18 травня 2026 року, в День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу, у Меджлісі наголосили, що Росія продовжує свої геноцидні практики. Після того, як у 2014 році Росія окупувала Крим, кримські татари зазнають системних репресій і переслідувань.
Нинішні переслідування й репресії в тимчасово окупованому Криму є “прямим продовженням та проявом тяглості геноцидної політики Росії, спрямованої на знищення кримськотатарського народу”, заявили в Меджлісі кримськотатарського народу.
Як мовилося в заяві Меджлісу, “масові обшуки, арешти, політично вмотивовані переслідування, насильницькі зникнення, заборона діяльності Меджлісу кримськотатарського народу, цілеспрямовані дії по знищенню кримськотатарської культури та ідентичності, спотворенню історії Криму, є прямим продовження російської імперської політики, спрямованою на витіснення корінного кримськотатарського народу зі своєї землі та його знищення”.
У Меджлісі наголосили, що подібні дії держави-агресора “мають кваліфікуватися як продовження геноцидної практики Москви щодо кримськотатарського народу, України та української нації”.
У Меджлісі нагадали, що сьогодні минає 82-й рік відтоді, як було вчинено один із найжорстокіших злочинів ХХ століття — насильницьку депортацію кримськотатарського народу з його рідної землі. 18 травня 1944 року понад 200 тисяч кримських татар, здебільшого жінок, дітей і людей похилого віку, забрали з рідних домівок, завантажили у товарні вагони й відправили на вірну смерть у заслання, що тривало майже пів століття. Більшість із депортованих вже ніколи не повернулися у рідний Крим.
“Катастрофічні втрати, яких зазнав кримськотатарський народ, коли в перші роки вигнання загинуло 46,2% від його загальної чисельності, і сьогодні відгукуються незагоєним болем у кожній кримськотатарській родині”, — наголосили в Меджлісі.
Там також нагадали, що ще у листопаді 2015-го Верховна Рада України визнала геноцидом депортацію кримськотатарського народу з Криму. Зокрема, про це йшлося у відповідній постанові від 12 листопада 2015 року. Злочин геноциду не має термінів давності, а офіційне визнання у світі геноциду, скоєного радянським режимом у травні 1944 року, є “правовою передумовою для недопущення повторення таких злочинів у майбутньому, та правовим способом захисту корінного народу, який в умовах російської окупації Криму знову перебуває під загрозою знищення”.
У Меджлісі також відмітили, що рішення про визнання депортації кримськотатарського народу актом геноциду вже ухвалили парламенти Королівства Нідерландів, Латвійської Республіки, Литовської Республіки, Канади, Республіки Польща, Естонської Республіки та Чеської Республіки. Крім того, Палата депутатів Люксембургу ухвалила резолюцію, що рішуче засуджує депортацію кримськотатарського народу 1944 року й систематичні порушення прав людини в умовах сучасної російської окупації Криму.
“Збереження пам’яті про злочини геноциду — Голодомор та Sürgünlik [так кримські татари називають насильницьке виселення з Криму у 1944 році], вчинені комуністичним режимом СРСР у ХХ столітті, є не лише моральним обов’язком із вшанування пам’яті мільйонів жертв, а й правовою передумовою для недопущення повторення таких злочинів у майбутньому та забезпечення невідворотності покарання осіб, які сьогодні вчиняють воєнні злочини та злочини проти людяності на території України”, — наголосили у Меджлісі.
Меджліс кримськотатарського народу закликав світову спільноту
- посилювати підтримку України та тиск на Росію як державу-агресора, використовуючи всі можливі військові, санкційні, політико-дипломатичні та економічні механізми, аби Росія припинила порушувати загальновизнані принципи й норми міжнародного права й виконала вимоги міжнародної спільноти, зокрема щодо деокупації та відновлення державного суверенітету та територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаного кордону;
- захищати права корінних народів, зокрема кримськотатарського, відповідно до Декларації ООН про права корінних народів;
- долучитися 18 травня до вшанування пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу й доєднатися до держав, які визнали депортацію кримських татар з Криму в 1944 році актом геноциду кримськотатарського народу.
У Меджлісі підкреслили, що “відновлення прав корінного кримськотатарського народу та забезпечення прав людини можливі виключно за умови деокупації Криму та відновлення суверенітету України над півостровом у повному обсязі”.
Грубі порушення міжнародного гуманітарного права
Міністерство закордонних справ України також закликало світову спільноту до міжнародного визнання геноциду кримськотатарського народу й подякувало країнам, які вже ухвалили такі рішення.
Як цього дня зазначили у МЗС України, “радянський режим, прикриваючись безпідставними звинуваченнями у нібито співпраці з нацистською Німеччиною, здійснив цілеспрямований акт знищення кримськотатарського народу як національної спільноти — позбавляючи його рідної землі, мови, культури, традицій та історичної пам’яті”.
Крім того, у МЗС наголосили, що після початку російської окупації Криму в 2014 році окупаційна “влада” продовжила дискредитацію та утиски кримських татар.
“Заборона діяльності Меджлісу кримськотатарського народу, фабрикація кримінальних справ, примусова паспортизація, тиск на релігійні громади та створення нестерпних умов для життя — все це є сучасними формами примусового витіснення Росією корінного народу України з його землі. Такі дії є грубим порушенням міжнародного гуманітарного права, міжнародного права прав людини та міжнародно-правових зобов’язань держави-окупанта”, — заявили у МЗС.
МЗС України закликало міжнародну спільноту посилити консолідований політико-дипломатичний, санкційний і правовий тиск на Росію з метою припинення порушень прав людини в тимчасово окупованому Криму та відновлення територіальної цілісності України в її міжнародно визнаних кордонах.
Міністерство закордонних справ України також вимагає від РФ негайно припинити всі форми репресій проти кримських татар, скасувати незаконну заборону Меджлісу кримськотатарського народу, звільнити всіх політичних в’язнів і дотримуватися міжнародних зобов’язань як держави-окупанта.
Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров та виконавчий директор Transparency International Ukraine Андрія Боровика також закликали міжнародних партнерів посилювати тиск як на саму РФ, так і на її очільників і всіх посадових осіб. Як зазначалося в спільній заяві, “вони мають понести відповідальність за репресії та переслідування корінного кримськотатарського народу”.
“Незаконні обшуки, арешти, насильницькі зникнення громадських активістів і журналістів, заборона Меджлісу кримськотатарського народу — усе це цілеспрямована політика знищення кримськотатарської ідентичності. На сьогодні з 358 незаконно ув’язнених в Криму політв’язнів 181 є кримськими татарами. І такі злочини потребують чіткої відповіді”, — мовилося у спільній заяві.
Харківська правозахисна група неодноразово писала про порушення прав кримських татар представниками РФ. Ми висвітлювали насильницькі зникнення, що відбуваються на окупованому РФ півострові, розповідали, як Росія порушує релігійні права незаконно увʼязнених кримських татар і фабрикує справи, у тому числі проти жінок. Ми також неодноразово писали, як країна-агресор не надає медичної допомоги кримським політв’язням і таким чином порушує невіднятне право на життя. Докладніше про це читайте у нашій рубриці.
