Без належного знеболення та лікування

Тофік Абдулгазієв

Тяжкохворого політвʼязня Тофіка Абдулгазієва, якого з березня 2024 року утримують у спеціалізованій туберкульозній лікарні №3 в Челябінську, перевели з одиночної камери до терапевтичного відділення. Тофіку Абдулгазієву й далі гіршає в російській неволі.

Про стан онкохворого політвʼязня нещодавно розповіла його дружина Аліє Абдулгазієва.

“Стан Тофіка не поліпшується, йому гіршає. Йому так само важко пересуватися, [у нього] постійні запаморочення, нудота й коливання рівня цукру в крові”, — писала пані Аліє 14 липня на своїй фейсбук-сторінці.

Як розповіла дружина, Тофіка Абдулгазієва досі утримують у тій самій лікарні №3 у Челябінську, але тепер його перевели в інше відділення — терапевтичне. Там він перебуває разом з іншими ув’язненими, має можливість виходити на прогулянки та спілкуватися з людьми.

На 30 липня кримському татарину призначили повторне обстеження.

“Як повідомили чоловікові, якщо його хвороба підтвердиться, він вийде на свободу у зв’язку з хворобою. Щодо підтвердження його хвороби скажу, що попередні обстеження підтвердили наявність у головному мозку новоутворення розміром з куряче яйце. Для повного діагнозу потрібно було зробити біопсію, а це трепанація черепа. Оскільки Тофік відмовився від цієї процедури, йому не змогли поставити точний діагноз. Звісно, я припускаю, що під час повторного обстеження буде помітна динаміка зростання цього утворення. На жаль чи на щастя, у Тофіка є всі підстави вийти на свободу. Ціна цієї свободи — життя”, — писала пані Аліє.

27 липня відбудеться чергове судове засідання, де розглядатимуть клопотання адвоката щодо звільнення політбранця. Утім, Аліє Абдулгазієва не має великих сподівань, адже попередні “суди” завершувалися безрезультатно.

Дружина політбранця нагадала, що Тофік відмовився від подальшого лікування та операції й написав заяву щодо переведення його до будівлі в’язниці. Це сталося тому, що в тюремній лікарні не надають побачень із родиною. Кримський татарин ухвалив це рішення, адже це може бути чи не єдина змога побачитися з рідними.

“За словами чоловіка, незабаром після подання заяви йому повідомили, що його документи перебувають на розгляді. У зв’язку з тим, що термін його ув’язнення вже перевищено, розглядають переведення до колонії… Я дуже хвилювалася щодо того, коли і куди планується переведення. Як Тофік витримає етапування. Його стан погіршується з кожним разом”, — наголошувала пані Аліє.

Передісторія

Раніше ми неодноразово писали, що Тофіку Абдулгазієву, який давно мав бути звільнений з огляду на наявні хвороби, гіршає в російській неволі: політвʼязень непритомнів, втрачав координацію.

Абдулгазієву було вкрай важко ходити, у нього паморочилося голова, йшла кров носом і зростав рівень цукру в крові. При цьому країна-агресор порушила проти нього нову справу — нібито через “неповагу до суду”.

Нагадаємо, що напередодні так званого “суду”, Абдулгазієва вивезли на лікарський “консиліум”, де змусили під тиском підписати документи. Політвʼязень не знав, про що в них ішлося: через погіршення зору, він не міг сам прочитати текст, а ніхто не погодився його зачитати. Вже на суді Тофік довідався, що в документах стверджувалося, нібито він “абсолютно здоровий” і “не заперечує”, аби його перевели з лікарні до колонії. І це при тому, що в грудні 2025 року лікарський консиліум у РФ дійшов висновку, що пухлина, яку було виявлено в головному мозку Тофіка Абдулгазієва, є злоякісною.

Як ми розповідали торік, пухлину виявили після проведення комп’ютерної томографії в тюремній туберкульозній лікарні №3 в Челябінську. Прикметно, що про пухлину кримському татарину повідомила та сама Ольга Ангольд, начальниця медичної частини лікарні, яка наприкінці цього лютого змусила тяжкохворого політвʼязня розписатися під сфальшованим вердиктом, що він цілковито здоровий...

Ленур Халілов

13 липня журналістка й правозахисниця Лутфіє Зудієва також повідомляла, що 58-річний кримськотатарський політвʼязень Ленур Халілов, незаконно засуджений Росією до 18 років неволі, потребує невідкладної медичної допомоги. Ленуру Халілову також потрібне адекватне знеболення, адже він має онкологічне захворювання четвертої стадії…

За даними Лутфіє Зудієвої, Ленур Халілов перебуває в обласній лікарні Управління Федеральної служби виконання покарань (УФСВП) Росії по Архангельській області. Нині йому призначили лише протипухлинний препарат. Утім, він викликає тяжкі побічні ефекти, які лише погіршують стан кримського бранця, й жодним чином не допомагає впоратися з больовим синдромом.

Як розповідали рідні, Ленур Халілов просить передати йому інший препарат, який застосовують для знеболення при сильному болю, спричиненому онкологічними захворюваннями. Утім, оскільки цей препарат є рецептурним, родина не має можливості ані самостійно придбати його (в аптеках Криму такі ліки просто не продадуть), ані передати до тюремної лікарні.

“Ситуація вимагає негайної уваги з боку влади — Ленур Халілов потребує повноцінної медичної допомоги, включно з призначенням адекватного знеболення відповідно до стану його здоров'я та медичних показань”, — наголошувала Лутфіє Зудієва.

Правозахисниця зазначила, що здоров’я та життя Ленура Халілова повністю залежать від адміністрації обласної лікарні УФСВП Росії по Архангельській області, де його утримують.

Передісторія

Цього травня ми писали, що онкохворий політвʼязень Ленур Халілов вже другий місяць перебуває в обласній лікарні УФСВП Архангельської області, де йому дають лише анальгін. Не отримуючи нормальної медичної допомоги, кримський татарин втрачає сили.

“Каже, що сил немає, зовсім млявий. Хочуть його в ще якусь лікарню везти, де можуть вузькі фахівці з онкології оглянути. Тільки знеболювальне, анальгін дають. Більше нічого. Він іноді вже сидить у візку…”, — казала Уміда Худойбердієва “Кримській солідарності”. Ще тоді дружина страшенно непокоїлася за життя чоловіка.

Як нагадували правозахисники, в російському ув’язнені кримському татарину діагностували цілу низку захворювань.

Зокрема, з-поміж них були: первинний рак печінки з метастазами в лімфовузли, хронічний гепатит С, гіпертонія другого ступеня, дрібні кісти печінки, кіста лівої нирки та камені в нирках.

У серпні 2025 року Ісакогорський районний суд Архангельська ухвалив рішення звільнити Халілова від відбування покарання у вигляді 18 років позбавлення волі, адже його захворювання входять до списку постанови №54 російського уряду, де зазначені тяжкі хвороби, за наявності яких засуджений може бути звільнений. Згідно з цією постановою, кримський татарин “не може утримуватися у виправній установі на загальних підставах, потребує лікування в спеціалізованій установі”, зазначав Ісакогорський райсуд Архангельська, який ухвалив рішення про звільнення.

Утім, вже після того як Ленур Халілов повернувся додому, російський прокурор оскаржив рішення суду й заявив, що висновки суду (які покликаються на висновок медкомісії, що Халілова не можна тримати у виправній установі на загальних підставах) нібито “не свідчать про безумовну необхідність його звільнення від відбування покарання”. Минулого жовтня Архангельський обласний суд задовольнив клопотання російського прокурора й постановив повернути до колонії важкохворого політвʼязня.

Минулого грудня, після етапу до виправної колонії №1 Архангельська Ленур Халілов скаржився на сильну слабкість і біль у печінці. Попри це кримському татарину не надавали належної медичної допомоги, лише знеболювали.

“Він доїхав до Архангельська, зараз сидить на ‘карантині’. Ніяких пігулок йому не дають. Стан печінки важкий, болить. Сил у нього немає, слабкість. Він щодня дзвонить і каже, що ніякої допомоги не надають — дають тільки анальгін, і то [наглядачі] ледве погоджуються [дати]. Кажуть: ‘Немає ліків від твоїх хвороб, ми не зможемо тебе лікувати’. Самі дивуються, що його повернули назад. Кажуть, що [ліки, які він привіз із собою,] закінчилися на етапі і їх не залишилося. Він сподівається на адвокатів, які писали касацію [на рішення суду про повернення до колонії]”, — розповідала дружина політвʼязня.

Правовий вимір

Ми неодноразово писали, що Росія порушує право на життя увʼязнених громадян України. Такі випадки зібрані у нашій рубриці.

При цьому, згідно з Женевською конвенцією, ненадання медичної допомоги українським громадянам, яких РФ безпідставно утримує в увʼязненні, прирівнюється до катувань і порушує невіднятне право на життя. Як зазначав Уповноважений ВР з прав людини Дмитро Лубінець, “ненадання належної медичної допомоги українським громадянам, яких РФ незаконно утримує у вʼязницях, має системний характер”.

Щобільше, переслідування осіб, які не є злочинцями з позиції українського законодавства, є порушенням статті 7 Європейської конвенції з прав людини (покарання лише на підставі закону), а Росія не має права застосовувати своє кримінальне законодавство на тимчасово окупованих територіях (адже це порушує статтю 64 IV Женевської конвенції).

Вивезення кримських політв’язнів на територію РФ також є злочином: відповідно до норм міжнародного гуманітарного права, навіть якщо особа скоїла кримінальне правопорушення на окупованій території, саме на окупованій території її мають судити й саме на окупованій території особа має відбувати покарання. Проте представники РФ повсякчас підважують і міжнародне право, і права людини.