MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Подібні статті

Росіяни створили ‘федеральні комісаріати’ на окупованих територіях Херсонської та Запорізької областейРосійські хакери атакують правоохоронців, які збирають свідчення про воєнні злочини РФЛежати на ліжку можна не більше двох годин на деньПолітв’язня Азамата Еюпова етапували з окупованого Криму до Челябінської області, попри 4 ішемічні інсульти Верховний Суд у Москві залишив за ґратами колишнього вчителя музики з КримуПід час облоги Маріуполя росіяни застосували навмисну тактику голоду — висновки GRC‘Катування вчинялися з такою жорстокістю, що призводили до смерті’, — Комісія з розслідування порушень в УкраїніНарімана Джелялова незаконно етапували до російської тюрмиРосійські військові відкривають вогонь по мешканцях Херсонщини, якщо ті боронять власне майно‘Майже тиждень тримали з мішком на голові’

Масовий голод на озброєнні РФ

26.09.2023   
Марина Гарєєва
Росія намагалася створити в України масовий голод і використати його як зброю, стверджують українські правоохоронці та міжнародні правники, які готують подання до Міжнародного кримінального суду. Про це та інші подання до МКС, які вже завтра презентуватимуть у Києві, — у статті ХПГ.

16 березня 2022-го, Чернігів. РФ обстріляла спальний мікрорайон міста і вбила людей, які стояли в черзі за хлібом. Фото: “Суспільне Чернігів”

16 березня 2022-го, Чернігів. РФ обстріляла спальний мікрорайон міста і вбила людей, які стояли в черзі за хлібом. Фото: “Суспільне Чернігів”

Масовий голод як зброя 

Російська Федерація навмисне намагалася створити в Україні масовий голод і використати його як зброю у повномасштабній війні.

Про це ідеться в досьє щодо воєнних злочинів РФ, які могли бути скоєні в Україні, пишуть журналісти The Guardian.

Юристи-правозахисники Global Rights Compliance (GRC), юридичної фірми, що співпрацює з Офісом Генерального прокурора України, збираються передати відповідний документ до Міжнародного кримінального суду (МКС). Він може стати основою для судового переслідування та допомогти висунути звинувачення Президенту Путіну.

Як каже Юсуф Саєд Хан, старший адвокат Global Rights Compliance, “використання їжі як зброї відбувалося в три етапи”, починаючи від повномасштабного вторгнення РФ, коли українські міста перебували в оточенні російських збройних сил, а постачання продовольства було припинено.

З-поміж задокументованих інцидентів правники навели й випадок, що стався у Чернігові. Минулого року російські війська вбили 20 мирних жителів Чернігова, коли уранці 16 березня 2022-го осколкові бомби РФ вибухнули біля міського супермаркету. У той час люди стояли в черзі за хлібом і їжею.

Окрім цього, юристи включили в документ і випадок Маріуполя: коли місто перебувало під контролем російських збройних сил, у Маріуполь припинили постачати продовольство. Тоді росіяни блокували чи бомбардували коридори з гуманітарною допомогою. Унаслідок цього маріупольці не мали ані їжі, ані можливості втекти з російської окупації.

На думку юристів, другий етап охоплював як знищення запасів продовольства і води, так і знищення енергоносіїв у всій Україні, що відбувалося під час бойових дій. Правники зауважили, що йшлося про “об’єкти, необхідні для виживання цивільного населення”.

Щобільше, такі міста, як Миколаїв (на Півдні України), залишалися без питної води фактично від самого початку повномасштабного вторгнення, адже російські військові захопили помпову станцію, що постачала воду. Таким чином люди, які не виїхали з міста, були вимушені покладатися на щоденний підвіз води, аби мати безпечну для споживання воду та мати змогу помитися.

Нагадаємо, що після того як у червні цього року росіяни підірвали дамбу Каховської ГЕС, до зони надзвичайної ситуації потрапили 180 населених пунктів Херсонської, Дніпропетровської та Миколаївської областей, у яких проживало майже 900 тисяч людей. Унаслідок російського теракту майже 700 тисяч українців залишилися без доступу до питної води. Аби не допустити спалаху інфекційних хвороб і допомогти людям, до зони надзвичайної ситуації було доставлено 148 тисяч тонн питної та технічної води. Прикметно, що перед підривом Каховської ГЕС у РФ дозволили не розслідувати аварії на небезпечних об’єктах, що сталися унаслідок воєнних дій і терактів.

До третього етапу правники віднесли спроби Росії запобігти експорту українських харчових продуктів чи обмежити його. Цей етап насамперед стосується атак на зернові об’єкти на Дунаї та “ігри м’язами” у Чорному морі, каже Юсуф Саєд Хан і наводить дані української влади, коли наприкінці липня та на початку серпня були знищені 270 000 тонн харчових продуктів. Детальніше про те, як РФ шантажує світ голодом, можна почитати у матеріалі Харківської правозахисної групи. 

Правники GRC разом з українською прокуратурою працюватимуть над упорядкуванням досьє до кінця 2024-го року. Надалі вони планують робити подання за статтею 15 Римського статуту, яка дозволяє третім сторонам надсилати інформацію про ймовірні воєнні злочини до Офісу Прокурора МКС. Після цього Прокурор у Гаазі ухвалюватиме рішення про продовження справи.

Юристи також спрямують свої зусилля на встановлення винних і закликатимуть висунути звинувачення проти Президента РФ, як це сталося у березні 2023-го, коли МКС видав ордер на арешт очільника Кремля. 

Читайте також: Ордер для Путіна: що кажуть експерти та чи врятує Президента РФ міжнародний імунітет?

Як наголосив Юсуф Саєд Хан, Путін може нести безпосередню відповідальність за вчинення окреслених вище злочинів або відповідати за вчинені злочини разом з іншими та/або через дії інших, підлеглих йому осіб. Путін також може бути притягнений до відповідальності за неспроможність належним чином контролювати російських військових або інших осіб, яких підозрюють у конкретних злочинах.

Загальний контекст 

Раніше Бет Ван Шаак, пані посол Сполучених Штатів з глобального кримінального правосуддя, підкреслювала, що судове переслідування найвищих ланок командування відповідає нормам міжнародного права. “Керівник може бути притягнений до відповідальності за дії своїх підлеглих, якщо він знав або повинен був знати, що його підлеглі вдавалися до зловживань, і не вжив необхідних заходів, щоби або заздалегідь унеможливити такі зловживання, або належним чином розслідувати їх після того, як вони були скоєні, та притягнути винних до відповідальності”, — пояснювала представниця Держдепартаменту і зазначала, що дуже важко уявити, як систематичні воєнні злочини могли відбуватися без участі найвищого керівництва.

Щобільше, після деокупації територій на Сході та Півдні України простежувалася доволі чітка модель: усюди, де перебували російські військові, були зафіксовані випадки сексуального насильства. Як наголошували українські правоохоронці, це може виступати черговим доказом того, що військові ЗС РФ використовували сексуальне насильство як зброю для знищення української нації, та свідчити про злочин геноциду. 

Геноцид РФ у Маріуполі й обстріли цивільного населення

Нагадаємо, що у серпні цього року глобальна ініціатива “Трибунал для Путіна” презентувала подання до Міжнародного кримінального суду щодо геноциду, вчиненого Росією в Маріуполі. Правозахисники вперше представили юридичне обґрунтування “злочину злочинів” — геноциду. Про перспективи подання детально розповідав один із його авторів, експерт Харківської правозахисної групи Михайло Романов, який відзначав, що на території міста Маріуполь ішлося про три форми геноциду: вбивства, створення життєвих умов, які призводять до знищення захищеної групи, і депортацію дітей. Самі ж маріупольці казали, що у найтяжчі дні здавалося, що з міста зникли всі кольори. “У Маріуполі світ ставав монохромним”, — згадувала Оксана Стоміна, маріупольчанка, поетеса й жінка, яка очікує свого чоловіка з російського полону. 

Маріуполь 22 квітня. Фото: Маріупольська міська рада.

Маріуполь 22 квітня. Фото: Маріупольська міська рада.

“Це справді дуже страшно. Як росіяни методично обстрілювали, руйнували будинок за будинком, один за одним. Як снайпери стріляли по чергах, коли люди стояли за водою, по людях, які на багатті їжу готували. Були люди, які померли, бо залишилися на верхніх поверхах, і до них неможливо було дістатися, вони померли від голоду, спраги. Як люди, під час бомбардування, просто вискакували з верхніх поверхів домівок, не витримуючи цього жаху. Вони закінчували життя самогубством, бо не мали можливості це терпіти і якимось чином рятуватись. Є дуже багато конкретних історій”, — наголошував директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров під час презентації подання до Міжнародного кримінального суду. 

Читайте також: ‘Це було за Сталіна, це відбувається за Путіна’ — розмова з Євгеном Захаровим про геноцид українського народу

Автори подання вважають, що унаслідок того що Російська Федерація захопила Маріуполь, могли загинути приблизно 100 000 людей. Як зазначав Михайло Романов, хоча на час написання подання було неможливо встановити точну цифру, автори подання виходили з загальної чисельності населення міста і вже від неї віднімали ті частини населення, про які надходила інформація: людей, яких евакуювали, людей, яких вивезли на територію РФ чи підконтрольні РФ території України, та усіх інших людей, про яких надходили дані. Таким чином правозахисники отримали цифру в сто тисяч людей, які були вбиті. “Вони були вбиті різними шляхами, різними методами, із застосуванням різної зброї, але в будь-якому разі — це були вбивства”, — наголошував Романов. 

Окрім цього, T4P презентувала подання щодо обстрілів Росією території України. За даними ініціативи, на обстріли цивільних осіб і цивільних об’єктів припадає 84% всіх воєнних злочинів, скоєних російськими силами в Україні. Аби привернути увагу Офісу Прокурора МКС до кричущих масштабів подібних злочинів та ініціювати притягнення винних до відповідальності, правозахисники зібрали та структурували дані про обстріли цивільних: описали факти, систематичність і масштабність обстрілів, надали юридичні кваліфікації, диференціювали обстріли, навели аналітичні дані й вказали задокументовані в базі T4P епізоди обстрілів, а також назвали відповідальних російських командирів, які ймовірно керували обстрілами.

Презентація подання до Міжнародного кримінального суду щодо обстрілів цивільного населення України Submission presentation to the International Criminal Court

Презентація подання до Міжнародного кримінального суду щодо обстрілів цивільного населення України

З повними версіями обох подань можна ознайомитися в онлайн-бібліотеці Харківської правозахисної групи, де вони доступні українською та англійською мовами. 

Нові подання до МКС 

Вже завтра, 27-го вересня, ініціатива T4P презентує два нові подання до МКС, що стосуватимуться злочинів проти людяності.

В одному з подань до Офісу Прокурора Міжнародного кримінального суду ітиметься про місця на Харківщині, де утримували та катували українців. Інше подання стосуватиметься позасудових страт українців російськими військовими. 

[подання Т4Р, обкладинка]

Правозахисники вважають, що дії Росії підпадають під поняття злочинів проти людяності.

Презентація подань відбуватиметься 27 вересня у Медіацентрі Україна — Укрінформ у Києві, за адресою: вул. Богдана Хмельницького, 8/16. Захід почнеться о 12.00 та супроводжуватиметься англійським перекладом. Також відбудеться онлайн-трансляція. Більше про презентацію подань можна дізнатися на фейсбук-сторінці події або за посиланням.

Чергові подання до МКС вкотре підтверджують, що Росія вчиняла і вчиняє в Україні всі міжнародні злочини: злочин геноциду, воєнні злочини та злочини проти людяності, а Міжнародний кримінальний суд має обґрунтування по кожному з них.

Матеріал підготовлено за підтримки DIGNITY — Данського інституту проти катувань, у межах проєкту “Здійснення правосуддя за міжнародні злочини в Україні”
 Поділитися