MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Російські військові відкривають вогонь по мешканцях Херсонщини, якщо ті боронять власне майно

03.10.2023   
Марина Гарєєва
За даними Центру національного спротиву, у селі Ольгине росгвардійці вбили жінку, яка захищала власне майно. Більше про ситуацію на Херсонщині та злочини російських збройних сил — у статті Харківської правозахисної групи.

Ілюстративне зображення.

Ілюстративне зображення.

Російські військовослужбовці посилили мародерство та відкривають вогонь по мешканцях окупованих територій, які намагаються відстояти своє майно.

Зокрема, це відбувається на тимчасово окупованих частинах Херсонської області, що перебувають під контролем російських збройних сил.

Щобільше, як повідомили в Центрі національного спротиву, росіяни вбили жінку, яка мешкала у селі Ольгине на Херсонщині.

“Останнім часом фіксується все більше випадків викрадення особистих автівок місцевого населення та мародерства. Викрадення автомобілів зафіксовано місцевим підпіллям з Херсонщини. Зокрема, в Чаплинці. Залізному Порту, Малих Копанях та інших містах і селах”, — зауважили в ЦНС.

Щодо убивства, скоєного в селі Ольгине, за даними Центру нацспротиву, російські військові могли вбити жінку, бо та боронила власне майно.

Нагадаємо, що Римський статут Міжнародного кримінального суду у статті 8, присвяченій воєнним злочинам, передбачає відповідальність за розграбування міста або населеного пункту, навіть якщо його захоплено штурмом. При цьому йдеться про звичайну крадіжку або грабіж, коли військові забирають майно цивільних для подальшого особистого користування. Якщо ж майно вилучається суто для військових потреб, то відповідальність за даною статтею виключається, пояснювали юристи. Детальніше про те, як росіяни грабували Харківщину під час окупації, можна почитати в матеріалі.

У ЦНС вважають, що через успішні дії українських оборонців російські окупанти охоплені панікою, а рядовий склад ЗС РФ “все частіше обговорює плани щодо втечі з тимчасово зайнятих населених пунктів” України.

“Центр національного спротиву отримав списки російських військових, які мародерять на ТОТ. Кожен окупант буде справедливо покараний за злочини”, — підкреслили у ЦНС.

Загальний контекст

Нагадаємо, що у листопаді минулого року у селі Львівські Отруби, яке також перебувало у російській окупації на Херсонщині, знайшли розстріляну родину. Мати й син завинили лише тим, що мешкали навпроти двору, де розташувалися російські військові. Як повідомляли журналісти, “49-річного Сергія Новосада вбили пострілом з автомата, вклавши дуло йому у рот. Потім була ще черга в тіло”. Любов Новосад вбили одним пострілом у голову, ймовірно, її застрелили вже після того, як стратили її сина. Як повідомляла поліція Херсонської області у грудні 2022-го, лише за декілька днів було відкрито 28 кримінальних проваджень щодо імовірних злочинів росіян. Ішлося про викрадення та розстріли людей, обстріли будинків, атаки на школи та лікарні. Зокрема, у селі Музиківка, що на Херсонщині, було вбито 48-річну жінку. Місцеві мешканці розповідали, що у неї стався конфлікт з російськими військовими. “А через день її тіло з ознаками насильницької смерті біля цвинтаря виявили односельці”, — казали у поліції. Це був непоодинокий випадок убивств цивільних. 4-го грудня 2022 року російські військові відкрили автоматний вогонь по мирних людях, які поверталися з дачі. Подружжя переправлялося з лівого на правий берег Дніпра у Корабельному районі Херсона. Жінка отримала вогнепальне поранення грудної клітки й загинула. Детальніше про обставини цього та інших воєнних злочинів, вчинених армією РФ у Херсонській області, можна почитати у статті ХПГ

Вже у вересні цього року надходила інформація, що російські військові викрали і вбили подружжя Саксаганських, яке мешкало у селі Малі Копані на окупованій Херсонщині. Рідні убитих підозрювали, що росіяни викрали подружжя, бо вони відмовилися отримувати російські паспорти і не погоджувалися співпрацювати з окупаційними силами. “Всі їхні родичі і знайомі, які залишалися в селі, пішли на співпрацю. А вони не захотіли — і їх за це вбили. Тіло Анастасії знайшли біля траси наступного дня після викрадення, а тіло чоловіка десь у посадці”, — говорила колега убитої.

Інше викрадення, вчинене представниками РФ на окупованих частинах Херсоньскої області, буде розглядатися в Європейському суді з прав людини. Ідеться про скаргу щодо Олексія Кисельова, колишнього командира корабля “Славутич”. Росіяни викрали офіцера у липні 2022-го, коли той був у Генічеську. Вони катували чоловіка і змушували обмовити себе. Як зазначали правозахисники, справа Кисельова має усі ознаки насильницького зникнення.

27 вересня глобальна ініціатива “Трибунал для Путіна” (T4P) презентувала два подання до Міжнародного кримінального суду щодо позасудових страт українців військовими РФ та російських катівень на Харківщині. У надісланих до Гааги поданнях правозахисники обґрунтували, що дії Російської Федерації можуть становити злочини проти людяності.

У поданні під назвою “Позасудові страти в Україні” була зібрана та проаналізована інформація щодо 804 навмисних убивств, скоєних російськими військовими та пов’язаними з ними особами від початку повномасштабного вторгнення до 31 березня поточного року. 306 злочинів були вчинені у Київській області, 158 — у Харківській, 102 — у Донецькій області, 79 — у Чернігівській, 67 — у Херсонській, 40 — у Сумській, і 52 епізоди сталися у Запорізькій, Луганській та Миколаївській областях України.

При цьому у Херсонській області найбільше із зафіксованих злочинів, імовірно вчинених російськими військовими, були скоєні у самому Херсоні (26 випадків), а також у Бериславському, Білозерському, Високопільському, Голопристанському районах, Скадовську, Новій Каховці, в Олешківському і Новоронцовському районі та в інших населених пунктах. Детальніше про вибіркову жорстокість російської армії можна почитати у матеріалі, доступному за посиланням.

Як наголошувала Юлія Полєхіна, координаторка громадської приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини у Дніпрі та правозахисної групи “СІЧ”, “цивільні особи мають право на особисту повагу за будь-яких обставин”. Щобільше, до цивільних “завжди слід ставитися гуманно й захищати їх, зокрема, від будь-якого акту насильства чи залякування, від образ та цікавості натовпу”, підкреслювала Полєхіна і нагадувала, що убивство цивільних є серйозним порушенням Четвертої Женевської конвенції (ст. 147) та воєнним злочином у розумінні Римського статуту Міжнародного кримінального суду.

Раніше Mobile Justice Team (група міжнародних слідчих, що разом з Офісом Генпрокурора України займаються злочинами, ймовірно скоєними представниками РФ в Україні) встановила, що Російська Федерація планувала та фінансувала мережу катівень на Херсонщині, що налічувала щонайменше 20 катівень. Як зауважував керівник Mobile Justice Team Вейн Джордаш, “численні катівні, фінансовані російською державою, не випадкові, а радше є частиною ретельно продуманого та профінансованого плану, який має на меті знищення української національної та культурної ідентичності”. Своєю чергою Генеральний прокурор України повідомляв, що Російська Федерація вибудувала розвинену систему тортур та жорстоко поводиться як з військовополоненими, так і з цивільними українцями. 

Наприкінці вересня поточного року надходила інформація про репресії, які російські окупаційні сили чинили в Голій Пристані. Зокрема, активісти руху спротиву “Жовта стрічка” розповідали, що до приватного будинку у Голій Пристані, де мешкали рідні активістів, увірвалася група озброєних росіян із шевронами Росгвардії.

Згодом росгвардійці звинуватили місцевого жителя у співпраці з Силами оборони України. Як наголошували активісти, росіяни не навели жодних доказів на підтвердження своїх звинувачень, проте намагалися “конфіскувати” автівку чоловіка. Відібрати авто не вдалося лише тому, що воно було несправне й окупанти не змогли його завести.

“Після кількох невдалих спроб вони полишили це діло та пішли шукати собі нову жертву. Схожу інформацію ми отримували від мешканців Каховки”, — повідомляли активісти у телеграм-каналі “Жовтої стрічки” 25 вересня.

У “Жовтій стрічці” також вважали, що російським окупантам бракує транспортних засобів не лише для пересування, а й для майбутньої втечі, тому вони й “намагаються поповнити свій автопарк коштом місцевих жителів”. “ЗСУ наближаються — рівень тривоги у росіян росте”, — писала “Жовта стрічка” у своєму телеграмі.

Матеріал підготовлено за підтримки DIGNITY — Данського інституту проти катувань, у межах проєкту “Здійснення правосуддя за міжнародні злочини в Україні”
 Поділитися