‘Російських солдатів не зупиняє ні вік, ні стать’
Від початку російського повномасштабного вторгнення українські правоохоронці задокументували 292 випадки сексуального насильства, яке могли вчиняти російські військові в Україні. Таку цифру озвучив Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець.
“Російських солдатів не зупиняє ні вік, ні стать. Вони вчиняють сексуальне насильство проти українських дітей, жінок, чоловіків. Наразі зафіксовано 292 факти сексуального насильства внаслідок збройного конфлікту”, — написав омбудсман в офіційному телеграм-каналі 15 травня.
Найбільше злочинів сексуального характеру представники РФ вчинили в Херсонській, Донецькій, Київській і Харківській областях України.
Як зауважив Лубінець, для України пріоритетною є допомога постраждалим і співпраця з відповідними органами. Остання потрібна для фіксування воєнних злочинів та збору доказів за міжнародними стандартами. “Для України важливо, аби дії злочинця були доведені та покарані. Ми маємо робити все, щоб захистити й полегшити страждання тих, для кого ця війна змінила життя на ‘до’ і ‘після’”, — наголосив посадовець.
Сексуальне насильство на озброєнні РФ
Цього року в доповіді ООН були описані чергові випадки зґвалтувань і сексуального насильства, які могли прирівнюватися до катувань, а також випадки сексуалізованих катувань і погрози зґвалтування військовополонених-чоловіків. Ще минулого березня у доповіді ООН, зробленій на основі звіту Незалежної міжнародної комісії з розслідування порушень в Україні, були перелічені потенційні воєнні злочини, вчинені від початку повномасштабного вторгнення РФ. Зокрема, в ООН задокументували й випадки сексуального та гендерно зумовленого насильства, які відбувалися у дев’яти областях України та на території Російської Федерації. Комісія встановила, що здебільшого представники РФ вчиняли сексуальне насильство щодо людей, яких вони обшукували, і щодо людей, яких незаконно позбавляли волі. Крім того, військові РФ вдавалися до примусового оголення постраждалих під час ув’язнення, на блокпостах і у так званих пунктах фільтрації (детальніше про процедуру фільтрації можна прочитати у статті Євгена Захарова). З огляду на задокументовані випадки, Комісія дійшла висновку, що на територіях України, які перебували під контролем російських Збройних сил, російські військові скоювали воєнні злочини, а саме зґвалтування та сексуальне насильство, які можуть бути прирівняні до катувань.
Як встановила Комісія, військовослужбовці РФ вдавалися до зґвалтувань, коли вривались до будинків і шукали тих, хто підтримував українських оборонців. У цих випадках від дій росіян переважно страждали жінки. Крім цього, нападники вчиняли зґвалтування, погрожуючи жертвам вогнепальною зброєю. Зґвалтування відбувалися з особливою жорстокістю та супроводжувалися актами катування (побиттям і удушенням). Подекуди нападники вдавалися до психологічного насильства та погрожували вбити постраждалу або членів її родини, якщо постраждала чинитиме опір. У деяких випадках декілька російських військовослужбовців ґвалтували одну й ту саму людину або зґвалтування тієї самої людини відбувалося неодноразово. Представники РФ також страчували або катували рідних потерпілих: їхніх чоловіків або інших родичів чоловічої статі. Подекуди рідні потерпілих, у тому числі діти, були змушені спостерігати за зґвалтуванням близької людини, мовилося у звіті.
Крім цього, Комісія виявила численні випадки сексуального та гендерно зумовленого насильства, вчиненого представниками РФ під час незаконних ув’язнень на тимчасово окупованих територіях України та на території РФ. У місцях позбавлення волі жертвами сексуального та гендерно зумовленого насильства переважно ставали чоловіки. При цьому йшлося як про військовополонених, так і про цивільних. Як зазначав директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров, 99% всіх затриманих та викрадених росіянами людей пройшли через катування, попри вік та стать.
Автори звіту зазначали, що зібрані докази свідчили про те, що сексуальне насильство (так само як і загроза його застосування) були суттєвим аспектом катувань. Представники РФ вдавалися до зґвалтувань, били електричним струмом по статевих органах, витягували пеніс за допомогою мотузки та вдавалися до кастрації. За словами вцілілих, таким чином представники РФ намагалися отримати інформацію або зізнання, змусити до співпраці, покарати, залякати або принизити. Військовополонених жінок також катували електричним струмом, їм погрожували сексуальним насильством. Крім цього, представники РФ також примушували жінок оголеними перебігати з однієї кімнати в іншу в присутності охоронців-чоловіків, підтверджувала Моніторингова місія ООН у листопаді минулого року. Ольга, 26-річна жителька Херсона, яка потрапила до російської катівні та перебувала там 14 днів, також розповідала, що їй постійно погрожували зґвалтуванням. На восьмий чи дев’ятий день перебування у полоні, напівоголену жінку прив’язали до столу. Протягом 15 хвилини “слідчий”, який її “допитував”, нецензурно лаявся, а потім накинув на жінку куртку та впустив до кімнати сімох чоловіків. “Це було залякування, — розповідала потерпіла журналістам The New York Times. — Я не знала, що станеться наступної миті”.
Українські правоохоронці неодноразово наголошували, що після деокупації територій на Сході та Півдні України прослідковувалася чітка модель: усюди, де перебували російські Збройні сили, були зафіксовані випадки сексуального насильства. Це слугувало черговим доказом того, що російські сили використовували сексуальне насильство як зброю для знищення української нації, та могло свідчити про злочин геноциду. Ба більше, розповіді потерпілих від сексуального насильства вказували на те, що російське командування не просто знало про зґвалтування, а подекуди навіть заохочувало такі дії. Наприкінці жовтня минулого року Фонд Джорджа Клуні “За справедливість” передав до Федеральної прокуратури Німеччини три подання щодо злочинів, скоєних російськими командирами в Україні. Усі подання стосувалися середньої та вищої ланки командування російських Збройних сил, а в одному з подань були ідентифіковані командири російських підрозділів, які могли бути причетні до низки злочинів: страт, катувань, сексуального насильства, мародерства та інших злочинів, скоєних під час окупації частин Київської області у березні 2022-го. Своєю чергою минулої осені Міністерство юстиції Німеччини розробило законопроєкт, який запроваджував зміни у міжнародному кримінальному праві. Відповідно до нього, сексуальне насильство, вчинене в зонах ведення воєнних дій, почало вважатися воєнним злочином і злочином проти людяності. Такі зміни дозволять притягати винних до відповідальності у Німеччині, навіть якщо вони вчиняли подібні злочини в інших країнах, і захистити постраждалих. Так, наприкінці червня минулого року українка, яка зазнала сексуального насильства від військових російських Збройних сил, зверталася до Федеральної прокуратури Німеччини з заявою про зґвалтування. Як повідомляли журналісти, з-поміж підозрюваних були двоє російських солдатів і двоє високопоставлених воєначальників.