Представниця МКС відвідала Харківщину

Як повідомили в Офісі Генерального прокурора, Андрій Костін разом із Брендою Ґолліс також відвідали селище Гроза. “Три місяці тому назва цього невеликого населеного пункту стала ще одним синонімом жорстокості та безпринципності ворога — поряд з Бучею, Ірпенем, Ізюмом та іншими містами й селищами, де російські війська вбивали та катували мирних українців”, — зауважив Генпрокурор України.

Правоохоронці нагадали, що 5 жовтня минулого року російські війська вдарили ракетою “Іскандер” по кафе у селі Гроза. Унаслідок цього загинули 59 людей. Таким чином Росія фактично вбила чверть мешканців села. “Слідство вже встановило нелюдів, які навели ворожі війська на ціль. Працюємо над ідентифікацією виконавців та російських офіцерів, які віддали цей злочинний наказ”, — розповів Андрій Костін.

Генпрокурор наголосив, що Україна не зупиняється “на шляху до відновлення справедливості” та подякував усім, хто підтримує в цьому країну.

Як зазначили в Офісі Генпрокурора, лише з 23 грудня 2023 року російські Збройні сили здійснили 29 ракетних обстрілів Харкова та чотири атаки БпЛА. Унаслідок цих дій російських військ п’ятеро людей загинули, а 99 людей, з-поміж яких було восьмеро дітей, зазнали поранень.

За даними правоохоронців, загалом у Харківській області розслідують понад 21 тисячу воєнних злочинів, з яких майже 15 тисяч пов’язані з нападами на цивільні обʼєкти. При цьому здебільшого йдеться про житлові будинки. У решті випадків правоохоронці розслідують убивства, незаконне позбавлення волі, катування та інші злочини. 

Як зауважив Генпрокурор, його Офіс тісно співпрацює з МКС щодо розслідування фактів вбивств цивільного населення, а також щодо катувань, позбавлення волі, сексуального насильства та обстрілів критичної цивільної інфраструктури, вчинених представниками РФ.

Загальний контекст

Наразі у лікарнях Харкова перебуває 21 людина, яка постраждала через масовані обстріли, які російські війська вчиняли наприкінці минулого та на початку поточного року. Як зауважив голова Харківської ОВА Олег Синєгубов, усі постраждалі зазнали травм від обстрілів 29 грудня 2023 — 2 січня 2024 року.  

Зокрема, у важкому стані перебуває 56-річний чоловік, якого прооперували лікарі. Він отримав множинні уламкові поранення. Інші пацієнти — у стані середньої тяжкості, вони перебувають у відділенні нейрохірургії, а також неврологічному та офтальмологічному відділеннях.

Як зазначав мер Харкова у лютому минулого року, масштаб збитків, завданих місту через російські обстріли, на той час становив щонайменше 9,5 мільярда доларів. Ішлося про загальну оцінку збитків, яка стосувалася інфраструктури, житлового фонду, медичних закладів, шкіл, дитячих садків і критичної інфраструктури, пояснював Терехов і наголошував, що це була приблизна сума, адже кожна атака РФ збільшувала завдані Харкову збитки. За даними мера міста, станом на лютий минулого року у Харкові були пошкоджені 4500 багатоповерхівок із 8200. “Не можна сказати, що є хоча б один із дев’яти районів Харкова, який би не постраждав”, — казав Ігор Терехов.

У вересні минулого року очільник Харківської ОВА розповідав, що станом на той час вже були зруйновані 30 000 об’єктів інфраструктури на Харківщині. Щобільше, від початку повномасштабного вторгнення до початку серпня 2023-го російські війська пошкодили та зруйнували щонайменше 763 об’єкти культурної спадщини в 15 областях України. При цьому найбільше постраждала Харківська область, де було зафіксовано 207 пошкоджених чи зруйнованих пам’яток культурної спадщини: 10 пам’яток національного значення, 193 — місцевого та чотири щойно виявлені об’єкти культурної спадщини. Більше про злочинні дії РФ, вчинені у Харківській області, можна прочитати у відповідній рубриці. 

У червні 2023-го Харківська правозахисна група писала, що 84% усіх воєнних злочинів, які представники РФ вчиняють в Україні, припадають на обстріли. На той час Російська Федерація обстрілювала цивільні об’єкти України у середньому 75 разів щодоби. У серпні 2023-го глобальна ініціатива “Трибунал для Путіна” (T4P) презентувала подання до Міжнародного кримінального суду щодо обстрілів цивільного населення. У надісланому до Гааги поданні правозахисники зібрали та структурували дані про обстріли цивільних: описали факти, систематичність і масштабність обстрілів, надали юридичні кваліфікації, диференціювали обстріли, навели аналітичні дані й вказали задокументовані в базі T4P епізоди обстрілів, а також назвали відповідальних російських командирів, які, ймовірно, керували обстрілами. Лише від 24 лютого 2022-го до 30 квітня 2023-го ініціатива T4P задокументувала 32 451 обстріл цивільних об’єктів та цивільного населення із різних видів озброєння. Станом на 30 квітня минулого року в базі даних T4P було зафіксовано 24 637 жертв серед цивільного населення: ішлося про вбитих, поранених і зниклих безвісти людей. У приблизно 90% випадків ці жертви були спричинені обстрілами. При цьому найбільше постраждали мирні мешканці прикордонних областей України, які РФ обстрілює з різних видів озброєнь. З повною статистикою цивільних втрат, яку вдалося зібрати документаторам ініціативи за вказаний період, можна ознайомитися за посиланням.