Заочно засудили росіянку, яка закликала чоловіка ґвалтувати українських жінок
Про заочний вирок повідомили журналісти “Схем” (проєкту Радіо Свобода). Команда “Схем” отримала текст рішення, яке було ухвалене судом 24 березня цього року.
Як зазначено у вироку Шевченківського райсуду, Ольга Биковська (у дівоцтві — Пінясова) має відбути покарання у вигляді п’яти років ув’язнення. Термін ув’язнення розпочнеться з моменту затримання. Нині громадянка РФ перебуває у міжнародному розшуку. Крім того, Биковська повинна компенсувати Україні понад 15 тисяч гривень на процесуальні витрати, зокрема за судову лінгвістичну семантико-текстуальну експертизу й експертизу звукозапису голосів Биковських.
Вирок набере законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Слідство у справі проводило Головне слідче управління Служби безпеки України під керівництвом Офісу Генерального прокурора.
Журналісти також сповістили, що у суді окремо переглядали відеоверсію розслідування “Схем” і розмов журналістів із Биковськими, що лягли в основу кримінального провадження. У суді також свідчила Валерія Єгошина, одна з авторок розслідування, яка ідентифікувала подружжя Биковських. Нагадаємо, що розмову Биковських перехопила й оприлюднила Служба безпеки України.
Передісторія
Харківська правозахисна група писала, що наприкінці 2022 року росіянку, яка закликала свого чоловіка ґвалтувати українських жінок, оголосили у державний, міждержавний і міжнародний розшуки.
Як сповіщали в Офісі Генпрокурора, їй повідомили про підозру у порушенні законів та звичаїв війни (частина перша статті 438 Кримінального кодексу України) та заочно обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. За визначенням правоохоронців, “громадянка Російської Федерації, на ґрунті особистої неприязні до українського суспільства та зневаги до українських жінок, закликала свого чоловіка — військовослужбовця окупаційної армії Російської Федерації, підрозділи якого перебували на території Херсонської області, ґвалтувати українських жінок, які перебувають в умовах тимчасової окупації”.
Українські правоохоронці вбачали у таких діях порушення частини другої статті 27 Конвенції про захист цивільного населення під час війни та Женевських конвенцій в частині, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів.
Раніше розслідувачі “Схем” разом з російською редакцією “Радіо Свобода” встановили особи подружжя. Ними виявилися десантник Роман Биковський, який під час повномасштабного вторгнення перебував на Херсонщині, та його дружина — Ольга Биковська, “обоє — родом з Орловської області РФ”. За інформацією журналістів, Роман Биковський у минулому був строковиком Росгвардії та служив у полку, який брав участь в окупації Криму Росією.
Під час розмови з журналістами Роман Биковський стверджував, нібито голос на оприлюдненому записі належить не йому, проте, як відмічали журналісти, голос Биковського збігався з голосом, що звучав у поширеному СБУ записі. Так само збігався голос Ольги Биковської. Сама Биковська казала журналістам, що її чоловік перебуває на лікуванні у Севастопольському шпиталі (без подальших уточнень), а потім перервала розмову й скидала подальші дзвінки. Надалі ані вона, ані її чоловік не відповідали на повідомлення від журналістів у соцмережах. Прикметно, що росіянка, яка радила чоловікові “ґвалтувати українських баб”, у своєму профілі зазначала, що головне для неї — це сім’я і діти… Згодом Ольга Биковська взагалі видалила свою сторінку в російській соціальній мережі “ВКонтактє”.
Служба безпеки України оприлюднювала фрагмент перехопленої телефонної розмови у квітні 2022-го. Як зазначали есбівці, ця розмова демонструвала “моральні цінності не лише окупантів, а і їхніх близьких та рідних”. Надаємо фрагмент з розмови Биковських, перекладений українською:
— Так, ти давай там, українських баб ґвалтуй, так? І мені нічого не кажи. Зрозуміло? [сміється] — говорить російська дружина своєму чоловікові.
— Ґвалтувати і тобі нічого не казати? — уточнює російський загарбник.
— Так, щоб я нічого не знала. А що? [сміються]
— Можна, так?
— Так, дозволяю. Тільки захищайся [користуйся презервативами]!
— Добре.
Сексуальне насильство як зброя для знищення української нації
Російські військові самі підтверджували, що скоювали сексуальне насильство щодо мирних людей. Ще у грудні 2022-го Головне управління розвідки оприлюднювало іншу перехоплену розмову: у ній військовослужбовець РФ розповідав, як “рязанські” вп’ятьох зґвалтували та вбили жінку.
Те, що громадяни України, у тому числі діти, постраждали від сексуального насильства представників РФ, підтверджували і в ООН. Ще у звіті від 18 жовтня 2022 року, Комісія з розслідування порушень в Україні, уповноважена Радою ООН з прав людини, повідомляла, що представники РФ вчиняли сексуальне насильство щодо українців і українок віком від чотирьох до понад 80 років.
Очільниця спецуправління Офісу Генпрокурора Ірина Діденко відзначала жахливість кожного з таких злочинів. “Дуже багато у нас є випадків [коли постраждалим] і 72 роки, і 82 роки. Тут потрібно розуміти контекст, тут мова зовсім не про задоволення якихось потреб. Мова йде виключно про знищення людини, про наругу над цією людиною, про намагання її морально і фізично знищити. Тому вік насправді різний”, — казала Діденко ще у 2023 році. Очільниця спецуправління Офісу Генпрокурора також підтверджувала, що правоохоронці зафіксували випадок, коли дитині, що постраждала від сексуального насильства з боку росіян, було чотири роки. “Це розкритий вже злочин, ми скерували обвинувальний акт до суду”, — зауважувала представниця Офісу Генпрокурора і додавала, що в цьому ж кейсі з-поміж постраждалих були дівчата 15-ти і 17-ти років і 83-річна жінка.
Ще 2023 року в ООН відмічали, що представники РФ вчиняли сексуальне насильство щодо людей, у яких відбувалися обшуки, та людей, яких незаконно позбавляли волі. Зокрема, в ООН задокументували випадки, коли військовослужбовці РФ вдавалися до зґвалтувань, коли вривалися до будинків і шукали тих, хто підтримували ЗСУ. Подібне відбувалося в Чернігівській, Харківській, Херсонській та Київській областях України. Більшість постраждалих — це жінки, які на момент вчинення насильства перебували вдома самі. Нападники вчиняли зґвалтування, погрожуючи жертвам вогнепальною зброєю. Зґвалтування відбувалися з особливою жорстокістю та супроводжувалися актами катування (побиттям і удушенням). Подекуди нападники вдавалися до психологічного насильства та погрожували вбити постраждалу або членів її родини, якщо постраждала чинитиме опір. У деяких випадках декілька російських військовослужбовців ґвалтували одну й ту саму людину або зґвалтування тієї самої людини відбувалося неодноразово. В інших випадках представники РФ страчували або катували рідних потерпілих. Подекуди рідні потерпілих, у тому числі діти, були змушені спостерігати за зґвалтуванням близької людини.
Крім цього, Комісія виявила численні випадки сексуального та гендерно зумовленого насильства, вчиненого представникам РФ під час незаконних ув’язнень на тимчасово окупованих територіях України та на території РФ. У місцях позбавлення волі жертвами сексуального та гендерно зумовленого насильства переважно ставали чоловіки. При цьому йшлося як про військовополонених, так і про цивільних осіб чоловічої статі.
В ООН наголошували, що сексуальне насильство прирівнюється до катувань. Як було зазначено у звіті, зібрані докази свідчать про те, що сексуальне насильство (так само як і загроза його застосування) становили суттєвий аспект катувань. Представники РФ вдавалися до зґвалтувань, били електричним струмом по статевих органах, витягували пеніс за допомогою мотузки та вдавалися до кастрації. За словами постраждалих, таким чином представники РФ намагалися отримати інформацію або зізнання, змусити до співпраці, покарати, залякати або принизити.
Крім того, представники РФ вдавалися до примусового оголення: такі випадки були зафіксовані і в Україні, і на території РФ. Жертвами примусового оголення ставали і чоловіки, і жінки, і навіть діти. Людей змушували роздягатися під час ув’язнення, на пунктах фільтрації та на блокпостах. Як було зазначено у звіті ООН, примусове оголення виходило за межі прийнятних дій чи так званих безпекових перевірок. Військовослужбовці РФ наказували потерпілим роздягатися та залишатися оголеними упродовж тривалого часу, що може розглядатися як форма сексуального насильства. Комісія задокументувала випадки тривалого примусового оголення, що відбувалося у принизливий спосіб і стосувалося незаконно затриманих людей, які прибули до Оленівської виправної колонії в Донецькій області та перебували в місцях позбавлення волі на території РФ. В ООН наголошували, що примусове оголення також може становити воєнний злочин, що полягає у посяганні на честь і гідність особи.
Щобільше, як у 2023 році зазначали журналісти The New York Times, розповіді потерпілих від сексуального насильства свідчили про те, що російське командування не лише знало про зґвалтування, а й подекуди заохочувало такі дії. Вейн Джордаш, британський юрист, який співпрацює з українськими правоохоронцями та на той час дослідив щонайменше 30 справ, казав, що існують ознаки мовчазної згоди з боку російських командирів щодо сексуального насильства. Українські правоохоронці підтверджували існування такої практики. Зокрема, навесні 2023 року троє військових РФ отримали підозри за те, що у квітні 2022-го за попередньою змовою зі своїм командиром вони по черзі ґвалтували 21-річну мешканку Харківщини. За інформацією правоохоронців, вищезгаданий російський командир не просто знав про вчинений злочин, а оголосив своїм підлеглим, що він братиме у ньому участь першим. Ми також писали про постраждалу від сексуального насильства мешканку Київщини, яка зверталася до Федеральної прокуратури Німеччини з заявою про зґвалтування. Як повідомляли журналісти, з-поміж підозрюваних були двоє російських солдатів і двоє високопоставлених воєначальників.
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець також зауважував, що російських солдатів “не зупиняє ні вік, ні стать”, а РФ використовує сексуальне насильство як своєрідну тактику ведення війни, зброю та інструмент, що слугує для приниження українського народу та придушення його спротиву. Українські правоохоронці неодноразово наголошували, що після деокупації українських територій прослідковувалася чітка модель: там, де перебували російські Збройні сили, були зафіксовані випадки сексуального насильства. Це слугувало черговим доказом того, що російські сили використовували сексуальне насильство як зброю для знищення української нації, та могло свідчити про злочин геноциду. Станом на початок листопада 2024 року, в Офісі Генпрокурора опрацьовували 326 фактів, сексуального насильства пов’язаного з війною. З них 209 стосувалися жінок, 117 — чоловіків, 17 — неповнолітніх. В ООН озвучували ще вищі цифри: лише за період від 24 лютого 2022 року до 31 серпня 2024 року міжнародні спостерігачі зафіксували 376 випадків сексуального насильства, пов’язаного з агресивною війною РФ. На жаль, це лише попередні дані.
Нагадаємо, що восени 2023 року Міністерство юстиції Німеччини розробило законопроєкт, який запроваджував зміни у міжнародному кримінальному праві. Відповідно до нього, сексуальне насильство, вчинене в зонах ведення воєнних дій, почало вважатися воєнним злочином і злочином проти людяності. Такі зміни дозволять притягати винних до відповідальності у Німеччині, навіть якщо вони вчиняли подібні злочини в інших країнах, і захистити постраждалих. Як зауважувала федеральна міністерка у справах сім’ї Ліза Паус, терористи, які беруть участь у збройних конфліктах у всьому світі, вже давно використовують “сексуалізоване насильство як тактичну зброю”. Пані міністерка також відмічала, що ухвалений законопроєкт став відповідною реакцією федерального уряду Німеччини на злодіяння, вчинені під час війни РФ проти України.