65 мільярдів доларів: таких збитків зазнали українські екосистеми через війну РФ
Нечувані збитки
Російська війна спричинила масштабні руйнування екосистем і призвела до безпрецедентного забруднення довкілля. Як повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, сума збитків, яких зазнали українські екосистеми, становить 65 мільярдів доларів.
Під час конференції з обговорення екологічної безпеки прем’єр-міністр нагадав, що від російської збройної агресії вже постраждали третина українських лісів і 20% природоохоронних українських територій. Щобільше, через дії терористичної країни під загрозою опинилося 35% біорізноманіття Європи, яким володіє Україна.
Шмигаль також озвучив низку кроків, до яких має вдатися український уряд і міжнародні партнери, аби захистити українське довкілля. Прем’єр-міністр наголосив, що під час розробки подальших дій і узгодження спільного бачення протидії агресору варто застосовувати принцип “ворог повинен заплатити”.
Денис Шмигаль також навів ключові завдання, які потребують спільної стратегії. З-поміж них прем’єр-міністр згадав:
- відстеження, фіксування та звітування щодо всіх екологічних наслідків і впливів на довкілля, а також щодо втрат і збитків, спричинених російської війною;
- збір відгуків і технічних коментарів від українських партнерів;
- напрацювання подальших спільних кроків, які допоможуть притягти країну-агресора до відповідальності за всі злочини, вчинені проти українського довкілля.
Нагадаємо, що Женевські конвенції забороняють вдаватися до таких методів або засобів ведення війни, які мають на меті завдати (або, як можна очікувати, завдадуть) значної шкоди природному середовищу. “При веденні воєнних дій має бути виявлена турбота про захист природного середовища від широкої, довгочасної і серйозної шкоди. Заподіяння шкоди природному середовищу як репресалій заборонено”, — мовиться у статті 55.
Довкілля як засіб ведення війни
Як зазначав полковник Євгеній Зубаревський, заступник начальника управління протимінної діяльності Головного управління протимінної діяльності, цивільного захисту та екологічної безпеки, Росія використовує довкілля як засіб ведення війни.
Після розмінування територій спеціалісти їх досліджують і визначають “оптимальні методи повернення територій громад, лісів, лісосмуг і земель сільськогосподарського призначення до використання”, казав Зубаревський під час наукової конференції “Відновлення земель та ґрунтів після розмінування”.
Полковник наголошував, що “однією з головних проблем розмінування є постійний ризик нових обстрілів”. Крім цього, терористична Росія “застосовує касетні боєприпаси та міни, які можуть забруднити вже очищені території”.
До 80 000 артпострілів на добу
“На деяких ділянках були зафіксовані 550 артилерійських пострілів, здійснених окупантами на один квадратний кілометр за добу. На таких територіях фахівці Центру досконалості протимінної діяльності та екологічної безпеки знаходять залишки різноманітних небезпечних хімічних сполук, важких металів, інших продуктів розпаду вибухових речовин”, — зазначав майор Дудар, представник управління екологічної безпеки Головного управління протимінної діяльності. За словами Дудара, в окремих районах на місяць може бути до 80 000 російських артилерійських пострілів.
Крім того, українські фахівці постійно аналізують якість ґрунтів на очищених ділянках. Нині подібні дослідження здійснюють у Миколаївській і Херсонській областях України. Спеціалісти працюють над тим, аби землевласники могли швидко відновити пошкоджені території та мали “оцінку витрат на відновлення земель”.
Війна РФ проти українського довкілля
Нагадаємо, що від початку повномасштабного вторгнення до жовтня 2023 року Росія вже скоїла проти України дві з половиною тисячі екологічних злочинів. Станом на серпень 2024-го на Харківщині було зареєстровано 1436 випадків з-поміж 5298 випадків екоциду, вчиненого представниками РФ в Україні. Ми писали, що цього лютого генерал-полковнику РФ уперше повідомили про підозру в скоєнні екоциду. Зараз Україна кваліфікує злочини РФ проти українського довкілля за двома статтями Кримінального кодексу: воєнні злочини (стаття 438) та екоцид (стаття 441). Як наголошував Генпрокурор України Андрій Костін, Україна “вперше в історії людства” розслідує злочини проти довкілля як воєнні. Більше про війну Росії проти українського довкілля можна почитати у нашій рубриці.
Боротьба за визнання екоциду міжнародним злочином
Поки Росія загрожує усьому живому в Україні, у світі триває боротьба за визнання екоциду міжнародним злочином. У вересні 2024-го Тихоокеанські острови — Вануату, Фіджі та Самоа — подали клопотання до Міжнародного кримінального суду (МКС) щодо кримінальної відповідальності за екоцид.
Про те, що Тихоокеанські острови вимагають визнати екоцид (“незаконні або безпідставні дії, вчинені з усвідомленням того, що існує висока ймовірність значної — або широкомасштабної, або довгострокової шкоди — довкіллю, спричиненої такими діями”) міжнародним злочином, на рівні з геноцидом, злочинами проти людяності та воєнними злочинами, 9 вересня повідомило видання The Guardian.
Якщо у МКС погодять подання, це дозволить притягнути до відповідальності тих, хто знищують довкілля: і керівників великих компаній, які забруднюють планету, і очільників держав, які нищать природу військовою агресією.
Цьогоріч Бельгія стала першою європейською країною, яка офіційно криміналізувала екоцид як на національному, так і на міжнародному рівні. Новий кримінальний кодекс, який ухвалив федеральний парламент Бельгії, передбачає позбавлення волі до 20 років для осіб, винних в екоциді, та штрафи до 1,6 мільйона євро для корпорацій. Як зазначала Патрісія Віллок, директорка Stop Ecocide Belgium, Бельгія повинна продовжувати відстоювати визнання екоциду в Міжнародному кримінальному суді. Пані Віллок наголошувала, що для комплексного захисту довкілля необхідно криміналізувати дії тих, хто захочуть знищувати природний світ, тому Бельгія продовжуватиме “кампанію з викорінення екоциду у Бельгії та у світі”.
У вересні цього року українські зоозахисники з UAnimals повідомляли, що їхня організація зверталася до ООН, Європейського парламенту, Парламентської асамблеї Ради Європи, Парламентської асамблеї Північноатлантичного альянсу, Міжпарламентської асамблеї Асоціацій держав Південно-Східної Азії та інших міжнародних організацій із проханням розслідувати екологічні злочини, які Росія вчиняє в Україні. Як повідомляла організація 11 вересня, UAnimals також готували “звернення до Міжнародного кримінального суду з проханням визнати російські екологічні злочини екоцидом”.
Як у 2023 році зазначав радник Генпрокурора Максим Попов, Україна співпрацює з коаліцією Stop Ecocide International, а на рівні Ради Європи криміналізацію екоциду відстоює делегація українських парламентарів. “Наприкінці березня 2023-го Європарламент прийняв резолюцію, якою радив внести зміни до відповідної Директиви ЄС, криміналізувати цей злочин на рівні держав-членів ЄС та доповнити Римський статут п’ятим злочином — екоцидом”, — казав Попов. Радник Генпрокурора наголошував, що цілком реально покарати Росію за злочини, вчинені проти українського довкілля. На думку Попова, для цього слід рухатися в усіх напрямках: змінювати законодавство, проаналізувати та зосередити наявні ресурси, необхідні для документування й аналізу наслідків російської війни для довкілля, аби оцінити їхні масштаби та довготривалість, а також “залучати міжнародних партнерів, передусім для фіксації та документування шкоди”, яку представники РФ заподіяли українському довкіллю. Як у 2023 році зазначав виконавчий віцепрезидент Єврокомісії Франс Тіммерманс, “Україна має зібрати докази злочинів Росії проти природи та довкілля, щоби змусити Росію виплатити репарації за цей екоцид”.