Правоохоронці задокументували 303 факти сексуального насильства, пов’язаного з війною

Неостаточні цифри 

19 червня, у Міжнародний день боротьби за ліквідацію сексуального насильства під час воєнних конфліктів, в Україні згадували страшні злочини, вчинені представниками РФ, і говорили про допомогу постраждалим.  

Як відмічав Генеральний прокурор України в етері телемарафону, факти сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом (СНПК), були задокументовані в усіх регіонах України, які перебували під контролем російських Збройних сил. За даними Андрія Костіна, наразі задокументовано 303 факти СНПК насильства, а серед постраждалих є 15 дітей. При цьому, як наголошували українські урядовці, за даними ООН, незареєстрованих випадків може бути набагато більше. 

Генпрокурор нагадав, що Україні вдалося ідентифікувати та повідомити про підозру 45 окупантам, а до суду вже були скеровані обвинувальні акти щодо 29 підозрюваних. П’ятеро злочинців вже отримали вироки в українських судах.

Андрій Костін також відзначив, що в роботі з постраждалими від сексуального насильства українські прокурори керуються міжнародними стандартами етичності та поваги до вцілілих. “Надзвичайно важливо, аби всі державні інституції дотримувалися цієї практики”, — підкреслював Андрій Костін. Генпрокурор відмічав, що етичний підхід до вцілілих дає результати: люди частіше повідомляють про випадки сексуального насильства, навіть якщо від моменту його вчинення минув час. “Для нас важливе кожне свідчення про злочини Росії, кожен голос, адже це зброя для майбутніх судів і трибуналів”, — наголошував Генпрокурор України. “Сексуальне насильство — це теж частина злочинної політики Росії, спрямованої на знищення українців”, — казав Костін.

Перші компенсації постраждалим

Також 19 червня українські посадовці представили перші результати пілотного проєкту щодо невідкладних проміжних репарацій постраждалим від сексуального насильства в умовах війни.

За даними Уповноваженої з питань гендерної політики Катерини Левченко, станом на 18 червня такі компенсації вже отримали 40 людей. Крім цього, за компенсаціями вже звернулися щонайменше 142 потерпілі: 85 жінок, 51 чоловік і шестеро дітей. 

Як зауважувала пані Катерина, по допомогу можуть звернутися усі постраждалі, які зазнали тяжких форм сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом внаслідок агресії Росії проти України, починаючи з лютого 2014 року.

“У наших планах не лише запропонувати фінансову компенсацію, але й інтегрувати у репараційний механізм інструменти для довгострокової реабілітації, психологічної підтримки та допомогу із реінтеграції до громади”, — казала Віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина. Катерина Левченко також відмічала, що вже зараз постраждалим можуть допомогти отримати медичну, правову та соціальну допомогу.

Дозволене російськими командирами насильство

Українські правоохоронці неодноразово наголошували, що після деокупації українських територій прослідковувалася чітка модель: усюди, де перебували російські Збройні сили, були зафіксовані випадки сексуального насильства. Це слугувало черговим доказом того, що російські сили використовували сексуальне насильство як зброю для знищення української нації, та могло свідчити про злочин геноциду.

20 червня 2024 року в Офісі Генпрокурора сповістили, що черговому військовому російських Збройних сил повідомили про підозру. Як встановили слідчі, підозрюваний воював проти України у складі 18-ї окремої мотострілецької бригади, яка належить до тактичного з’єднання Берегових військ військово-морського флоту РФ. У липні 2022 року він разом з іншими російськими військовими захопили частину Харківської області. Від дій підозрюваного постраждала жителька Харківщини, яка їхала велосипедом зі сторони Куп’янська. Росіянин погрожував жінці зброєю і бив її під час вчинення сексуального насильства. У вцілілої був зламаний ніс та були забої по всьому тілу.

Минулого року в Офісі Генпрокурора також наводили стислі відомості про злочинні дії російських військовослужбовців. Одного військового обвинувачували в тому, що він протягом чотирьох місяців ґвалтував 32-річну мешканку Херсонщини та погрожував фізичною розправою потерпілій та її дев’ятирічному сину. Іншим трьом військовим повідомили про підозру через те, що навесні 2022-го вони упродовж двох тижнів систематично ґвалтували 33-річну мешканку Київщини та погрожували фізичною розправою їй та її 13-річній доньці. Інші три військові отримали підозри за те, що у квітні 2022-го за попередньою змовою зі своїм командиром вони по черзі ґвалтували 21-річну мешканку Харківщини. За інформацією правоохоронців, вищезгаданий російський командир не просто знав про вчинений злочин, а оголосив своїм підлеглим, що він братиме у ньому участь першим. 

Розповіді потерпілих від сексуального насильства вказували на те, що російське командування не просто знало про зґвалтування, а подекуди навіть заохочувало такі дії. Деяких з російських командувачів вже ідентифікували. Так, наприкінці жовтня минулого року Фонд Джорджа Клуні “За справедливість” передав до Федеральної прокуратури Німеччини три подання, які стосувалися злочинів, скоєних представниками середньої та вищої ланки командування російських Збройних сил. В одному з подань були ідентифіковані командири російських підрозділів, які могли бути причетні до низки злочинів, у тому числі й до сексуального насильства, скоєного під час окупації частин Київської області у березні 2022-го. Крім цього, наприкінці червня минулого року українка, яка зазнала сексуального насильства від військових російських Збройних сил, звернулася до Федеральної прокуратури Німеччини з заявою про зґвалтування. Як повідомляли журналісти, з-поміж підозрюваних були двоє російських солдатів і двоє високопоставлених воєначальників.

Сексуальне насильство як суттєвий аспект катувань

Раніше Уповноважений Верховної ради з прав людини наголошував, що російські солдати вчиняли сексуальне насильство, не зважаючи ані на вік, ані на стать людини. Від дій російських злочинців потерпали і діти, і літні люди. 

Про пережите насильство журналістам “Новини Приазовʼя” розповідала мешканка Херсонщини. На умовах анонімності жінка погодилася розповісти про події, які сталися влітку 2022 року, коли її населений пункт перебував у російській окупації. Тоді російські військові зупинилися в будинку літньої жінки — переночувати, але вранці полишили її будинок. Проте один окупант, який напередодні привів інших військових до будинку вцілілої, повернувся. Жінка почула грюкання у вікно, нажахана прочинила двері. Російський військовий одразу ударив її в обличчя, вибив зуби. Після цього російський окупант тягав жінку за волосся та бив прикладом автомата. “А потім натрапив на диван, бо посеред кухні у нас стіл стояв довгий, сімʼя у нас велика, — згадувала вціліла. — Кинув на диван і почав душити. Почав душити з такою силою, що я вже прощалася з дітьми, з онуками, з правнуками. Я ніколи не думала, що я залишуся жива... Потім став мене роздягати. Він два рази чиканув мене — два порізи живота мені зробив. Чим він різав, я не знаю, не можу сказати. Але я була в такому страху, що цей біль відчула тільки після того, як він пішов. І до цього часу в мене в животі в одному місці шрам залишився, бо глибоко він прорізав”. Окупант годину розпитував жінку про її односельців і бив, коли вона не знала, що відповісти, а потім почав ґвалтувати. “Він пішов, коли на вулиці вже світало. У дворі стояв велосипед, він сів на той велосипед, прочинив ворота, хоча хвіртка була замкнена, і поїхав. Перед цим загубив у кімнаті картуза свого. Я знайшла той картуз, кинула йому... Він крикнув: ‘Не виходити з кімнати. І нікому ні писку, нікому не розповідати’. Потім кинув мені патрон і сказав: ‘Цим патроном я тебе вбʼю’. До цього часу у мене той патрон і лежить”, — говорила вціліла. 19 червня “Крим Реалії” також поділилися її історією у своєму телеграм-каналі.

Цьогорічна доповідь ООН також містила випадки зґвалтувань і сексуального насильства, а також випадки сексуалізованих катувань і погрози зґвалтування військовополонених-чоловіків. В оприлюдненій минулого березня доповіді ООН, зробленій на основі звіту Незалежної міжнародної комісії з розслідування порушень в Україні, з-поміж перелічених потенційних воєнних злочинів, вчинених від початку повномасштабного вторгнення РФ, наводили й випадки сексуального та гендерно зумовленого насильства, вчиненого у дев’яти областях України та на території РФ. В ООН наголошували, що на тимчасово окупованих територіях України російські військові скоювали зґвалтування та сексуальне насильство, що може бути прирівняно до катувань. Крім цього, Комісія ООН виявила численні випадки сексуального та гендерно зумовленого насильства, яке представники РФ вчиняли під час незаконного ув’язнення людей у російській окупації та на території РФ. Автори звіту зазначали, що зібрані докази свідчили про те, що сексуальне насильство та загроза його застосування становили суттєвий аспект катувань, від яких страждали як чоловіки, так і жінки.