РФ: політв’язня Марченка етапували до Бурятії
Олександра Марченка, незаконно засудженого російським судом до 10 років позбавлення волі, етапували до колонії суворого режиму №8 російського міста Улан-Уде (Бурятія), повідомила Уповноважена Верховної РАди України з прав людини Людмила Денісова.
У Олександра через онкологічне захворювання видалена щитувата залоза, тому він має постійно пити гормональні препарати. Але під час етапу впродовж 10 днів він їх не отримував. Прохання повернути життєво необхідні ліки призвело до того, що Марченка посадили в карцер.
В колонії дуже холодно, Марченку важко адаптуватися до суворого клімату, у нього немає ані теплого одягу, ані термобілизни.
«Етапування Олександра здійснено в порушення статей 73 та 75 кримінально-виконавчого кодексу РФ. Адже попри те, що Олександр є громадянином України, його відправили відбувати покарання у відділений район РФ – Забайкалля, де морози сягають до 40 градусів нижче нуля», – наголошує Денісова.
В колонії Олександр захворів на ковід, але його не лікують.
Людмила Денісова звернулася до Уповноваженої з прав людини в РФ Тетяни Москалькової з вимогою терміново провести повне медичне обстеження з подальшим призначенням відповідного лікування.
Нагадаємо, два тижні тому дружина Олександра Катерина Марченко заявляла, що протягом місяця не мала інформації про чоловіка: «Його намагаються ізолювати від суспільства. Не дозволили передати передачу в СІЗО-1, повезли етапом далі. Складається враження, що Олександра зараз намагаються морально придушити та позбавити будь-якої взаємодії та спілкування з близькими людьми».
Напередодні етапування українця поставили на облік як схильного до суїциду.
Коротко про справу Марченка
Український громадянин Олександр Марченко був затриманий спецслужбами самопроголошеної «ДНР» 17 грудня 2018 року. 18 лютого 2019 року, після двох місяців у ізоляторі МДБ «ДНР», Марченка доставили на кордон Донецької області й Ростовської області Росії та передали представникам ФСБ РФ. Кримінальну справу проти Марченко порушили лише 30 квітня 2019 року. Майже два з половиною місяці його утримували під адміністративним арештом, а також у депортаційному центрі Краснодарського краю. Однак Олександра не видворили в Україну, а помістили до СІЗО, обвинувативши у приготуванні до придбання та незаконного переміщення з території Росії продукції військового призначення.
На думку слідства, Марченко зі спільником із Росії навесні 2018 року розробив план покупки і провезення через російсько-український кордон двох комплектів електровакуумних приладів (клістронів), призначених для використання в зенітно-ракетному комплексі моделі С-300. Захист Марченка заявляв про його невинність, тортурні умови утримання в «ДНР» та про самообмову, зроблену на кордоні з примусу спецслужб. Адвокати пояснювали, що у 2009 році Марченко придбав автомобіль, який залишив ремонтувати в Донецьку. Повернутися за ним після початку військового конфлікту не мав змоги. Наважився приїхати за машиною в Донецьк лише у 2018 році, де й був арештований.
За словами Катерини Марченко, здоров’я її чоловіка постійно погіршується – хронічні порушення сну, панічні атаки, оніміння лівої частини тіла після тортур у «ДНР». «Моєму чоловікові необхідний постійний контроль рівня гормонів щитуватої залози, оскільки цей орган йому видалили унаслідок раку, а медичне обслідування так досі й не провели в повному обсязі», – розповіла вона в листопаді.
Правозахисний центр «Меморіял» визнав Олександра Марченка політв’язнем.
Наприкінці листопада 2020 року Олександр Марченко був засуджений до 10 років позбавлення волі в колонії суворого режиму за обвинуваченнями в підготовці до придбання продукції військового призначення та шпіонажі.
16 листопада минулого року Верховний Суд РФ залишив вирок щодо Олександра Марченка у силі.