За тисячі кілометрів від рідного дому
Кримську бранку Ніяру Ерсмамбетову етапували із СІЗО-1 окупованого Сімферополя вглиб території Росії.
Як сповістила правозахисна ініціатива “Трибунал. Кримський епізод”, що покликалася на інформацію джерела в системі російської ФСВП (Федеральної служби виконання покарань), Ніяру Ерсмамбетову везуть до колонії в Мордовії. Фактично кримську татарку вивозять за 1700 кілометрів від рідного дому.
Правозахисники наголосили, що переміщення цивільного населення з окупованих територій заборонено IV Женевською конвенцією та може розцінюватися як воєнний злочин, а причетні до рішення щодо таких етапувань відповідатимуть як воєнні злочинці.
Передісторія
Нагадаємо, що Ніяру Ерсмамбетову, працівницю аптеки з Білогірського (колишнього Нижньогірського) району окупованого Криму, російські ефесбівці заарештували торік. Пані Ніяру затримали усього через сім днів після похорону її матері…
Як ми раніше розповідали, кримській татарці інкримінували співпрацю з одним із рухів опору на окупованому півострові. Спочатку було відомо, що Ніяру Ерсмамбетову звинувачували у тому, буцімто вона передала відомості про склад пально-мастильних матеріалів — інформацію, що нібито призначалася для подальшого завдання ударів, писав минулого липня “Трибунал. Кримський епізод”.
Торік Ніяру Ерсмамбетову засудили до 15 років позбавлення волі. Жінку обвинувачували у співпраці з партизанським рухом “Атеш” та нібито в передачі інформації про склад пального та позиції російської ППО. При цьому справу пані Ніяри розглядали в закритому режимі, повідомляв Кримськотатарський ресурсний центр. Правозахисники також наголошували, що пані Ніяра мала неповнолітніх дітей, яких виховувала сама, й була єдиною годувальницею в родині. Після всього діти залишилися з її літнім батьком, який мав другу групу інвалідності.
Вже цього квітня третій апеляційний суд у Сочі відхилив скаргу на вирок окупаційного кримського суду стосовно Ерсмамбетової. Апеляційний суд залишив чинним вирок пані Ніярі. Як цього квітня писала ініціатива “Кримський процес”, інформація з даними Ерсмамбетової на сайті російського суду була прихована. Цей судовий розгляд також відбувався у закритому режимі — нібито через наявність у справі документів із грифом “державної таємниці”.
У “Кримському процесі” також звертали увагу на те, що рішення щодо залишення судового акту без змін ухвалив російський суддя Климент Сутягін, який раніше працював у силових структурах російського МВС.
“Цей факт, а також сама участь у судовому процесі судді, який має громадянство однієї зі сторін збройного конфлікту, щодо мешканки окупованих територій, обвинуваченої у співпраці з іншою стороною конфлікту, ставлять під сумнів неупередженість суду”, — наголошували активісти.
Ба більше, ще у суді першої інстанції справу Ерсмамбетової розглядала суддя Наталія Кулінська, щодо якої правоохоронні органи України порушили дві кримінальні справи. Та ж таки Кулінська вже продемонструвала очевидну залежність від ФСБ під час судилища над громадянською журналісткою Іриною Данилович, нагадував “Кримський процес” і додавав, що суддя Кулінська також виносила обвинувальні вироки за “державну зраду” щодо викрадених кримчан Ісмаїла Шемшедінова й Олександра Осадчого.
Крім того, як нині наголошував “Трибунал. Кримський епізод”, судді першої та апеляційної інстанцій проігнорували той факт, що у пані Ніяри залишилися двоє неповнолітніх дітей, яких вона виховувала самотужки, й відмовилися відкласти відбування покарання до моменту повноліття дітей. Нині дітьми бранки опікується її літній батько. Як ми вже зазначали сам він має другу групу інвалідності.
Цьогоріч Кримська правозахисна група повідомляла, що Ніяра Ерсмамбетова оголосила голодування у СІЗО. За даними КПГ, пані Ніяра оголосила голодування 8 червня 2026 року через нестерпні умови утримання. Зокрема, у камері, де раніше утримували хворих на туберкульоз, не працював туалет, а ув’язненим заявляли, що не ремонтуватимуть його…
Крім того, Ніяра Ерсмамбетова скаржилася на погіршення здоровʼя: у жінки піднявся рівень цукру, а на тілі виник висип, сповіщала Кримська правозахисна група 18 червня цього року.
Правовий вимір
Ми неодноразово писали, що Росія порушує право на життя увʼязнених громадян України. Такі випадки зібрані у нашій рубриці. При цьому, згідно з Женевською конвенцією, ненадання медичної допомоги українським громадянам, яких РФ безпідставно утримує в увʼязненні, прирівнюється до катувань і порушує невіднятне право на життя.
Щобільше, переслідування осіб, які не є злочинцями з позиції українського законодавства, є порушенням статті 7 Європейської конвенції з прав людини (покарання лише на підставі закону), а Росія не має права застосовувати своє кримінальне законодавство на тимчасово окупованих територіях (адже це порушує статтю 64 IV Женевської конвенції).
Вивезення кримських політв’язнів на територію РФ також є злочином: відповідно до норм міжнародного гуманітарного права, навіть якщо особа скоїла кримінальне правопорушення на окупованій території, саме на окупованій території її мають судити й саме на окупованій території особа має відбувати покарання. Проте представники РФ повсякчас підважують і міжнародне право, і права людини.
Загальний контекст
Ми неодноразово писали про переслідування жінок в окупованому Росією Криму. Згідно зі звітом Кримської правозахисної групи за минулий рік, у місцях несвободи на території Криму та в РФ перебували щонайменше 64 цивільні жінки з Херсонщини, Запоріжжя й Криму. Упродовж 2025 року представники РФ ухвалили вироки у політично мотивованих справах щодо щонайменше 13 жінок з Криму, повідомляли правозахисники.
Цього квітня журналістка з Криму Лутфіє Зудієва також зазначала, що, лише згідно з публічними даними, через кримські слідчі ізолятори вже пройшли понад пів сотні жінок. Пані Лутфіє наголошувала, що реальна цифра може бути значно вищою, а вона спирається лише на відомі факти, що стали публічними. З тих випадків, про які нині відомо, 29 жінок звинувачують у “державній зраді”, ще вісьмох — у “шпигунстві”, пʼятьох — у “терористичній діяльності”, а решту обвинувачують за іншими статтями…
За даними Кримськотатарського ресурсного центру, станом на березень поточного року вже було відомо щонайменше про 52 жінки, які зазнали політичного переслідування з боку представників РФ і перебувають у СІЗО або колоніях. Щонайменше 21 жінка перебуває в колоніях, а 31 жінка перебуває у СІЗО, повідомляла співзасновниця й менеджерка КРЦ Зарема Барієва. Утім, достеменно невідомо, скільки ще жінок утримують у місцях позбавлення волі у статусі інкомунікадо, тобто без зв’язку із зовнішнім світом. Цього року ми вже неодноразово розповідали про насильницькі зникнення, яких зазнають мешканці окупованого Криму.
Щобільше, як стало відомо цієї весни, Путін дозволив без рішення суду відправляти людей до СІЗО “за протидію СВО”. Раніше ми неодноразово розповідали й про кримські СІЗО, зокрема про нові слідчі ізолятори — СІЗО №2, СІЗО №8, а також писали про СІЗО №1 у Сімферополі. Докладніше про кримські СІЗО та їхніх бранців читайте у статті.
Ми також писали, що Росія хоче збільшити кількість СІЗО в окупованому Криму… Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим засуджувало незаконні дії РФ на окупованих територіях України. “Будівництво нових місць несвободи є порушенням міжнародного гуманітарного права та Четвертої Женевської конвенції, яка забороняє державі-окупанту змінювати інфраструктуру та законодавчі норми на захопленій території у спосіб, що посилює репресії проти її населення”, — наголошували у Представництві.
Нагадаємо, що ініціатива “Трибунал для Путіна” (T4P) створила інтерактивну мапу СІЗО й виправних колоній, де Росія утримує українських полонених. На мапі можна знайти дані про місця несвободи, розташовані як на території РФ, так і на тимчасово окупованих територіях, а також кількість громадян України, які там перебувають.
