У Криму знову обшуки та затримання
О четвертій ранку 9 лютого одночасно в кількох районах окупованого Криму почалися обшуки в кримськотатарських оселях. Російські правоохоронці забрали на допит чотирьох осіб: Ансара Османова, Аметхана Абдулвапова, Марлена Мустафаєва і Ернеста Сейтосманова.
Як повідомляє «Кримська солідарність», у Білогорському районі окупанти проводили слідчі дії у активіста Марлена Мустафаєва. у 2017 році він проводив одиночний пікет проти репресій у Криму. Є волонтером соціальної допомоги родинам кримських політв’язнів. За інформацією рідних, після трусу чоловіка забрали до відділку ФСБ у Симферополі.
У Бахчисарайському районі російські спецслужби обшукували оселю активіста «Кримської солідарності» Ансара Османова. Його дружина Мер’єм Османова розповіла, що обшук розпочали з дитячої кімнати, при цьому діти помітили, що силовики сховали невідомі книжки під матрас. У одного з дітей забрали телефон. Ансара Османова відвезли на допит до Управління ФСБ у Севастополі.
У Балаклавському районі силовики прийшли до Ернеста Сейтосманова. Його брата Енвера 5 грудня 2019 року засудили до 17 років ув’язнення за звинуваченням в організації діяльності терористичної організації. У Ернеста Сейтосманова обшуки проводять не вперше. Сьогодні чоловіка забрали до Севастопольського відділку ФСБ. Мати Ернеста та Енвера, Гульсум Сейдаметова, залишилася одна. Підписувати протокол про обшук жінка відмовилася. Каже, правоохоронці цікавились, чого вона, мовляв, не спить в такий ранній час. «У мене вже один син сидить, чого мені на радостях спати?», – відповіла силовикам жінка.
У микрорайоні Біле-5 Симферопольського району обшукували оселю Аметхана Абдулвапова. Його відвезли до УФСБ Сімферополя.
Дев’ять дітей залишилося без батьків, зазначають у «Кримській солідарності».
Адвокат Эміль Курбедінов повідомив про відключення мобільного зв’язку одразу у кількох кримських адвокатів саме в час проведення слідчих дій. Крім того, не працювали телефони у координатора та корреспондента «Кримської солідарності» Дилявера Меметова і Зідана Аджикелямова.
Російська влада використовує як привід для переслідування кримських татар їхню участь у діяльності міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір».
За цією категорією справ в Криму затримали 85 осіб. 40 із них – уже засуджені до позбавлення волі на строки від 7 до 19 років.
Міжнародна ісламська політична організація «Хізб ут-Тахрір» називає своєю місією об’єднання всіх мусульманських країн у ісламськім халіфаті, але відкидає терористичні засоби досягнення цього. Верховний суд Російської Федерації заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, занісши до списку з 15 об’єднань, названих «терористичними». В Україні організація діє без обмежень. Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їхнє переслідування мотивованим за релігійною ознакою.
Правозахисний центр «Меморіал» вважає рішення Верховного суду РФ від 2003 року, яким «Хізб ут-Тахрір» визнана терористичною організацією, необґрунтованим. У його мотивувальній частині не міститься доказів терористичної спрямованості діяльності організації. На теперішній час невідомо жодного факту скоєння чи підготовки учасниками організації терактів будь-де у світі.
У січні міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch у своїй доповіді про права людини у Криму відзначила що окупаційна влада переслідує кримських татар через їхні релігійні та політичні переконання.
ООН вимагає від Росії припинити безпідставні затримання та арешти кримчан, а також звільнити незаконно утримуваних за гратами громадян України, зокрема Еміра-Усеїна Куку, Галину Довгополу, Сервера Мустафаєва, Владислава Єсипенка, Нарімана Джеляла та інших.