MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

24 кримінальні справи за злочини, вчинені представниками РФ проти довкілля Херсонщини

17.01.2025   
Марина Гарєєва
Саме стільки проваджень вже розпочали у спеціалізованій екологічній прокуратурі від початку російського повномасштабного вторгнення до 14 січня цього року.

Затоплені Олешки з повітря

Затоплені Олешки з повітря

Про кількість порушених справ повідомили журналісти Укрінформ, які спираються на дані заступника керівника Херсонської обласної прокуратури Віталія Нікітіна.

“Починаючи з 24 лютого 2022 року та станом на 14 січня 2025 року прокурорами спеціалізованої екологічної прокуратури (СЕП) Херсонської обласної прокуратури здійснено процесуальне керівництво у 24 кримінальних провадженнях щодо 91 кримінального правопорушення, вчиненого проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку”, — говорить Нікітін.

За словами заступника Херсонської обласної прокуратури, ідеться про злочини, передбачені частиною першою статті 438 (воєнні злочини) та статтею 441 (екоцид) Кримінального кодексу України, які стосуються завдання шкоди навколишньому природному середовищу. З-поміж цих злочинів можна згадати: невибіркові обстріли, що зашкодили довкіллю, вивезення тварин із заповідників у тимчасово окупований Крим і на територію РФ, незаконне розграбування природних ресурсів та екоцид.

Нікітін пояснив, що, аби встановити збитки, які представники РФ могли завдати природним заповідникам і екосистемам Херсонщини, спеціалісти Державної екологічної інспекції Південного округу разом з фахівцями Національних природних парків здійснюють попередні розрахунки, а прокурори СЕП призначають судові інженерно-екологічні експертизи.

Зокрема, після таких експертиз вже встановили, що збитки, які Росія завдала Національному природному парку “Кам’янська Січ”, становлять понад 49,9 мільйона гривень. Щобільше, через дії представників РФ біосферний заповідник “Асканія-Нова” зазнав збитків у майже 85,3 мільйона гривень, а національний природний парк “Нижньодніпровський” — у понад 72,6 мільярда гривень. Крім того, за попередніми підрахунками, збитки, завдані російськими окупантами Джарилгацькому національному природному парку, вже перевищили 7,2 мільярда гривень.

Минулого жовтня прем’єр-міністр України Денис Шмигаль казав, що станом на той час сума збитків, яких зазнали українські екосистеми через війну РФ, сягнула 65 мільярдів доларів. 

Аби належним чином задокументувати злочини, правоохоронці використовують дані OSINT (аналіз даних з відкритих джерел), протоколи оглядів за методикою (протоколом) Берклі, свідчення очевидців, супутникові знімки, а також покладаються на результати огляду місць подій та експертні висновки. Для оцінювання масштабу збитків та документування воєнних злочинів та екоциду залучають міжнародні організації, експертів, науковців і призначають судові інженерно-екологічні експертизи, каже Нікітін. Зокрема, прокурори співпрацюють з Human Rights Watch та GRC.

Заступник керівника обласної прокуратури також зауважив, що у подібних кримінальних провадженнях в порядку спеціального судового розгляду (in absentia) вже отримали вироки двоє російських військових. Їх засудили за статтею 438 Кримінального кодексу України до максимального покарання — 12 років позбавлення волі. Вирок, що вже набув законної сили, винесли заступнику командувача Чорноморського флоту РФ (генерал-майору Михайлу Яснікову) та командиру 11-ї окремої інженерної бригади (полковнику Дмитру Маркову), які, за даними СБУ, безпосередньо керували захопленням Каховської ГЕС і підривом споруд Північнокримського каналу.

У травні 2023-го Служба безпеки України повідомляла, що, за даними слідства, саме Ясніков віддав наказ щодо незаконного захоплення об’єктів критичної інфраструктури, а Марков керував підривами. “Злочинні дії окупантів порушили водозабезпечення регіону, функціонування його зрошувальної системи, а також завдали значної шкоди довкіллю і матеріальних збитків Україні в особливо великих розмірах”, — мовилося у телеграм-дописі СБУ від 23 травня 2023 року. 

Крім того, минулого року прокурори СЕП повідомили про підозру ще одній людині, нині триває досудове розслідування.

Загальний контекст

Торік ми писали, що перед підривом Каховської ГЕС у РФ дозволили не розслідувати аварії на небезпечних об’єктах, що сталися унаслідок воєнних дій і терактів. Нещодавно міністерка захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук казала, що підрив греблі Каховської гідроелектростанції спричинив збитки у 14 мільярдів доларів, а гендиректор “Укргідроенерго” Ігор Сирота уточнював, що це — неостаточна сума, адже в неї не включено шкоду, завдану аграрному сектору та промисловості. “Ми втрачаємо приблизно від 1,5 до 2 мільярдів кіловат-годин виробітку кожен рік”, — казав Ігор Сирота журналістам “Новини Приазовʼя” (проєкту Радіо Свобода). Пан Ігор пояснював, що такі втрати означають, що компанія може щороку втрачати від восьми до 10 мільярдів гривень. Щобільше, через підрив Каховської ГЕС Україна втратила 35% запасу прісної води, казав гендиректор “Укргідроенерго”, а це “найгірше для нашої країни”. За даними Сироти, після руйнування Каховської ГЕС промисловість і аграрний сектор Херсонщини втратили до 94% води, а Дніпропетровщина — до 70%. Збитки через знищення Каховської ГЕС становлять до 10 мільярдів гривень щороку, вважають в “Укргідроенерго”. Своєю чергою Світлана Гринчук відмічала, що через підрив греблі Каховської ГЕС постраждали 64 тисячі гектарів лісів. “Майже 30% природоохоронного фонду Херсонщини було затоплено і втрачено. [Постраждала] величезна кількість рослин, тварин, я вже не кажу про ті збитки, які були завдані людям, господарствам”, — казала посадовиця в інтервʼю державному телеканалу “Рада”. Крім того, за інформацією Міноборони України, внаслідок теракту на Каховській ГЕС щонайменше 32 людини загинули, 28 людей постраждали, а ще 39 людей безвісти зникли. Утім, це неостаточні цифри, адже Росія провалила евакуацію на окупованих частинах Херсонщини та не надала доступу до затоплених земель. 

Раніше Харківська правозахисна група неодноразово писала про те, що Росія краде тварин з заповідника “Асканія-Нова”, а призначеному окупантами “директору” заповідника Дмитру Мещерякову вже висунули підозру. ХПГ також розповідала, що російські війська облаштували артилерійський полігон на території півострова Карадай. Представників РФ не зупинило те, що ця територія має статус ландшафтного заказника, а Карадай важливий для збереження приморської рослинності, пустельних степів і цілої низки птахів. Більше про війну РФ проти біорізноманіття Херсонщини можна почитати у статті.

Минулого року ми також писали, що генерал-полковнику РФ Олександру Журавльову уперше повідомили про підозру в скоєнні екоциду. Нагадаємо, що зараз Україна кваліфікує злочини агресора проти українського довкілля за двома статтями Кримінального кодексу: воєнні злочини (стаття 438) та екоцид (стаття 441). Хоча у міжнародних договорах поки немає поняття “екоцид”, триває рух за визнання екоциду п’ятим міжнародним злочином. Торік ми розповідали, що у вересні 2024-го Тихоокеанські острови — Вануату, Фіджі та Самоа — подали клопотання до Міжнародного кримінального суду щодо кримінальної відповідальності за екоцид. Як раніше наголошував тодішній Генеральний прокурор Андрій Костін, Україна “вперше в історії людства” розслідує злочини проти довкілля як воєнні злочини. Більше про злочини РФ, вчинені проти українського довкілля, можна почитати в рубриці Екологічні права

Матеріал підготовлено за підтримки DIGNITY — Данського інституту проти катувань, у межах проєкту “Здійснення правосуддя за міжнародні злочини в Україні”
 Поділитися