ООН продовжить до кінця року виплати пенсіонерам, які живуть у зоні бойових дій і мають низькі пенсії

Як зазначила Міністерка соціальної політики Оксана Жолнович: “На жаль, часто пенсіонери — особливо самотні: не мають можливості самостійно звернутись за отриманням додаткової допомоги (зареєструватись на відповідному сайті, відвідати офіс міжнародної організації тощо). Особливо важливо мати таку допомогу людям літнього віку, які проживають на територіях, близьких до активних або можливих бойових дій”.

За даними Мінсоцполітики, від серпня 2023 року допомогу від Всесвітньої продовольчої програми ООН отримують понад 421 000 пенсіонерів, які мешкають на територіях активних або можливих бойових дій. Сукупний обсяг підтримки від ВПП ООН вже перевищив 1,68 млрд грн.

У міністерстві пояснили, що на додаткові виплати від ООН можуть розраховувати українці, “які отримують пенсію меншу за 3250 гривень і проживають на територіях активних або можливих бойових дій [перелік таких територій визначений наказом №309] та які не отримували після 1 березня 2023 року додаткових грошових виплат від міжнародних організацій та/або допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам”.

У Мінсоцполітики також зауважили, що за додатковими грошовими виплатами не потрібно окремо звертатися, адже ВПП ООН спрямовує кошти пенсіонерам на підставі даних, які вже є у базах Пенсійного фонду. Гроші надходять або на банківську картку, або на відділення “Укрпошти” (якщо людина отримує пенсію через “Укрпошту”).

Зараз програму з допомоги підтримують уряди Німеччини, Норвегії, Фінляндії, Європейського Союзу та приватних донорів. 

Загальний контекст

Раніше ми вже писали про доплати пенсіонерам від ООН. У серпні 2023-го Мінсоцполітики, Пенсійний фонд і Всесвітня продовольча програма ООН (ВПП ООН) ініціювали спільний проєкт. Він мав об’єднати зусилля у наданні українським громадянам грошової підтримки від міжнародних гуманітарних організацій. Зокрема, проєкт був покликаний підтримати пенсіонерів, які проживають у зоні бойових дій, мають низьку пенсію та не отримують інших грошових виплат від міжнародних організацій. Як зауважував очільник Всесвітньої продовольчої програми ООН в Україні Метью Голлінґворт, вони підтримують “найбільш уразливі верстви населення за допомогою наявних інструментів соціальної допомоги”.

Нагадаємо також, що у березні минулого року Конституційний Суд України захистив розмір пенсії, тож розмір виплаченої пенсії, яка є основним джерелом існування людини, за жодних умов не може бути нижчим від гарантованого державою прожиткового мінімуму. Наші юристи також розповідали, як підтвердити стаж роботи й отримати пенсію, якщо документи залишилися на окупованій території або були втрачені. 

Як неодноразово наголошували правозахисники, літні люди, які опинилися в російській окупації, часто залишаються сам на сам з терористичною державою. У квітні цього року ми писали про 88-річного чоловіка, який самотужки вийшов з окупованої частини Донеччини, бо не хотів отримувати російське громадянство. У лютому цього року ХПГ також розповідала про 80-річну маломобільну жінку, яку вдалося евакуювати з тимчасово окупованої частини Донецької області. Російська окупаційна влада не виплачувала жінці пенсію, адже та відмовилася отримувати російське громадянство. У січні 2023 року російська окупаційна влада у Мелітополі залишила літніх людей без жодної допомоги, коли заборонила останній благодійний фонд, що працював в окупованому місті. Ми також повідомляли, що на окупованих територіях Запорізької області росіяни не видавали ліки (зокрема інсулін), якщо в людини не було російського громадянства. Ще на початку серпня минулого року дослідники Єльського університету оприлюднили доповідь, присвячену примусовій паспортизації українців, які опинилися в російській окупації. Як наголошувала команда Conflict Observatory, українці, які відмовляються отримувати російські паспорти, можуть лишитися без медичної допомоги, тож вразливі верстви населення (літні люди, люди з хронічними захворюваннями, інвалідністю або люди, які мають невисокі прибутки та потребують державних виплат) можуть просто загинути, особливо якщо у них немає змоги виїхати з окупованих Росією міст і селищ. При цьому у статті 45 IV Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі чітко вказано: “забороняється примушувати жителів окупованої території присягати на вірність державі-супротивнику”.