалися збити з рівноваги ударами по ногах і корпусу. Тих, хто не витримував і падав, хапали й штовхали вперед. Те саме відбулося зі мною. Виходячи з торбами в руках і на плечах, після кількох ударів я втратив рівновагу і вдарився головою об стінку. Після чого нам була дана команда сісти почіпки, руки за голову, обличчям донизу. У такій поставі мі перебували 1–1,5 години, поки тривав огляд особистих речей», – написав Сірук.

За результатами огляду в нього забрали килимок для намазу та машинку для гоління. Знайшовши в особистих речах обвинувальний висновок, співробітники СІЗО відвели Сірука на «розмову», під час якої називали його «терористом», «іділовцем», погрожували «загубити на таборі».

Сірук наводить діалог по пам’яті: «Як сталося, що ти терористом став? – Я не терорист. – Якщо будеш свої радикальні погляди розповсюджувати, пожалкуєш. Я таких як ти пильную. – Я не маю радикальних поглядів, я лише обвинувачений. – Навіщо заборонену літературу читав, відео дивився? – Я завантажував книжки ще при Україні, тоді заборонено не було. – Та в вашій Україні все геть дозволено. Що після терміну збираєшся робить? – Мене ще не засудили. – Дивись, таких як ти, якщо треба буде, можемо загубити як на таборі, так і після. Зрозумів?»

Вадим Сірук із докою

Сьогодні, 31.01.2018, у Північнокавказькому окружному військовому суді у Ростові-на-Дону мало відбутися судове засідання в ялтинській «справі Хізб ут-Тахрір», але його перенесли на 14 лютого через неявку адвоката, повідомив сайт «Крым.Реалии». На лаві підсудних у цій справі, окрім Вадима Сірука, Арсен Джеппаров, Рефат Алімов, Емір-Усеїн Куку, Муслім Алієв та Інвер Бекіров. Захисники вважають переслідування кримчан у цій справі мотивованим за релігійною ознакою.

Міжнародна ісламська політична організація «Хізб ут-Тахрір» називає своєю місією об’єднання всіх мусульманських країн у ісламському халіфаті, але відкидає терористичні засоби досягнення цього. Верховний суд РФ заборонив організацію в 2003 році, занісши її до списку терористичних.


30.01.2018 – «Верховний суд» в Криму відхилив апеляційну скаргу щодо зміни запобіжного заходу фігурантам «справи 26 лютого» кримським татарам Мустафі Дегерменджи та Алі Асанову. Вони залишаються під домашнім арештом, повідомив сайт «15 минут» з посиланням на «Кримську солідарність».

На попередньому засіданні, 22 січня, домашній арешт продовжили до 7 квітня 2018 року. Дегемерджи та Асанова судять за участь у мітингу, що відбувся 26 лютого 2014 року під стінами Верховної Ради Криму на підтримку територіальної цілісності України.

Суд у «справі 26 лютого» триває з 2015 року. Пізніше суд розділив справу на дві: окремо по одному з лідерів кримськотатарського народу Ахтемові Чийгозу, окремо по інших фігурантах – Алі Асанову, Мустафі Дегерменджи, Ескендеру Кантемирову, Таляту Юнусову та Ескендеру Небієву. 25 жовтня минулого року російська влада звільнила Ахтема Чийгоза й передала Туреччині, пізніше він приїхав до Києва.


30.01.2018 – Бахчисарайський суд переніс засідання у справі Шевкета Раззакова на 14 лютого – не з’явилися деякі свідки обвинувачення. Кримського татарина звинувачують у «публічній образі представника влади». Про це повідомив сайт «15 минут», посилаючись на Кримську солідарність».

Силовики порушили кримінальну справу проти Раззакова, який був одним зі свідків трусів у Бахчисараї 13 квітня минулого року. Тоді силовики провокували кримських татар, які прийшли підтримати співвітчизників. Між ними й силовиками відбулися сутичка. У грудні Раззаков отримав повістку до суду як обвинувачений – він нібито плюнув у силовика під час трусу.


Див. також:

25.01.2018 – У Криму відбулися хатні труси у двох кримських татар.

 Поділитися