Меню
• Російсько-українська війна   • Події
Марина Гарєєва, 22 липня 2026

“Кримська солідарність” припинила свою діяльність

Це сталося через політичний тиск з боку РФ: 26 червня країна-агресор внесла громадський рух до реєстру “іноагентів”. Тим часом, як повідомили у Кримськотатарському ресурсному центрі, лише за перше півріччя 2026-го в окупованому Криму вже відбулося 139 випадків порушення права на справедливий суд, 29 випадків незаконного етапування та 128 випадків арештів. Докладніше — у статті.

Ілюстративне зображення. Фото з фейсбук-сторінки “Кримської солідарності”.

Ілюстративне зображення. Фото з фейсбук-сторінки “Кримської солідарності”.

“Люди, які потребують допомоги, не зникають із появою нових обмежень”

Громадський рух “Кримська солідарність”, створений ще у 2016 році, припинив свою діяльність.

Заяву про це рух оприлюднив 21 липня на своїй фейсбук-сторінці. Команда “Кримської солідарності” була вимушена ухвалити таке рішення через політичний тиск з боку РФ.

“Це рішення далося нам надзвичайно нелегко. За десять років ‘Кримська солідарність’ стала не просто ініціативою, а спільнотою людей, об’єднаних взаємною підтримкою, довірою та спільною відповідальністю одне перед одним. Утім, за нинішніх обставин ми вважаємо цей крок необхідним. Відсьогодні наш сайт і сторінки в соціальних мережах перестануть оновлюватися. Діяльність громадського руху припинена”, — мовилося в заяві.

Як розповіли в “Кримській солідарності”, 26 червня 2026 року російське Міністерство юстиції внесло їхній громадський рух до реєстру “іноземних агентів”.

Того ж 26 червня російське пропагандистське агентство ТАРС повідомляло, що Міністерство юстиції РФ додало рух “Кримська солідарність” до переліку “іноагентів”. “За твердженням Мін’юсту РФ, ‘Кримська солідарність’, окрім поширення матеріалів так званих ‘іноземних агентів’ і ‘недостовірної інформації’ про рішення російської влади, нібито взаємодіяла з учасниками міжнародних терористичних організацій та державними органами України”, — цитувало повідомлення “Суспільне Крим”.

“Ми сприймаємо це рішення як політичний акт тиску — ярлик, яким намагаються ізолювати й дискредитувати нашу діяльність, а також посилити тиск на незалежний громадський, по-справжньому народний, рух. Упродовж багатьох років ми займалися захистом людей у Криму, підтримкою родин політичних в’язнів і висвітленням подій на півострові. Цього року нашій ініціативі виповнилося 10 років — це роки щоденної комунікації, підтримки людей в умовах тиску, обшуків, арештів і втрат, а також збереження солідарності там, де її системно намагалися зруйнувати”, — зазначали в русі.

У “Кримській солідарності” також додали, що ця заява є першим і водночас останнім публічним повідомленням, що вийшло після оприлюднення відповідного рішення на сайті Мін’юсту РФ та в ЗМІ.

Як наголосили у “Кримській солідарності”, упродовж років їхні активісти документували історії людей, які зазнали переслідувань в окупованому Криму. Щобільше, “Кримська солідарність” підтримувала родини затриманих і заарештованих, допомагала з юридичним захистом, поширювала інформацію, яка часто “залишалася поза межами офіційного порядку денного”.

Раніше ми неодноразово послуговувалися матеріалами колег, коли переповідали про сфальшовані справи та постановчі суди, про підставних “свідків” і підкинуті “докази”, про порушення фундаментального права на життя, коли політв’язням з Криму не надавали медичної допомоги, та порушення релігійних прав кримських мусульман.

“Багато хто з нас, хто надає допомогу жертвам політичних репресій, самі не раз зазнавали штрафів, адміністративних арештів і кримінального переслідування. Наші колеги та друзі — правозахисники, журналісти та волонтери — дотепер перебувають у місцях позбавлення волі”, — наголошували в громадському русі. Саме цю діяльність Росія визнала “діяльністю іноземного агента”...

Активісти також зазначили, що “Кримську солідарність” створювали не як політичну організацію. Вона виникла як ініціатива взаємної підтримки звичайних людей — кримських татар і представників інших народів, які зазнали репресій, й мала на меті допомогти постраждалим, аби вони не залишалися наодинці.

“Поступово до руху доєднувалися люди найрізноманітніших професій і поглядів, і кожен вносив свій посильний внесок у спільну справу — захист права кожного мешканця Криму на справедливість і підтримку.

Коли рідні, друзі затриманих або представники громадськості в Криму вказували й продовжують вказувати на можливі помилки слідства чи судового розгляду, вони не виступають проти закону. Навпаки, вони домагаються ретельного й об’єктивного розгляду всіх обставин справи, перш ніж людину засудять на довгі роки, — наголошували в ініціативі. — У правовій державі такі звернення мають сприйматися не як виклик владі, а як законне прагнення до справедливості та дотримання принципів правосуддя, і не ставати підставою для переслідування тих, хто наважився висловити свою думку”.

Активісти також підкреслили, що завжди підтримували кримськотатарський народ, а право зберігати власну культуру, мову та релігію, так само як і право вільно висловлювати власну думку й берегти суспільні зв’язки, має поважати будь-яка влада за будь-яких обставин.

“Жодна людина не повинна зазнавати дискримінації, обмеження своїх прав або переслідування лишень через свою національність, релігію, мову чи політичну позицію. Нашу громадську діяльність визначали не комерційні інтереси, а людська солідарність, повага до гідності кожної людини та переконання в тому, що кожен має право на захист від беззаконня та свавілля незалежно від національності, релігії чи поглядів”, — мовилося в заяві.

Команда “Кримської солідарності” наголосила, що діяльність, яка заснована на принципах взаємодопомоги, правової підтримки та відкритого інформування суспільства, не повинна ставати підставою для навішування ярлика “іноагента”, а присвоєння такого статусу не змінює ані цінностей, ані принципів, ані цілей громадського руху.

Утім, за нинішніх обставин “Кримська солідарність” не може продовжувати звичну діяльність у колишньому форматі.

“Ми маємо намір використовувати всі передбачені законом способи захищати свої права та оскаржувати рішення державних органів у встановленому порядку. Історія показує, що суспільну солідарність не визначають державні реєстри. Її визначає готовність людей підтримувати одне одного, зберігати гідність і залишатися вірними своїм принципам навіть у найскладніші часи. Люди, які потребують допомоги, не зникають із появою нових обмежень, і сама необхідність захищати їх нікуди не зникне”, — наголосили в “Кримській солідарності” та подякували усім, хто упродовж років незмінно виступає на захист політбранців Криму.

Порушення прав мешканців окупованого Криму Росією за перше півріччя 2026 року

Як днями повідомили в Кримськотатарському ресурсному центрі, за їхніми даними, лише упродовж першого півріччя 2026 року в окупованому Росією Криму було зафіксовано 11 обшуків. Два з них відбувалися у представників корінного кримськотатарського народу.

Крім того, правозахисники задокументували 47 випадків затримань та утримань, 47 випадків “допитів”, опитувань та так званих “бесід”, 128 випадків арештів (37 з арештів стосувалися кримських татар).

Значна частина цих випадків стосується представників корінного кримськотатарського народу, наголошували у КРЦ.

Щобільше, Кримськотатарський ресурсний центр зафіксував 139 випадків порушення права на справедливий суд (з них 48 стосувалися кримських татар), 29 випадків незаконного етапування (15 з них — щодо кримських татар), а також щонайменше 42 випадки порушення права на найвищий досяжний рівень фізичного та психічного здоров’я (з них 31 — щодо кримських татар)…

Як зазначало “Суспільне Крим”, правозахисники також зафіксували дев’ять випадків релігійних переслідувань: сім з них стосувалися “Свідків Єгови”, а два — сфабрикованої справи “Хізб ут-Тахрір”.

Презентація аналізу порушень прав людини, що сталися за перше півріччя поточного року в окупованому Росією Криму та на ТОТ Херсонської та Запорізької областей, відбулася 21 липня в Українському кризовому медіацентрі. Трансляцію цієї презентації можна переглянути на фейсбук-сторінці Кримськотатарського ресурсного центру.

З докладним аналізом, зробленим КРЦ, можна ознайомитися за покликанням.

поширити інформацію

Матеріал створено в межах проєкту “Seeking Justice for Survivors”, що реалізується ДІГНІТІ – Данським інститутом проти тортур за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії.
Думки, висновки та погляди, викладені в цьому документі, є відповідальністю його авторів і можуть не співпадати з офіційною позицією ДІГНІТІ та Міністерства закордонних справ Данії.
Подібні статті

• Російсько-українська війна

Зґвалтування, катування і вирок за нібито причетність до замаху на російського колаборанта

Південний окружний військовий суд Росії засудив до 13 і 14 років позбавлення волі чотирьох мешканців окупованої Херсонщини, яких росіяни викрали у травні 2024 року. Суд, як завжди, проігнорував докладні свідчення всіх підсудних про катування електричним струмом, побиття, а в одному випадку — і про зґвалтування.

• Російсько-українська війна

В РФ адвокатку, яка захищала політичних в’язнів, засудили до 12 років. Дайджест російських протестів

“Моя доля — приклад того, що зараз можна прибрати будь-якого адвоката, неугодного через захист ним ‘політзеків’, яких з кожним роком чомусь стає дедалі більше, рахунок уже йде на тисячі. І яких згодом також реабілітуватимуть, дай Боже — не посмертно”, — сказала Марія Бонцлер.

• Події   • Російсько-українська війна

Клали вологу ганчірку під ноги та катували струмом

До суду скерували обвинувальні акти щодо російських військових, які діяли на ТОТ Херсонщини. Один з обвинувачених є російським командиром, який влітку 2023-го міг жорстоко катувати цивільних. Ще двоє рашистів навесні 2024-го могли викрасти й зґвалтувати неповнолітню. За даними Офісу Генпрокурора, від початку повномасштабного вторгнення РФ на Херсонщині вже зареєстрували понад 55 тисяч кримінальних правопорушень проти миру, безпеки людства та основ нацбезпеки.

• Російсько-українська війна

Четвертий вирок Олегу Приходьку: 18 з половиною років ув’язнення

Російський суд виніс черговий вирок 67-річному Олегу Приходьку. Цього разу покарання практично дорівнює довічному ув’язненню або смертній карі.



Про ХПГ
Хто миКонтактиРічні звітиПолітики ХПГ
Теми
КонституціяПолітикаВпровадження норм європейського праваПраво на життяКатування та жорстоке поводженняПраво на свободу та особисту недоторканністьПраво на справедливий судПраво на приватністьСвобода совісті та віросповіданняСвобода вираження поглядівДоступ до інформаціїСвобода пересуванняЗахист від дискримінаціїСоціально-економічні праваАрміяКримінально-виконавча системаПраво на охорону здоров’яПраво на освітуЕкологічні праваПрава дітейПрава жінокПрава шукачів притулкуГромадянське суспільство
Спецпроєкти
Психологічна допомогаРосійсько-українська війнаГолоси війниДокументування воєнних злочинів в УкраїніПравова допомогаОнлайн-бібліотекаДисидентський рух в Україні. Віртуальний музейІсторії свавільно засудженихГромадянська освітаДовідник юристаПроти катуваньПраво на приватністьГаряча лінія з пошуку зниклих безвістиПрава людини за ґратами (Український тюремний портал)