Системний характер злочинів
Українські прокурори здійснюють процесуальне керівництво у низці кримінальних проваджень за фактами жорстокого поводження з військовополоненими та цивільними (частини перша та друга статті 438 Кримінального кодексу України).
28 липня, у День вшанування пам’яті Захисників і Захисниць України, добровольців і цивільних, які були страчені, закатовані чи загинули в полоні РФ, в Офісі Генпрокурора сповістили останню статистику щодо вчинених представниками Росії злочинів і потерпілих від цих дій.
За результатами слідства,
- понад 11 000 людей були незаконно утримувані в місцях несвободи;
- понад 5 000 військових і понад 5 600 цивільних були визнані потерпілими;
- 534 особам повідомили про підозру;
- обвинувальні акти щодо 365 осіб були скеровані до суду;
- 117 осіб засудили за обвинувальними вироками.
В Офісі Генпрокурора наголосили, що злочини “мали системний характер, ґрунтувались на дискримінації за національною та мовною ознаками, були сплановані та координовані представниками влади країни-агресора”.
Крім того, на тимчасово окупованих територіях та на території РФ були виявлені 176 стаціонарних місць несвободи та понад 120 тимчасових (транзитних) точок утримання.
“Затриманих систематично катували: били, піддавали електрошоку, застосовували службових собак, душили, підвішували, імітували страту, вдавались до сексуального насильства. Зафіксовані випадки спричинення каліцтв, опіків, психологічного знущання”, — зазначали в Офісі Генпрокурора.
У ході розслідування злочинів, вчинених у місцях несвободи, вже оголосили підозри понад 45 співробітникам установ Федеральної служби виконання покарань Росії. З-поміж підозрюваних опинилися й керівники російських СІЗО та колоній (міст Курськ, Старий Оскол, Пакіно), а також начальники установ на тимчасово окупованих територіях України (Суходільської, Волноваської колоній).
“Особливо жахливим залишається масове вбивство українських військовополонених в колонії в Оленівці: у ніч з 28 на 29 липня 2022 року внаслідок вибуху загинули щонайменше 50 осіб, ще 140 — отримали поранення. Керівництву колонії повідомлено про підозру у залишенні поранених без медичної допомоги, що призвело до загибелі ще девʼяти українських воїнів”, — нагадали в Офісі Генпрокурора. Як наголошували в Головному управлінні розвідки, це був свідомий акт терору, спланований злочин і публічна демонстрація зневаги до міжнародного права та людського життя.
В Офісі Генпрокурора також наголосили, що скоєні представниками РФ злочини грубо порушують не лише міжнародне гуманітарне право й Женевські конвенції, а й всі норми людяності. Такі злочини не мають терміну давності.
“Росія порушує всі норми Женевських конвенцій, Конвенції ООН проти катувань, Римського статуту Міжнародного кримінального суду, Міжнародного гуманітарного права. Розслідування триває — жодне свідчення не буде залишене без уваги. Кожен кат — від безпосереднього виконавця до вищого посадовця, який давав накази або покривав злочини, — відповідатиме за законом”, — підсумували в Офісі Генпрокурора України.
Річниця теракту в Оленівці
У ніч проти 29 липня 2022 року був зруйнований один із бараків виправної колонії в окупованому Росією селищі Оленівка. Через це загинули щонайменше 50 українських військовополонених з “Азовсталі”.
Як зазначали у Генштабі, Збройні сили РФ “переслідували свої злочинні цілі — звинуватити Україну у скоєнні ‘воєнних злочинів’, а також приховати тортури над полоненими і розстріли, які здійснили там за наказами окупаційної адміністрації та командування ЗС РФ на тимчасово окупованій території Донецької області”. Як повідомляли в Офісі Генпрокурора, попередньою причиною вибуху могла бути термобарична зброя. Ще у 2023 році заступник начальника департаменту злочинів, вчинених під час війни, Офісу Генпрокурора Тарас Семків казав журналістам BBC, що з 43 тіл, які повернули Україні, були вилучені металеві уламки. Оскільки за результатами експертиз не було встановлено, що ці осколки є частиною певного боєприпасу, це узгоджувалося з висновками про можливе застосування термобаричної зброї, пояснював Семків. Проте це могла бути й комбінована атака, коли вибух зсередини й швидке загоряння могли супроводжувати один чи декілька прильотів артилерійського снаряда, зазначали журналісти. “Експерти під час досудового розслідування схиляються більше до того, що це був вибух зсередини й був використаний термобаричний боєприпас... Але остаточних і категоричних висновків немає”, — казав Семків.
Торік ми розповідали, що колишньому керівництву колонії в Оленівці повідомили про підозру. Служба безпеки України та Офіс Генерального прокурора зібрали докази щодо колишнього керівника колонії в окупованій Оленівці (так званої “Волноваської колонії ДНР”), колаборанта Сергія Євсюкова, та його колишнього першого заступника, колаборанта Дмитра Нейолова. Як зазначали у СБУ, “обидва фігуранти перебували ‘на посадах’, коли в ніч проти 29 липня рашисти влаштували вибухи на території окупаційної тюрми”.
Правоохоронці наголошували, що обидва фігуранти усвідомлювали наслідки вибухів і знали про кількість постраждалих, проте навмисно зволікали з наданням екстреної медичної допомоги та евакуацією поранених до лікарень. Крім цього, як зауважували в Офісі Генпрокурора, підозрювані “не забезпечили належних та достатніх медичних препаратів і засобів для надання допомоги”.
Ще в липні 2023 року в Офісі Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ) спростували заяви Кремля, нібито військовополонених в Оленівці вбили українські військові ракетою HIMARS. Ця інформація не відповідає дійсності, заявляли в ООН. Ба більше, Верховний комісар ООН з прав людини Фолькер Тюрк наголошував, що, відповідно до норм міжнародного гуманітарного права, і смерть, і важкі поранення, яких зазнали військовополонені, насамперед має розслідувати та країна, яка утримує їх у полоні, тобто Росія. Натомість Росія навіть не надала ООН гарантій безпечного доступу до Оленівки. “Військовополонені, які були поранені або загинули в Оленівці, та члени їхніх родин заслуговують на те, щоби правда стала відома, а винні в порушеннях міжнародного права були притягнуті до відповідальності”, — наголошував Фольклер Тюрк.