Близько 90% українських військовополонених зазнали жорстокого поводження з боку росіян

За останніми даними, близько 90% українських військовополонених пройшли через катування, зґвалтування, погрози сексуального насильства або інші форми жорстокого поводження.

Про це у четвер, 7-го вересня, розповів Генеральний прокурор України під час зустрічі зі Спеціальною доповідачкою ООН з питань катувань, докторкою Еліс Джил Едвардс.

Андрій Костін наголосив, що Росія вибудувала розвинену систему тортур та жорстоко поводиться як з військовополоненими, так і з цивільними.

Українські правоохоронці знаходять свідчення цього на всіх деокупованих територіях України, які перебували під контролем російських збройних сил. Генпрокурор підкреслив, що лише на Херсонщині віднайшли 11 катівень. Своєю чергою у Харківській області наразі розслідують майже 100 випадків катувань, у яких встановлено понад 700 постраждалих. “Подібну картину ми бачимо і в інших деокупованих регіонах”, — відмітив Костін.

Генпрокурор також нагадав, що наразі Україні вдалося ідентифікувати 156 підозрюваних. Ідеться про російських військовослужбовців і представників нелегітимної окупаційної “влади”, підконтрольної Кремлю. 35 з них засуджено за катування та жорстоке поводження як воєнні злочини. Щодо 114 підозрюваних до суду скеровані обвинувальні акти.

Андрій Костін укотре наголосив, що Російська Федерація “використовує тортури і як зброю війни, і як метод знищення української ідентичності в умовах окупації”, та розповів пані Едвардс про один з таких випадків.

“32-річний власник кав’ярні з Херсона допомагав учасникам протестів проти російської окупації — давав випити води, умитися та надавав першу допомогу у своєму кафе. Чоловіка заарештували за сфабрикованими звинуваченнями. Знайдений у нього касовий апарат американського виробництва використали як ‘доказ’ впливу США, — розказав Генпрокурор. — Окупанти практично безперервно катували його впродовж 17 днів. Погрожували також зґвалтувати його дружину та віддати малолітню дитину до дитячого будинку. Відпустили затриманого лише після того, як родина заплатила 100 000 гривень. Перед звільненням його змусили записати відео про те, що він передав гроші ‘на підтримку спеціальної військової операції’. На щастя, тепер він вільний. Проте, його історія є однією із тисяч подібних”.

Андрій Костін повідомив, що наразі суд розглядає справу проти організаторів цієї катівні. Щобільше, були встановлені понад 160 осіб, які постраждали від рук російських катів у цій катівні.

“Тисячі інших все ще залишаються в російському полоні, — наголосив Андрій Костін. — Світова спільнота має об’єднатися, щоб домогтися їхнього звільнення, зруйнувати російську машину тортур і забезпечити покарання кожного з її учасників”.

Загальний контекст

Лише з 24 лютого 2022 року до 23 травня 2023-го Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ) задокументувало 864 випадки свавільних затримань цивільних, вчинених представниками РФ. Моніторингова комісія ООН встановила, що на окупованих РФ територіях України росіяни свавільно затримували та катували людей. Деяких людей страчували без суду і без слідства (в ООН задокументували 77 випадків свавільних страт: було страчено 72 чоловіки та п’ятеро жінок), інші люди зникали безвісти.

Раніше Mobile Justice Team (група міжнародних слідчих, що разом з Офісом Генпрокурора України займаються злочинами, ймовірно скоєними представниками РФ в Україні) встановила, що Російська Федерація планувала та фінансувала мережу катівень на Херсонщині, яка налічувала щонайменше 20 катівень. На думку українських та міжнародних правників, катівні були потрібні для втілення конкретної стратегії Російської Федерації. “Численні катівні, фінансовані російською державою, не випадкові, а радше є частиною ретельно продуманого та профінансованого плану, який має на меті знищення української національної та культурної ідентичності”, — казав Вейн Джордаш, керівник Mobile Justice Team. “Думка про те, що могло статися, якби Росії вдалося окупувати значні території України, жахає не менше тортур”, — говорив Вейн Джордаш. 

Харківська правозахисна група писала про систему так званих “військових концтаборів”, які функціонують на території РФ і в яких незаконно утримують полонених українців; катівні, створені росіянами для дітей; перший вирок, винесений за воєнні злочини (у тому числі й катування), скоєні в окупованому Криму; катування електрострумом та інші знущання з військовополонених. Як зазначав адвокат Харківської правозахисної групи Геннадій Токарев, “якщо йдеться про катування в масштабі окупованих регіонів, якщо ми кажемо про відповідальність військових і політичних керівників держави <…> — це вже предмет для судових інстанцій міжнародного рівня”. Своєю чергою директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров наголошував, що після повномасштабного вторгнення РФ катування українських військовополонених та цивільних ув’язнених на окупованих територіях стало масовим явищем. Спілкуючись зі звільненими з-під російської варти, співробітники Харківської правозахисної групи зауважили, що майже всі вони зазнали катувань. Станом на липень 2023-го у базі, зібраній глобальною правозахисною ініціативою “Трибунал для Путіна” (Т4Р), було задокументовано понад 500 випадків катувань (у тому числі 12 неповнолітніх). Детальніше про це можна почитати у статті Євгена Захарова, доступній за посиланням.

Загалом у базі Т4Р зафіксовано понад 50 тисяч злочинів, які могли скоїти представники РФ в Україні. База даних T4P — один із найбільших масивів даних про війну в Україні, де зафіксовані події ймовірних воєнних злочинів, які вдалося встановити. При цьому реальна кількість деяких видів злочинів майже напевно суттєво вища за те, що можливо зафіксувати. 

Нагадаємо, що наприкінці грудня 2022-го року набрав чинності Закон № 2812-IX “Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення відповідальності за катування”, який розширює поняття “катування”. Відповідно до внесених змін, під катуванням слід розуміти “будь-яке умисне діяння, спрямоване на заподіяння особі сильного фізичного болю чи морального страждання, вчинене з метою примусити її чи іншу особу вчинити дії, що суперечать їх волі, у тому числі отримати інформацію чи зізнання, або з метою покарати її чи іншу особу за дії, вчинені нею або іншою особою чи у вчиненні яких вона або інша особа підозрюється, або з метою залякування її або інших осіб”. Про це йдеться у частині першій статті 127 КК. Щобільше, тоді як у попередній редакції закону способи вчинення катування були визначені як такі, що здійснюються “шляхом нанесення побоїв, мучення або інших насильницьких дій”, у новій редакції закону способи катування не конкретизовані, тому під них підпадає “будь-яке умисне діяння, спрямоване на заподіяння особі сильного фізичного болю чи морального страждання <…>”. Окрім цього, закон посилює кримінальну відповідальність за основний некваліфікований склад катування (ч. 1 ст. 127 КК), а частина друга статті 127 КК України передбачає додаткову кваліфікуючу ознаку — застосування катування “з метою дискримінації” (“те саме діяння, вчинене повторно або за попередньою змовою групою осіб, або з метою дискримінації, у тому числі з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості, — карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років”). До того ж закон передбачає відповідальність за вчинення катування представником держави, у тому числі іноземної. Також, згідно з законом, катування, злочини проти основ національної безпеки України, а також злочини проти миру та безпеки людства стають злочинами без строку давності.