Про це Вельдкамп повідомив у соцмережі X.
Незалежне розслідування
“Нідерланди та країни-партнери сприяють встановленню істини та притягненню до відповідальності за воєнні злочини Росії в Україні”, — цитували в Координаційному штабі з питань поводження Міністра закордонних справ Нідерландів.
Як зауважили в Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими, для цього передбачається використати так званий “Московський механізм ОБСЄ”. У Коордштабі нагадали, що цей механізм було ухвалено ще у 1991 році для моніторингу й реагування на порушення прав людини в країнах-учасницях ОБСЄ.
“Спеціальна процедура дозволяє створювати місії експертів або призначати доповідачів для розслідування ситуації в конкретній країні, які за підсумками своєї роботи публікують звіт та рекомендації для влади країни, ОБСЄ та міжнародної спільноти щодо можливих варіантів реагування на виявлені проблеми. З початком повномасштабної російської агресії Московський механізм ОБСЄ було задіяно для розслідування порушень міжнародного гуманітарного права та міжнародного права у сфері прав людини, воєнних злочинів та злочинів проти людяності, депортації дітей з окупованих територій України, а також свавільного затримання представниками російської армії та окупаційної адміністрації цивільних українців на окупованих територіях”, — пояснювали у Координаційному штабі.
Там також додали, що застосування Московського механізму ОБСЄ допомагає визначити реальні масштаби скоєних Росією злочинів і встановити факти, які будуть враховані під час притягнення представників РФ до відповідальності як в українських, так і в іноземних судах, а також у Міжнародному кримінальному суді й майбутньому Спеціальному трибуналі щодо злочину агресії проти України.
Каспар Вельдкамп також повідомив, що у своєму листі до парламенту країни він підтвердив, що Нідерланди незмінно підтримують Спеціальний трибунал з розслідування злочину агресії проти України й мають намір стати одними з його засновників.
За словами Міністра закордонних справ, Нідерланди прагнуть підписати Розширену часткову угоду (щойно вона буде готова) й надалі підтримуватимуть Україну — політично, військово, фінансово та морально — “стільки, скільки буде потрібно”.
Загальний контекст
ХПГ неодноразово розповідала про тортури, яких зазнають цивільні та військовополонені у російській окупації та в полоні, у тому числі писала про сексуальне насильство. Подекуди про тортури, яких зазнають українці в російському полоні, свідчить сам стан звільнених людей. Зокрема, минулого місяця ми розповідали про українського військового, якому на тілі лишили напис “Слава Росії”.
Цього липня ми писали, що ув’язнена Росією кримська правозахисниця та громадянська журналістка Ірина Данилович зверталася до віцепрезидентки Європейського парламенту Піни Пічерно з проханням привернути увагу європейської спільноти до масових знущань, які вчиняють щодо жінок у російській колонії міста Зеленокумськ. Зокрема, у колонії вчиняють так зване “безслідне катування” — цілодобовий вплив надзвичайно яскравого електричного світла, яке не вимикають ані вдень, ані вночі. Світло прожекторів настільки сильне, що проти нього не “не допомагають навіть пов’язки на очі — у жінок болять очі, голова, вони не можуть спати”… Згодом Міжнародна організація “Репортери без кордонів” (RSF) закликала до негайного звільнення громадянської журналістки.
Як раніше зазначав директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров, катування, які вчиняють представники РФ, не лише продовжують тюремні традиції СРСР — за допомогою катувань полонених намагаються зламати як фізично, так і морально. Нагадаємо, що Харківська правозахисна група також досліджувала мережу катівень на Харківщині та катування цивільних.
Катування як злочини проти людяності й воєнні злочини
Наприкінці червня 2025 року правозахисна ініціатива “Трибунал для Путіна” (Т4Р) презентувала комунікацію з Офісом Прокурора МКС, в якій юристи обґрунтували, що катування, до яких вдається російська окупаційна влада, можна кваліфікувати як злочини проти людяності та воєнні злочини. Наприкінці минулого жовтня Незалежна міжнародна комісія з розслідування порушень в Україні заявила, що катування, які представники російської влади вчиняли щодо українців, можуть бути розцінені як злочини проти людяності.
Узвичаєна й широковживана практика РФ
У лютому 2025-го журналісти The Wall Street Journal оприлюднили розслідування, яке свідчило про те, що після початку повномасштабного вторгнення РФ російським тюремникам могли наказувати вчиняти насильство щодо українських полонених і бути з ними особливо жорстокими. В ООН неодноразово наголошували, що катування та нелюдське поводження становить організовану частину державної політики РФ, а в Головному управлінні розвідки України повідомляли, що в Росії діє ціла система катувань, за яку відповідають окремі люди. У вересні 2024-го в ООН також відмічали, що катування полонених українців є “узвичаєною” та “широковживаною” практикою для представників РФ. Цього березня правозахисна організація “Amnesty International” також оприлюднила звіт, у якому йшлося про насильницькі зникнення, систематичні катування українських полонених, утримання їх без зв’язку з зовнішнім світом та без надання медичної допомоги. Це свідома й цілеспрямована політика Росії, наголошували правозахисники.
Тортури, що призводять до смерті людей
На жаль, подекуди катування настільки жорстокі, що призводять до смерті людей. У березні 2025-го МВС України повідомляло, що 80% тіл українців, переданих із російських місць ув’язнень, мають ознаки катувань. Цього лютого у Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими зазначали, що станом на той час понад 90 людей, яких Міжнародний Комітет Червоного Хреста ідентифікував у російських тюрмах, повернули до України мертвими. Торік ми також писали про закатованих до смерті мешканців Херсонщини та військовополоненого Олександра Іщенка. Згідно з результатами судово-медичної експертизи, множинні переломи ребер, шок і закрита тупа травма грудної клітки через “контакт з тупим предметом” призвели до смерті Олександра Іщенка, якого утримували у російському СІЗО в Ростові-на-Дону. Цього року ХПГ розповідала про Вікторію Рощину, тіло якої повернули з російського полону з ознаками катувань. 45 журналістів з усього світу розслідували обставини викрадення й загибелі української журналістки.
Як нещодавно повідомили в Офісі Генерального прокурора України, відповідаючи на журналістський запит Liga.net, остання судово-медична експертиза виявила нові дані щодо тілесних ушкоджень, яких зазнала Вікторія Рощина у російському полоні. Експертиза, яку 9 липня провело Головне бюро судово-медичної експертизи Міністерства охорони здоров’я, встановила, що Вікторія Рощина мала травму шиї, переломи кісток, крововиливи у м’які тканини скроневої ділянки, правого плеча і гомілок, а також садно лівої стопи.
Попри нові дані поки що неможливо остаточно встановити причини смерті журналістки. Як пояснювала начальниця управління інформаційної політики та комунікацій Офісу генпрокурора Мар’яна Гайовська-Ковбасюк, на момент проведення експертизи тіло Вікторії Рощиної вже мало виражені трупні зміни з порушенням структури тканин, а це “не дозволяє встановити причину смерті та пов’язати її з тілесними ушкодженнями”. Пані Мар’яна зазначала, що Росія повернула до України тіло Вікторії Рощиної, коли воно перебувало у стані “глибокого замороження з ознаками муміфікації та гниття”. Нині в Україні триває ще одна судова медико-криміналістична експертиза.
Раніше очільник МВС України наголошував, що Росія передає тіла загиблих громадян України, зокрема тіла захисників, “у понівеченому, гнилісному стані” й порушує умови зберігання тіл. “Подекуди тіла фрагментовані настільки, що для ідентифікації потрібні кілька ДНК-експертиз, а тіло однієї особи можна скласти з десятків частин”, — обурювався Ігор Клименко. Міністр внутрішніх справ також припускав, що Росія може навмисно ускладнювати процес ідентифікації тіл загиблих оборонців для України. “Тіла повертаються у вкрай понівеченому стані, частини тіл — в різних мішках. Є випадки, коли рештки однієї людини повертають навіть під час різних етапів репатріації”, — розповідав Ігор Клименко. При цьому країна-агресор нехтує навіть власними громадянами та передає тіла російських військових разом з тілами загиблих українців під час репатріацій.