MENU
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Основний етап ліквідації наслідків російського теракту на Каховській ГЕС завершено

06.09.2023   
Марина Гарєєва
Завдяки злагодженій роботі та свідомому ставленню людей, вдалося уникнути спалахів інфекційних хвороб, зокрема й холери. За підрахунками Міндовкілля, орієнтовна сума збитків, завданих українському довкіллю через підрив Росією Каховської ГЕС, становить 146,4 млрд гривень.

Херсонський пес, урятований з холодної води. Через переохолодження він не може стати на задні лапи. Світлина: Сергій Коровайний.

Херсонський пес, урятований з холодної води. Через переохолодження він не може стати на задні лапи. Світлина: Сергій Коровайний.

Основний етап ліквідації російського теракту на Каховській ГЕС завершився 30 серпня.

Про це розповіли в Міністерстві охорони здоров’я.

Оскільки Штаб з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації вже завершив роботу, надалі ситуацію контролюватимуть екстрені служби, кожна з яких відповідатиме за свій напрямок.

Після того як у червні цього року росіяни підірвали дамбу Каховської ГЕС, до зони надзвичайної ситуації потрапили 180 населених пунктів Херсонської, Дніпропетровської та Миколаївської областей, у яких проживало майже 900 тисяч людей. Унаслідок російського теракту майже 700 тисяч українців залишилися без доступу до питної води.

Аби не допустити спалаху інфекційних хвороб і допомогти людям, до зони надзвичайної ситуації було доставлено 148 тисяч тонн питної та технічної води. Щобільше, центри контролю та профілактики хвороб (ЦКПХ) видали 237 тисяч таблеток, необхідних для знезараження води. За допомогою таблеток вдалося знезаразити питну воду для населення та для підприємств водопостачання й об’єктів критичної інфраструктури.

“Одразу після теракту на Каховській ГЕС, на території Дніпропетровської, Запорізької, Херсонської, Миколаївської та Одеської областей на базі центрів контролю та профілактики хвороб було сформовано 97 груп оперативного реагування на біологічні, хімічні та радіаційні загрози”, — зазначив головний державний санітарний лікар України Ігор Кузін. Він також наголосив, що моніторинг проводився щоденно.

Завдяки злагодженій роботі (спеціалістів ЦКПХ, медиків та екстрених служб), оперативному обміну інформацією з органами місцевого самоврядування і свідомому ставленню людей, які дослухалися до рекомендацій МОЗ, вдалося уникнути спалахів інфекційних хвороб.

Як розповів головний державний санітарний лікар, “щоб не допустити погіршення санітарної ситуації, на постраждалих територіях було розгорнуто три інфекційні хаби для лікування пацієнтів з підозрами на гострі кишкові інфекції та холеру”. Усі інфекційні хаби були забезпечені спеціальними наборами медикаментів. При цьому понад три тисячі людей із гострою кишковою інфекцією були обстежені на холеру. У жодному випадку холери не було виявлено.  

У МОЗ також зазначили, що з липня 2023-го на територіях Миколаївської та Херсонської областей, що зазнали затоплення, фахівці дослідили понад 100 проб ґрунту. Це вдалося зробити тоді, коли вода повністю відступила з територій постраждалих громад, а земля підсохла.

Надалі триватиме моніторинг морської та річкової води, а також води з поверхневих водойм. Якщо будуть зафіксовані відхилення від санітарно-гігієнічних норм чи інші невідповідності, ЦКПХ інформуватимуть органи місцевого самоврядування та громади щодо можливих ризиків.

Як відзначили у Міністерстві, якщо у перші дні після затоплення внаслідок руйнування Каховської ГЕС невідповідність санітарним нормам за бактеріологічними показниками сягала 35%, наразі в окремих точках моніторингу рівень забруднення водойм знизився до відхилення у 10%.

У червні 2023-го Віктор Ляшко пояснював, що забруднена уся акваторія, розташована нижче Каховської дамби, і наголошував, що деякі показники забруднення перевищують норму в 28 тисяч разів. 

Загальний контекст

Станом на червень 2023-го українські правоохоронці розпочали понад 190 кримінальних проваджень, які стосувалися злочинів, вчинених РФ проти українського довкілля. 14 з них були кваліфіковані як екоцид. Нагадаємо, що Україна кваліфікує злочини агресора проти довкілля за двома статтями Кримінального кодексу: воєнні злочини (стаття 438) та екоцид (стаття 441). Хоча у міжнародних договорах поки немає поняття “екоцид”, наразі триває рух за визнання екоциду п’ятим міжнародним злочином.

У червні цього року Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець наголошував, що, підірвавши Каховську ГЕС, Росія завдала колосальних збитків українському довкіллю. “Ми об’єктивно розуміємо, що частину екосистем втратили назавжди. Вони вже не відновляться. Ми втратили ендемічні види тварин. Це види, які існували лише в одному місці на землі — на Півдні України. Ми втратили половину лісу на цій території”, — зазначав Міністр. 

Наразі, за підрахунками Міндовкілля, орієнтовна сума збитків, завданих українському довкіллю через підрив Росією Каховської ГЕС, становить 146,4 млрд гривень. Раніше Руслан Стрілець повідомляв, що, за орієнтовними підрахунками Держекоінспекції України, через підрив Каховської греблі можлива загибель диких тварин оцінювалася у понад 883 мільйони гривень. На жаль, ця сума не є остаточною. Міністр пояснював, що росіяни скоїли злочин у сезон масового розмноження й позбавили життя безліч тварин, які навіть не встигли народитися. 

Читайте також: Від острова Джарилгач до Баренцового моря: як Росія знищує все живе на своєму шляху

Нагадаємо, що у своїх розмовах російські військові підтверджували, що Каховську ГЕС підірвала російська диверсійна група, а за тиждень до підриву гідроелектростанції у Росії дозволили не розслідувати аварії на небезпечних об’єктах, які сталися унаслідок “воєнних дій” і терактів, у тому числі й аварії на тимчасово окупованих територіях України. При цьому сам підрив гідроелектростанції порушує заборону, встановлену статтею 56 Першого Додаткового протоколу до Женевських конвенцій щодо захисту жертв міжнародних збройних конфліктів. Згідно з нею, заборонено здійснювати напади на установки та споруди, які містять небезпечні сили (до яких належать греблі, дамби, атомні електростанції), навіть коли такі споруди є військовими об’єктами, якщо подібний напад може викликати вивільнення небезпечних сил і подальші тяжкі втрати серед цивільного населення.

Харківська правозахисна група писала про підрив гідроелектростанції, подальші обстріли постраждалих територій і провалену евакуацію на окупованому лівобережжі. Більше про злочини РФ проти українського довкілля можна почитати в рубриці Екологічні права.

Матеріал підготовлено за підтримки DIGNITY — Данського інституту проти катувань, у межах проєкту “Здійснення правосуддя за міжнародні злочини в Україні”
 Поділитися