Обвинувачені у ‘держзраді’

Зниклі… у СІЗО Сімферополя

Пенсіонерка та її донька, Анна та Оксана Соценко, яких ефесбівці викрали на початку цього року у Курманському (колишня назва — Первомайському) районі Криму, перебувають у СІЗО-1 Сімферополя.

Про це каналу “Трибунал. Кримський епізод” повідомило джерело у пенітенціарній системі окупованого Росією півострова. 

Мешканок Криму вивезли у невідомому напрямку після обшуку, який провели у їхній оселі ефесбівці. Про долю викрадених жінок нічого не було відомо упродовж девʼяти місяців. Окупаційні сили утримували викрадених в цілковитій ізоляції, а нині стало відомо, що кримчанок обвинувачують у “державній зраді”.

При цьому в Оксани Соценко на утриманні є десятирічна дитина з інвалідністю, а її матір — 70-річна Анна Соценко — має низку хронічних захворювань і потребує медичного нагляду.

Правозахисники вчергове наголосили, що після повномасштабного вторгнення РФ окупаційні й нелегітимні силовики стали дедалі частіше затримувати мешканців Криму за звинуваченнями у “держзраді” й “шпигунстві на користь України”.

“Трибунал. Кримський епізод” підкреслив, що у таких справах “обвинуваченням” часто передують насильницькі зникнення, а в окупаційних “судах” немає жодної гласності.

“Тільки за літо 2025 року стало відомо про 17 затримань кримчан за обвинуваченнями у співпраці з українськими спецслужбами”, — писав “Трибунал. Кримський епізод” у своєму телеграм-каналі 6 листопада.

Додаткові вісім років колонії

30 жовтня “Трибунал. Кримський епізод” також сповістив, що окупаційний “Севастопольський міський суд” додав вісім років ув’язнення Ксенії Светлішиній — мешканці Севастополя й активістці руху “Жовта стрічка”. Це сталося через перегляд статті, коли обвинувачення у “співпраці з іноземною державою” перекваліфікували на тяжчу статтю — “державна зрада”.

Ксенію Светлішину затримали в грудні 2023 року, а восени 2024-го її засудили. Як у вересні 2024 року писала окупаційна й нелегітимна “прокуратура Севастополя”, так званий “cуд” нібито встановив, що “з квітня по листопад 2023 року обвинувачена збирала відомості про переміщення бойових кораблів і авіації, а також про місця дислокації Збройних сил Російської Федерації в Севастополі та передавала їх представнику України через месенджери”. В окупаційній “прокуратурі” також озвучували й інше — сміховинне й звичне для Росії — обвинувачення, що пані Ксенія на лавках і інших “об’єктах благоустрою” маркером писала висловлювання, що містили ненависть до РФ...

Як повідомляв “Меморіал”, минулого вересня пані Ксенію засудили до п’яти років і трьох місяців колонії загального режиму та одного року обмеження свободи після звільнення.

Утім, під час касаційного розгляду справи колишній голова Ради суддів РФ Олександр Червоткін вирішив, що це замалий термін. Червоткін повернув справу до Севастополя під приводом того, що у ній прогледіли ознаки тяжчого злочину, писав “Трибунал Кримський епізод”. Як повідомляв “Кримський процес”, колегія суддів розглядала касацію 8 липня цього року. Після цього справу й повернули до “суду” першої інстанції у Севастополі. Зрештою привезений з Алтаю російський суддя Данило Землюков додав вісім років до попереднього вироку… Жінку визнали винною у “держзраді” та “вандалізмі”. Тепер пані Ксенія засуджена до 13 років і трьох місяців колонії загального режиму, а також до півтора року обмеження свободи після звільнення.

Прикметно, що так звані “судові засідання” відбувалися в закритому режимі (нібито тому, що матеріали справи містили дані, які становлять “державну таємницю”). Ба більше, навіть картка справи на сайті суду була оформлена неналежно, наголошували правозахисники. На офіційному сайті суду також приховані дані підсудної та відсутні відомості щодо місця, дати й часу засідань. Так само немає дати та часу оголошення вироку, відмічав “Кримський процес”. Натомість на сайті “суду” повідомляли, нібито під час розгляду справи було встановлено, що упродовж кількох місяців підсудна передавала представникам іноземної держави дані щодо розташування об’єктів оборонного й військового призначення, а також в одному з міських парків зробила написи, які підтримують Збройні сили України та принижують Путіна…

У вересні 2024-го проросійський пропагандист Олександр Таліпов також оприлюднював відео з пані Ксенією у своєму телеграм-каналі. Вочевидь, під примусом жінка вибачається за скоєне й каже, що з червня 2023-го вона залишала проукраїнські написи чорним маркером у парку Анни Ахматової, але її спіймав “товаріщ майор”... 

Як зазначав “Трибунал. Кримський епізод”, “враховуючи зміст написів на лавках у севастопольському парку, які інкримінують Светлішиній, жодних сумнівів не викликає причетність Червоткіна та Землюкова до переслідування групи осіб за переконання”.

Засуджена Росією мешканка Херсонщини

Крім того, нещодавно стало відомо, що окупаційний “Херсонський обласний суд” засудив 30-річну Юлію Станіку до 12 років і шести місяців ув’язнення у колонії загального режиму та двох років обмеження свободи після звільнення.

Пані Юлію також обвинуватили за статтею 275 Кримінального кодексу РФ. Жінці закидають “державну зраду, вчинену шляхом надання фінансової допомоги іноземній державі у діяльності, спрямованій проти безпеки РФ”. Про це 24 жовтня повідомляли в телеграм-каналі окупаційної й нелегітимної “прокуратури Херсонської області”. Як було зазначено в тому ж каналі, так званий “злочин” виявило й розслідувало Управління ФСБ по Херсонській області.

За версією російських силовиків, з вересня 2023 по січень 2024 року пані Юлія здійснила декілька переказів коштів на рахунок іноземного банку. На думку російських загарбників, ці кошти призначалися для “фінансової підтримки й матеріально-технічного забезпечення українських військових формувань”.

У Кримськотатарському ресурсному центрі наголосили, що “цей вирок є черговим прикладом політично вмотивованого переслідування цивільних на тимчасово окупованих територіях України”, а справу сфабрикували. КРЦ засудив незаконні дії російських окупаційних структур у Херсонській області й закликав до негайного звільнення всіх громадян і громадянок України, яких незаконно утримує Росія.

Загальний контекст

Як раніше повідомляла Кримська правозахисна група, у місцях несвободи, розташованих на території Криму та РФ, перебуває щонайменше 49 жінок з Криму та Херсонської й Запорізької областей. З міркувань безпеки їхні особисті дані не були названі. Як підрахували журналісти “Важливі історії”, за три роки (після нелегітимних і постановчих псевдореферендумів щодо входження так званих “ДНР і ЛНР”, а також Запорізької та Херсонської областей до Росії) створені окупаційною владою “суди” винесли щонайменше 190 вироків за “держзраду”, “шпіонаж”, “конфіденційне співробітництво” з іноземцями.

Цього вересня ХПГ повідомляла, що російський касаційний суд залишив без змін вирок Ірині Горобцовій, херсонській волонтерці, яку викрали у травні 2022-го, а минулого серпня засудили до десяти з половиною років колонії за “шпигунство”. ХПГ також писала, що окупаційний “Верховний суд” Криму відправив 28-річну Леру Джемілову за ґрати (нібито за “держзраду”), й розповідала про інші вироки, винесені в окупованому Криму. У жовтні журналістка ХПГ Ірина Скачко розповідала про викрадених мелітопольських медійниць: Анастасію Глуховську тримали у СІЗО міста Кізел, а Яну Суворову засудили на 14 років.

У серпні 2025-го стало відомо, що викрадені минулого березня мешканки Криму — Лариса Гайдай, Тетяна Павленко (Симоненко) та Ельвіра Абоязова — перебували у СІЗО №2 Сімферополя. Кримськотатарський ресурсний центр ще рік тому зафіксував факти зникнення жінок, проте понад рік не міг отримати підтвердження щодо їхнього місцеперебування.

Раніше ми неодноразово розповідали про насильницькі зникнення жінок на ТОТ, у тому числі у Криму, де представники РФ могли викрасти цілу родину. У липні 2025-го стало відомо, що ефесбівці заарештували Ніяру Ерсмамбетову, працівницю аптеки з Нижньогірського району окупованого Криму. Пані Ніяру могли утримувати у СІЗО №1 Сімферополя. Ми розповідали і про 24-річну Хатідже Буюкчан, яка зникла безвісти на початку цього травня. За даними Кримськотатарського ресурсного центру, проти Хатідже Буюкчан могли порушити справу за сфабрикованими статтями про “тероризм” і “держзраду”. Ми також писали, що цього лютого в окупованому Криму викрали фельдшерку Тамару Чернуху, якій також могли закидати “держзраду”. Більше про репресивну систему РФ, яка функціонує у Криму, можна почитати у статті.

Ми також писали про абсурдні обвинувачення й затримання кримськотатарських жінок і докладно розповідали про Есму Німетуллаєву, Ельвізу Алієву, Февзіє Османову та Насібу Саїдову, яких утримували у СІЗО-1 Сімферополя, а потім направили на примусову судово-психіатричну експертизу.

Раніше ХПГ вже розповідала про кримські СІЗО і плани країни-агресора збільшити їхню кількість. Ще наприкінці липня 2025-го в Офісі Генпрокурора повідомляли, що на тимчасово окупованих територіях України та в Росії вже виявили ​176 стаціонарних місць несвободи та понад 120 тимчасових (транзитних) точок утримання, а представники РФ незаконно утримували у місцях несвободи понад 11 тисяч людей.

Нагадаємо, що ініціатива “Трибунал для Путіна” (T4P) створила інтерактивну мапу СІЗО й виправних колоній, де Росія утримує українських полонених. На мапі можна знайти дані про місця несвободи, розташовані як на території РФ, так і на тимчасово окупованих територіях, а також кількість громадян України, які там перебувають.