“Люди, які потребують допомоги, не зникають із появою нових обмежень”
Громадський рух “Кримська солідарність”, створений ще у 2016 році, припинив свою діяльність.
Заяву про це рух оприлюднив 21 липня на своїй фейсбук-сторінці. Команда “Кримської солідарності” була вимушена ухвалити таке рішення через політичний тиск з боку РФ.
“Це рішення далося нам надзвичайно нелегко. За десять років ‘Кримська солідарність’ стала не просто ініціативою, а спільнотою людей, об’єднаних взаємною підтримкою, довірою та спільною відповідальністю одне перед одним. Утім, за нинішніх обставин ми вважаємо цей крок необхідним. Відсьогодні наш сайт і сторінки в соціальних мережах перестануть оновлюватися. Діяльність громадського руху припинена”, — мовилося в заяві.
Як розповіли в “Кримській солідарності”, 26 червня 2026 року російське Міністерство юстиції внесло їхній громадський рух до реєстру “іноземних агентів”.
“Ми сприймаємо це рішення як політичний акт тиску — ярлик, яким намагаються ізолювати й дискредитувати нашу діяльність, а також посилити тиск на незалежний громадський, по-справжньому народний, рух. Упродовж багатьох років ми займалися захистом людей у Криму, підтримкою родин політичних в’язнів і висвітленням подій на півострові. Цього року нашій ініціативі виповнилося 10 років — це роки щоденної комунікації, підтримки людей в умовах тиску, обшуків, арештів і втрат, а також збереження солідарності там, де її системно намагалися зруйнувати”, — зазначали в русі.
У “Кримській солідарності” також додали, що ця заява є першим і водночас останнім публічним повідомленням, що вийшло після оприлюднення відповідного рішення на сайті Мін’юсту РФ та в ЗМІ.
Як наголосили у “Кримській солідарності”, упродовж років їхні активісти документували історії людей, які зазнали переслідувань в окупованому Криму. Щобільше, “Кримська солідарність” підтримувала родини затриманих і заарештованих, допомагала з юридичним захистом, поширювала інформацію, яка часто “залишалася поза межами офіційного порядку денного”.
“Багато хто з нас, хто надає допомогу жертвам політичних репресій, самі не раз зазнавали штрафів, адміністративних арештів і кримінального переслідування. Наші колеги та друзі — правозахисники, журналісти та волонтери — дотепер перебувають у місцях позбавлення волі”, — наголошували в громадському русі. Саме цю діяльність Росія визнала “діяльністю іноземного агента”...
Активісти також зазначили, що “Кримську солідарність” створювали не як політичну організацію. Вона виникла як ініціатива взаємної підтримки звичайних людей — кримських татар і представників інших народів, які зазнали репресій, й мала на меті допомогти постраждалим, аби вони не залишалися наодинці.
“Поступово до руху доєднувалися люди найрізноманітніших професій і поглядів, і кожен вносив свій посильний внесок у спільну справу — захист права кожного мешканця Криму на справедливість і підтримку.
Коли рідні, друзі затриманих або представники громадськості в Криму вказували й продовжують вказувати на можливі помилки слідства чи судового розгляду, вони не виступають проти закону. Навпаки, вони домагаються ретельного й об’єктивного розгляду всіх обставин справи, перш ніж людину засудять на довгі роки, — наголошували в ініціативі. — У правовій державі такі звернення мають сприйматися не як виклик владі, а як законне прагнення до справедливості та дотримання принципів правосуддя, і не ставати підставою для переслідування тих, хто наважився висловити свою думку”.
Активісти також підкреслили, що завжди підтримували кримськотатарський народ, а право зберігати власну культуру, мову та релігію, так само як і право вільно висловлювати власну думку й берегти суспільні зв’язки, має поважати будь-яка влада за будь-яких обставин.
“Жодна людина не повинна зазнавати дискримінації, обмеження своїх прав або переслідування лишень через свою національність, релігію, мову чи політичну позицію. Нашу громадську діяльність визначали не комерційні інтереси, а людська солідарність, повага до гідності кожної людини та переконання в тому, що кожен має право на захист від беззаконня та свавілля незалежно від національності, релігії чи поглядів”, — мовилося в заяві.
Команда “Кримської солідарності” наголосила, що діяльність, яка заснована на принципах взаємодопомоги, правової підтримки та відкритого інформування суспільства, не повинна ставати підставою для навішування ярлика “іноагента”, а присвоєння такого статусу не змінює ані цінностей, ані принципів, ані цілей громадського руху.
Утім, за нинішніх обставин “Кримська солідарність” не може продовжувати звичну діяльність у колишньому форматі.
“Ми маємо намір використовувати всі передбачені законом способи захищати свої права та оскаржувати рішення державних органів у встановленому порядку. Історія показує, що суспільну солідарність не визначають державні реєстри. Її визначає готовність людей підтримувати одне одного, зберігати гідність і залишатися вірними своїм принципам навіть у найскладніші часи. Люди, які потребують допомоги, не зникають із появою нових обмежень, і сама необхідність захищати їх нікуди не зникне”, — наголосили в “Кримській солідарності” та подякували усім, хто упродовж років незмінно виступає на захист політбранців Криму.
Порушення прав мешканців окупованого Криму Росією за перше півріччя 2026 року
Як днями повідомили в Кримськотатарському ресурсному центрі, за їхніми даними, лише упродовж першого півріччя 2026 року в окупованому Росією Криму було зафіксовано 11 обшуків. Два з них відбувалися у представників корінного кримськотатарського народу.
Крім того, правозахисники задокументували 47 випадків затримань та утримань, 47 випадків “допитів”, опитувань та так званих “бесід”, 128 випадків арештів (37 з арештів стосувалися кримських татар).
Значна частина цих випадків стосується представників корінного кримськотатарського народу, наголошували у КРЦ.
Щобільше, Кримськотатарський ресурсний центр зафіксував 139 випадків порушення права на справедливий суд (з них 48 стосувалися кримських татар), 29 випадків незаконного етапування (15 з них — щодо кримських татар), а також щонайменше 42 випадки порушення права на найвищий досяжний рівень фізичного та психічного здоров’я (з них 31 — щодо кримських татар)…
Як зазначало “Суспільне Крим”, правозахисники також зафіксували дев’ять випадків релігійних переслідувань: сім з них стосувалися “Свідків Єгови”, а два — сфабрикованої справи “Хізб ут-Тахрір”.
Презентація аналізу порушень прав людини, що сталися за перше півріччя поточного року в окупованому Росією Криму та на ТОТ Херсонської та Запорізької областей, відбулася 21 липня в Українському кризовому медіацентрі. Трансляцію цієї презентації можна переглянути на фейсбук-сторінці Кримськотатарського ресурсного центру.
З докладним аналізом, зробленим КРЦ, можна ознайомитися за покликанням.
