Марина Гарєєва, 13 серпня 2026

345 випадків страт українських військовополонених представниками РФ

Уповноважений ВР з прав людини повідомив, що від початку повномасштабного вторгнення Росії вже зареєстрували 345 випадків страт українських військовополонених ворогом. Тим часом у Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими попередили, що Росія активізувала кампанію дезінформації щодо обмінів. Докладніше — у статті.

Adobe Stock [російська армія рф російські солдати війна зс рф шеврон триколор]

Adobe Stock

Дезінформація та маніпуляції

Росія активізувала кампанію дезінформації щодо обмінів полоненими.

Про це сьогодні, 13 серпня, повідомив Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими.

Зокрема, як зауважили в Коордштабі, російська Омбудсманка Лантратова оприлюднила списки полонених українців, яких країна-агресорка начебто готова обміняти. При цьому РФ “вкотре звинувачує українську сторону в небажанні це робити”, наголошували в Координаційному штабі.

“Ворог, як і в попередні роки, маніпулює списками полонених, декларує готовність до обмінів на словах, але на ділі робить усе для затягування процесу. Не погоджується створювати змішані медичні комісії, члени яких мали б доступ до місць утримання полонених, а також традиційно ігнорує пропозиції справді великого обміну за формулою ‘всіх на всіх’”, — відмічали в Коордштабі.

Крім того, Росія жодного разу не надала Україні повних і вичерпних списків усіх полонених нею громадян України (цивільних та військових) і громадян інших країн, які боронили нашу землю, зауважували в Коордштабі.

Завдяки системній аналітичній роботі Координаційному штабу вдалося зібрати відомості про близько 200 місць, де представники РФ утримують громадян України. Ідеться не лише про тюрми та колонії, а й про нелегальні “підвали”, розташовані як на території РФ, так і на тимчасово окупованих територіях України.

“Жодне з місць утримання в РФ не пристосоване до перебування там полонених. Там морять холодом, голодом, не надають належної медичної допомоги, знущаються та катують”, — наголошували в Коордштабі. Тим часом в Україні “діють п’ять спеціальних таборів, де побут полонених організований згідно з Третьою Женевською конвенцією, а доступ міжнародних гуманітарних організацій здійснюється регулярно”.

“…Будь-які звинувачення, які звучать з вуст російських посадовців, виглядають, м’яко кажучи, непереконливо і маніпулятивно. Ми ведемо перемовини з єдиною метою: знайти та повернути кожного і кожну… Кожен обмін для нас — це фактичний порятунок наших людей від знущань та фізичної загрози життю, і ми як ніхто зацікавлені в тому, щоби ці обміни відбувалися регулярно, а наші люди поверталися в якомога більшій кількості”, — наголошували в Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими.

Там також відзначали, що саме Росія не поспішає повертати своїх полонених і використовує українських бранців як важіль впливу на їхні родини.

Раніше ми розповідали, як Росія розповсюджує фейкові повідомлення про полонених і зниклих безвісти, намагається маніпулювати їхніми рідними, шантажує людей і намагається запускати кампанії з дискредитації України під час обмінів.

“Лише готовність російської сторони провести обмін, а не виставляти ті чи інші списки, може говорити про бажання справді повертати своїх, а не гратися у пропаганду”, — підсумовував Коордштаб.

Читайте також: “Шлях повернення”: в Харкові відбувся форум, присвячений цивільним полоненим

“Відгодовування” перед обмінами

Як 12 серпня писав Укрінформ, Росія має спеціальні камери, де полонених відгодовують перед обміном. Зокрема, про це сповіщав Андрій Пастернак, керівник Об’єднаного центру з координації пошуку та звільнення військовополонених, незаконно позбавлених волі осіб внаслідок агресії проти України при Службі безпеки України, під час пресконференції в Укрінформі.

Усі, хто дотичні до перемовин щодо обмінів, знають про таку практику, казав Пастернак. Оскільки Росія знає, кого віддаватиме, перед обміном таких людей піддають так званому “відгодовуванню”.

Про таку практику розповідали як звільнені українські оборонці, так і цивільні, яких вдалося повернути з російської неволі, зазначав Пастернак і додавав, що це є одним із елементів тортур, коли когось із полонених навмисно не годують, а інших відгодовують, аби люди мали “більш-менш мав нормальний вигляд”...

...Звільнені цивільні неодноразово повідомляли про нестачу їжі або про її недостатню поживність. Згідно з торішньою доповіддю Управління Верховного комісара ООН з прав людини, так відбувалося щонайменше у 87 місцях. До прикладу, одна жінка розповідала, що у слідчому ізоляторі в РФ, де її тримали упродовж року (з середини 2023 року до середини 2024-го), її раціон складався переважно з каші й шматочків хліба. Якщо росіяни видавали іншу їжу, до прикладу рибу, вона часто була зіпсована. У 2024 році якість їжі дещо покращилася, а кількість збільшилася. Проте під час тримання під вартою постраждала втратила 20 кілограмів ваги, мовилося в доповіді. Ще у 2023 році в ООН зазначали, що через неналежне харчування, антисанітарію та хвороби деякі військовополонені втрачали до чверті своєї ваги, а понад 80 відсотків колишніх військовополонених свідчили про недостатню кількість або неналежну якість їжі. Представники РФ давали людям зіпсовану їжу, недопечений хліб, а також кашу й макарони, в яких був пісок і камінці. Про те, що людей фактично не годували, свідчили й мешканці Гостомеля, які опинилися в полоні під час окупації Київщини. Тоді російські військові видавали приблизно одну ложку каші та 150 мілілітрів води одній людині на добу. Українські військовослужбовці, яких звільнили з російського полону у грудні 2022-го, також розповідали журналістам The Washington Post, що їх катували і морили голодом: люди були настільки ослаблені, що не могли перетравити звичайну кількість їжі. Навіть коли захисники й захисниці опинилися під опікою українських лікарів, ті видавали не більше 300 мілілітрів курячого супу (приблизно 20 столових ложок) одній людині, більше її організм просто не сприймав. Інший звільнений також розповідав, що в одній з колоній, розташованих у Владимирській області РФ, полоненим давали дуже мало їжі: могли налити чаю лише на денце кружки, так само наливали перші страви. Аби притлумити голод і хоча б чимось наповнити шлунок, коли полонених по черзі водили в баню, вони набирали гарячу воду з крана, а потім розбавляли цією водою їжу. “Це навіть не помиї… Коли хотіли покарати нас за щось, то вісім днів не давали хліба. Взагалі. Люди втрачали свідомість”, — казав український правоохоронець, який за час російського полону втратив 35 кілограмів. Минулого червня правозахисна ініціатива “Трибунал для Путіна” (T4P), до якої входить і Харківська правозахисна група, презентувала подану до Міжнародного кримінального суду Комунікацію щодо катувань, які російські військові могли вчиняти в Україні. Згідно зі свідченнями людей, які побували в російській неволі, у всіх облаштованих представниками РФ катівнях спостерігалися відсутність чи недостатня кількість харчування та питної води.

Понад три сотні страт українських військовополонених

Під час брифінгу 12 серпня цього року Уповноважений ВР з прав людини Дмитро Лубінець також сповістив, що від початку повномасштабного вторгнення РФ вже було зафіксовано щонайменше 345 випадків, коли представники РФ стратили українських військовополонених.

Як пише Радіо Свобода, що покликається на слова Омбудсмана, це були українські оборонці, які чітко демонстрували готовність здатися: вони не чинили опір, склали зброю, підіймали руки чи лягали на землю.

У низці випадків російські військові розстрілювали наших полонених, перевіривши їх і переконавшись, що вони не мають зброї.

“У нас є зафіксовані випадки, коли [представники РФ] вимагають, щоб українські [військовополонені] знімали одяг. І після цього змушують [полонених оборонців] лягти на землю — і впритул розстрілюють українських військових. Юридично трактую це як страту військовополонених. Росіяни це роблять свідомо. Більше того, це розповсюджена практика, яку застосовують російські військові”, — цитувала Лубінця Радіо Свобода.

Правовий вимір

Нагадаємо, що у 13-й статті Женевської конвенції про поводження з військовополоненими чітко прописано, що з військовополоненими завжди слід поводитися гуманно. “Будь-який незаконний акт чи бездіяльність з боку держави, що тримає в полоні, які спричиняють смерть або створюють серйозну загрозу здоров’ю військовополоненого, що перебуває під її охороною, забороняються та будуть розглядатись як серйозне порушення цієї Конвенції. Зокрема, жодного військовополоненого не можна піддавати фізичному каліченню або медичним чи науковим експериментам будь-якого характеру, які не обґрунтовані потребою в проведенні медичного, стоматологічного або стаціонарного лікування військовополоненого та не здійснюються в його інтересах. Так само військовополонені завжди повинні бути захищеними, зокрема від актів насилля чи залякування, а також від образ та цікавості публіки”, — мовиться у статті 13.

Загальний контекст

6 серпня цього року Донецька обласна прокуратура повідомляла про черговий розстріл українського військовополоненого, скоєний російськими військовими. За фактом розстрілу було розпочато досудове розслідування.

“22 липня 2026 року ворог атакував позиції ЗСУ в районі Мирного, що у Волноваському районі. Під час виконання бойового завдання окупанти захопили українського захисника в полон і розстріляли його”, — повідомляла пресслужба Донецької обласної прокуратури на своїй фейсбук-сторінці.

Вбивство військовополонених є грубим порушенням Женевських конвенцій та кваліфікується як тяжкий міжнародний злочин, наголошували правоохоронці.

Раніше ми неодноразово розповідали про системні страти українських військовополонених, вчинених представниками РФ. Більше про цей злочин країни-агресора та засуджених за нього читайте за покликанням. Цього січня Служба безпеки України також оприлюднювала допит російського військового: у 2024 році на Курщині він і його спільник розстріляли з табельної зброї дев’ятьох українських військовополонених. Рашисти пообіцяли полоненим воїнам, що їх відправлять на обмін, і виконали злочинний наказ свого командування, вбивши беззбройних військовополонених. Ми розповідали про цей випадок та інші страти, вчинені представниками РФ. Ми постійно писали й про злочинні накази рашистів, і про катування, які вчиняють і схвалюють російські командувачі.

Минулого року Харківська правозахисна група оприлюднила дослідження “Катування українських військовополонених у місцях утримання під вартою в Російській Федерації”.

“…Товариша поруч били за тату. Заставляли людей жувати українські прапори, шеврони, нашу символіку, говорили, щоб ковтали. Якщо не з’їдаєш, то погрожували побиттям”.

“…Коли ми здавали аналізи, нас постійно били дубинками aбo руками”.

“…Цей допит був найжорсткіший, мене душили. Я зайшов у камеру — і мені сказали: лягай. Я ліг на підлогу, руки поклав на спину. Він зав’язав мені руки скотчем і ноги. Потім взяв два табурети, один з них засунув між однією рукою і тулубом, а інший — між іншою рукою і тулубом… Накинули кульок на голову і почали душити: закривали кульок і рукою закривали рот і ніс, щоб я не міг дихати. Перший кульок був прогризений — і вони взяли новий… Цей допит тривав приблизно три години, і весь цей час вони кульок то зажимали, то знімали”.

“Нас почали вивантажувати, заводити у приміщення і почали трамбувати. Приміщення було розміром 19,5×3 метри. У цьому приміщенні нас було приблизно 20 людей. Було дуже тісно, бо нас стискали. Дехто втрачав свідомість… Коли нас завели у кімнату чекати своєї черги ‘на прийомку’, нас змушували співати гімн РФ і кричати: (рос.) ‘Спасибо Владимиру Владимировичу Путину, что ты нас освобождаешь от фашистской власти! За то, что ты относишься к нам гуманно!’”.

На жаль, це лише декілька цитат зі свідчень звільнених військовополонених, які є у дослідженні...

ХПГ окремо розповідала, що вдалося встановити в ході дослідження: причетних до катувань, медицину за російськими ґратами та шлях, який проходять військовополонені, яких перевозять з одного місця несвободи до іншого. Інтерв’ю з автором дослідження можна прочитати у матеріалі.

Нагадаємо, що ініціатива “Трибунал для Путіна” (T4P) створила інтерактивну мапу СІЗО й виправних колоній, де Росія утримує українських полонених. На мапі можна знайти дані про місця несвободи, розташовані як на території РФ, так і на тимчасово окупованих територіях, а також кількість громадян України, які там перебувають.

Матеріал створено в межах проєкту “Seeking Justice for Survivors”, що реалізується DIGNITY – Данським інститутом проти тортур за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії.

Думки, висновки та погляди, викладені в цьому документі, є відповідальністю його авторів і можуть не співпадати з офіційною позицією ДІГНІТІ та Міністерства закордонних справ Данії.

поширити інформацію

Подібні статті