Автор знову повертається до болючої теми призову і, як наслідок, стану армії в Україні.

Автор сообщает о действиях Управления Службы безопасности Украины в Луганской области и прокуратуры Луганской области, которые, по мнению автора, недопустимы, нарушают законы Украины и международные обязательства Украины.

Рішення, що наводиться нижче, люб’язно надане нам адвокатом Олександром Лісовим, стосується одного з важливих питань: відповідальності держави за незаконне тримання під вартою.

На думку автора, законопроект "Про моніторинг телекомунікацій" необхідно зробити заново, передбачивши гарантії проти зловживань у вигляді прозорості процедури моніторингу.

26 листопада відбулися громадські слухання проекту закону "Про моніторинг телекомунікацій", на яких у дискусії зустрілися захисники та противники стеження за користувачами Інтернету та користувачами інших телекомунікацій.

Адміністративне затримання особи може тривати до розгляду справи судом, тобто понад три години, лише у випадку прийняття посадовою особою правоохоронного органу рішення щодо недостатності застосування до порушника інших адміністративних стягнень ніж адміністративний арешт та направлення справи на розгляд суду. Кожний другий громадянин безпідставно утримувався при правоохоронних органах понад три години.

Как обойти требование статьи 29 Конституции о том, что законность задержания должна быть проверена судом в течение 72-х часов, и избежать обвинения в незаконном задержании? Это не так трудно, как можно предположить: нужно лишь внимательно читать Уголовно-процессуальный кодекс.

Директор Департаменту ОБСЄ з демократичних інститутів та прав людини Крістіан Строгал закликав держави-учасниці ОБСЄ вжити заходів для зупинення використання доказів, отриманих шляхом катувань.

На думку автора, законодавство про військову службу і призов у нас недосконале і наслідки відповідні.

СБУ считает, что мониторинг телекоммуникаций, осуществляемый на законных основаниях, - это требование времени, обусловленное сложной криминогенной ситуацией, сложившейся в мире".

(коментар ПЛ)

На минулому тижні інформагенції сповістили, що співробітники управління СБУ в Харківській області затримали безробітного харків’янина, який намагався передати іноземцям закриту інформацію. Усі харківські телеканали три доби захлиналися в захваті, описуючи успішну операцію. Новину растиражували і багато які центральні газети з характерними назвами “Шпигунські пристрасті”, “У Харкові затримали українського шпигуна” (немовби Харків не в Україні!). І, здається, ніхто не помітив очевидних, здавалося б, протиріч в інформаційних повідомленнях...

Інтернет-портал був створений на добровільних засадах друзями Георгія Гонгадзе, журналістами, програмістами та активістами наметової акції, яка тривала всю зиму на Майдані Незалежності і на Хрещатику, а після спаду протестних акцій "Майдан" перетворився у справжній інтелектуальний центр побудови громадянського суспільства в Україні.

Спецслужби, які в закритому режимі готують урядові документи, не можуть бути гарантами громадських інтересів та взірцем прозорості, а створення підприємства під егідою силових органів не має ніякого відношення до інтересів громадськості

В нашій країні бути Уповноваженим з прав людини – дуже важкий тягар. Легко уявити собі, як часто Ніні Іванівні сумно і прикро за те, що робиться в країні. І це видно з її відвертого виступу у Верховні Раді 18 квітня цього року..

Міський бюджет досі не опублікований - саме тому Луганське відділення КВУ звернулося до прокуратури.

Наведені автором факти свідчать про ігнорування органами досудового слідства та прокуратури вимог Конституції, КПК, а також наказів УМВС та Генеральної прокуратури.

У звіті правозахисної організаціїї Human Rights Watch „Боротьба навколо новин: Неофіційна державна цензура на українському телебаченні“, в якому підтверджується вплив таємних інструктивних меморандумів, відомих як „темники“, на діяльність ЗМІ в Україні.

Таке рішення виніс 12 березня Конституційний суд ФРН. Він прийшов до висновку, що в такому випадку принципи свободи преси не порушуються.