Мешканці Харківщини отримують 426 млн компенсації за пошкоджене майно

Майже 426 мільйонів гривень за пошкоджене майно

На Харківщині сума компенсацій за пошкоджене майно сягнула 426 мільйонів гривень. Про це 19 вересня повідомив очільник Харківської ОВА Олег Синєгубов.

Наразі в Харківській області зареєстрували 17 296 заяв на компенсації за пошкоджене майно. Як розповів Синєгубов, 3899 людей, які подавали заяви, вже отримали компенсації за пошкоджене майно. Виплачені суми вже перевищили 318,3 мільйона гривень. Ще 107,5 млн незабаром будуть перераховані 1 264 заявникам, каже очільник ХОВА.

За інформацією Синєгубова, найбільше компенсацій — 170,2 мільйона гривень — були нараховані жителям Харківського району. 156,2 мільйона гривень пішли мешканцям Ізюмського району та 51,5 млн гривень — мешканцям Чугуївського району.  

У самому Харкові вже було сплачено 43,2 мільйона гривень компенсацій та погоджено виплати ще 28,5 млн. Синєгубов також повідомив, що в області вже зареєстрували 1 448 заяв щодо компенсацій за зруйноване майно. Наразі було погоджено перший сертифікат на суму 2,1 мільйона гривень. Його отримає мешканець Савинської громади.

Понад 30 000 зруйнованих об’єктів інфраструктури на Харківщині

Очільник Харківської ОВА також розповів, що за час повномасштабного вторгнення РФ у Харківській області були пошкоджені чи зруйновані та припинили свою діяльність понад сім тисяч підприємств.

“Однак, 60% з них вже готові інвестувати кошти та відновлювати роботу на території Харкова та області”, — казав Синєгубов журналістам Ґвара Медіа та відзначав, що до російського повномасштабного вторгнення на Харківщині було 20 тисяч підприємств.

Щобільше, за даними Синєгубова, усього в області були зруйновані понад 30 тисяч об’єктів інфраструктури, з яких понад 10 тисяч належать до житлового фонду.

Понад 150 мільярдів доларів збитків інфраструктурі України

Як зазначали в ГО “Інститут аналітики та адвокації”, за попередніми даними обласних військових адміністрацій, станом на червень 2023 року загальна кількість зруйнованих або пошкоджених внаслідок бойових дій об’єктів житлового фонду становить близько 167,2 тисячі будівель, з них 147,8 тисячі — приватні будинки; 19,1 тисячі — багатоквартирні, ще 0,35 тисячі — гуртожитки. За даними аналітиків, найбільших руйнувань зазнав житловий фонд таких міст, як Маріуполь, Харків, Чернігів, Сєвєродонецьк, Рубіжне, Бахмут, Мар’їнка, Лисичанськ, Попасна, Ізюм і Волноваха. За попередніми оцінками, у Сєвєродонецьку було пошкоджено 90% житлового фонду, а у Бахмуті та Мар’янці фактично не лишилося непошкоджених будівель. 

При цьому сума збитків завданих інфраструктурі України сягає 150,5 мільярда доларів, з яких 55,9 мільярда — це втрати житлового фонду. Щобільше, за даними Мінреінтеграції, станом на серпень 2023 року понад дві тисячі територіальних громад і населених пунктів України зазнали активних бойових дій або окупації.

Як зазначали в аналітичному центрі, станом на серпень 2023-го в Київській, Миколаївській, Сумській, Харківській і Чернігівській областях було зафіксовано 14 879 пошкоджених або зруйнованих будівель. 3274 із них перебувають на стадії відновлення або вже відновлені.

Воєнні злочини РФ

Харківська правозахисна група писала, що від початку повномасштабного вторгнення до початку серпня 2023-го російські війська пошкодили та зруйнували щонайменше 763 об’єкти культурної спадщини в 15 областях України. При цьому найбільше постраждала Харківська область, де було зафіксовано 207 пошкоджених чи зруйнованих пам’яток культурної спадщини: 10 пам’яток національного значення, 193 — місцевого та чотири щойно виявлені об’єкти культурної спадщини. Росіяни знищили чи пошкодили 172 пам’ятки у Харківському районі, 14 — в Ізюмському, 14 — в Чугуївському, чотири — у Богодухівському, дві — в Красноградському та одну — в Лозівському районі. Російська Федерація нищила дитячі садки, атакувала медичну інфраструктуру, мінувала територію, де був розташований найбільший у світі радіотелескоп декаметрових хвиль, і вчиняла інші воєнні злочини. 

У квітні 2023-го очільник Харківської обласної прокуратури Олександр Фільчаков повідомляв, що, за доступною на той час статистикою, п’ята частина зареєстрованих в Україні воєнних злочинів була скоєна на Харківщині. У квітні поточного року правоохоронці Харківської області розслідували понад 13 з половиною тисяч воєнних злочинів. У більшості випадків ішлося про злочини за фактами порушення законів та звичаїв війни.

Обстріли цивільного населення й подання до МКС 

У червні 2023-го Харківська правозахисна група писала, що 84% усіх воєнних злочинів, що вчиняються в Україні, припадають на обстріли. Як встановили дослідники, на той час Російська Федерація обстрілювала цивільні об’єкти України у середньому 75 разів щодоби.

У серпні цього року глобальна ініціатива “Трибунал для Путіна” (T4P) презентувала подання до Міжнародного кримінального суду, що стосується обстрілів цивільного населення. Аби привернути увагу Офісу Прокурора МКС до кричущих масштабів подібних злочинів та ініціювати притягнення винних до відповідальності, правозахисники зібрали та структурували дані про обстріли цивільних: описали факти, систематичність і масштабність обстрілів, надали юридичні кваліфікації, диференціювали обстріли, навели аналітичні дані й вказали задокументовані в базі T4P епізоди обстрілів, а також назвали відповідальних російських командирів, які ймовірно керували обстрілами. 

Від 24 лютого минулого року до 30 квітня 2023-го ініціатива T4P задокументувала 32 451 обстріл цивільних об’єктів та цивільного населення із різних видів озброєння. При цьому найбільше обстрілів (7 800) було зафіксовано в Харківській області. Щобільше, станом на 30 квітня поточного року, в базі даних T4P було зафіксовано 24 637 жертв серед цивільного населення: ішлося про вбитих, поранених і зниклих безвісти людей. У приблизно 90% випадків ці жертви були спричинені обстрілами. Найбільше постраждали мирні мешканці прикордонних областей України, які РФ обстрілює з різних видів озброєнь. З повною статистикою цивільних втрат, яку вдалося зібрати документаторам ініціативи за вказаний період, можна ознайомитися за посиланням.

Як зазначав Максим Ревякін, експерт Харківської правозахисної групи й один з авторів подання до МКС, оскільки обстріли вчиняються або з території Російської Федерації, або з окупованої території, “напевно, це — найважчий з точки зору розслідування злочин”. Ще на етапі збору доказів українські правоохоронці дещо обмежені в ресурсах: вони не мають ані доступу до свідків, ані доступу до матеріальних доказів. При цьому коли розслідування злочину завершене, правоохоронні органи можуть бути позбавлені можливості притягнути винних до відповідальності, адже підозрювані можуть перебувати на території РФ. “Станом на червень 2023 року відомо лише про п’ять вироків відносно виконавців обстрілів. Йдеться про військовополонених. Тобто наші правоохоронні органи можуть притягнути до відповідальності винуватців лише у поодиноких випадках, коли особа, яка виконувала обстріл або віддавала наказ, потрапила в полон”, — зауважував Ревякін. 

Окрім цього, як відзначав директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров, в українських правоохоронців може не вистачати ресурсів, аби одразу розслідувати усі злочини, що стосуються руйнування і пошкодження житла. “І я впевнений, що жодна правоохоронна система світу не впоралася б із такою навалою злочинів, це просто неможливо”, — наголошував Євген Захаров.

Фіксація воєнних злочинів

Як зазначав директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров, вкрай важливим є єдиний алгоритм, якого слід дотримуватися при фіксації воєнних злочинів.

“По-перше, слід зібрати інформацію як з відкритих джерел, так і через прямі комунікації зі свідками та постраждалими. По-друге, потрібно правильно внести цю інформацію до бази даних. По-третє, в інтересах потерпілих написати заяви до правоохоронних органів про злочин, щоб вони були зареєстровані в Єдиному реєстрі досудових розслідувань”, — розповідав правозахисник.

Отримання витягу ЄДР є важливим етапом, що дозволяє зафіксувати статус людини, яка визнається потерпілою. Витяг ЄДР необхідний для того, аби у майбутньому постраждалі змогли отримати відшкодування за шкоду, завдану злочином, пояснював директор ХПГ і відзначав, що від початку широкомасштабного вторгнення Харківська правозахисна група написала понад 2 800 подібних заяв.

Нагадаємо, що з серпня 2023-го власники зруйнованого майна також можуть подавати заявки на компенсацію. Раніше це могли зробити лише власники пошкодженого майна.