РФ скоїла понад пів тисячі злочинів проти українських журналістів і медіа від 24.02.2022

Від початку російського повномасштабного вторгнення представники РФ скоїли 543 злочини проти українських журналістів і ЗМІ.

Оновлені дані оприлюднив Інститут масової інформації, який здійснює Моніторинг російських злочинів проти журналістів та медіа.

Протягом жовтня й листопада 2023 року монітори вже зафіксували три порушення свободи слова, які скоїли представники РФ. Ідеться про викрадення й кібератаки.

За рік і дев’ять місяців повномасштабної війни російські окупанти вбили 69 журналістів. Десятьох з них вбили під час виконання професійної журналістської діяльності. 

Викрадення медійників 

У жовтні цього року стало відомо про викрадення адміністраторів телеграм-каналів запорізького регіонального видання “РІА-Мелітополь” і “Мелітополь — це Україна”. Росіяни тримають медійників у полоні та звинувачують у “тероризмі”. Прикметно, що відео затримання українців були оприлюднені в російських пропагандистських медіа і телеграм-каналах лише 29 жовтня, хоча українців незаконно взяли у полон ще 20 серпня. Росіяни оприлюднили такий список затриманих: Олександр Малишев, Георгій Левченко, Максим Рупчов, Яна Суворова, Марк Каліуш, Костянтин Зиновкін. Усіх їх звинувачують за кількома статтями Кримінального кодексу РФ: українцям інкримінують публічні заклики до терактів, держзраду, шпигунство. Незаконно затриманим медійникам загрожує від 12 до 20 років позбавлення волі.

Полонивши адміністраторів, росіянам вдалося загарбати телеграм-канали “РІА-Мелітополь” і “Мелітополь — це Україна”. Проте українська редакція створила новий телеграм-канал “РІА-Мелітополь / РІА-Південь” і продовжила роботу.

Атаки РФ на супутникові канали

Цьогоріч у листопаді російські хакери також атакували етер телемарафону “Єдині новини”. Трансляцію переривали російські музичні кліпи та прокремлівська пропаганда. Росія атакувала супутниковий сигнал всеукраїнського телемарафону, проте українські фахівці відбили атаку.

Окрім цього, Росія намагалася втрутитися в роботу п’яти супутникових телеканалів “Суспільного”: “Перший”, “Суспільне Новини”, “Суспільне Крим”, “Суспільне Культура” та “Суспільне Спорт”. Росіяни намагалися глушити канали та підмінити контент. Очільниця наглядової ради “Суспільного” Світлана Остапа пов’язувала атаку “з незалежним мовленням і правдивим висвітленням війни”, яке “дуже не подобається агресору”. Світлана Остапа відзначала, що хоча фахівці швидко відновили мовлення, “щоб убезпечити себе від блокування, компанія розглядає можливість переходу на інший, більш захищений супутник”.

“Русскій мір” в тимчасово окупованому Мелітополі 

Вже 25 листопада Іван Федоров розповів, що Росія влаштувала справжній “русскій мір” в інформаційному полі тимчасово окупованого Мелітополя. Представники РФ обмежили доступ до усіх об’єктивних і незалежних ЗМІ (йдеться не лише про телебачення, а й про радіомовлення) та блокують VPN, щоб ускладнити пошук правдивої інформації. При цьому окупанти анонсували й вже почали запуск власного супутникового телебачення з промовистою назвою “Русскій мір”. Вороже телебачення налічуватиме щонайменше 39 каналів, які цілодобово транслюватимуть кремлівську пропаганду. 

Загальний контекст

Нагадаємо, що в самій Росії запровадили новий фах і почали готувати “медіаполіцейських”. Останні відстежуватимуть так званий “екстремізм” в інтернеті. За даними російського видання (рос.) “Известия”, відповідний напрямок бакалаврату з’явився в Російській академії народного господарства і державної служби (РАНГіДС) при Президентові РФ. Як відзначали журналісти УП, офіційна назва напряму навчання — “Медіазабезпечення державних інтересів і національної безпеки”. Майбутні “медіаполіцейські” виявлятимуть і блокуватимуть “екстремістські та деструктивні матеріали”, а також боротимуться з “пропагандою”. Прикметно, що, за словами завідувачки катедри медіазабезпечення держінтересів і нацбезпеки РАНГіДС Лідії Малигіної, дана програма реалізується за підтримки Національного антитерористичного комітету РФ. Завершивши навчання, російські “медіаполіцейські” отримають одну зі спеціалізацій: розслідування правопорушень щодо громадян (кібербулінг, сталкеринг), юросіб (піратство) або держави (екстремізм). Вочевидь, вони переберуть на себе частину функцій Роскомнадзору, який наразі блокує інформацію в інтернеті. Крім цього, Росія активно використовує штучний інтелект для продукування фейків, а російські хакери атакують правоохоронців, які збирають докази воєнних злочинів РФ.

Викрадення медійників і незаконні обвинувачення також є звичайною практикою, до якої Росія вдається на тимчасово окупованих територіях України. Ще у жовтні цього року в Національній спілці журналістів України зазначали, що, за даними міського голови Мелітополя Івана Федорова, станом на той час представники РФ незаконно затримали понад тисячу мелітопольців від початку повномасштабного вторгнення. При цьому Федоров наголошував, що це лише офіційно підтверджені випадки. Скільки насправді українців окупанти незаконно утримують у полоні, достеменно невідомо. “Родичів деяких зниклих людей залякали так, що вони навіть не надають українським спецслужбам та омбудсману інформацію”, — наголошував міський голова. 

Станом на 18 жовтня 2023-го близько 28 тисяч громадян України вважалися зниклими безвісти за особливих обставин. Як зазначав директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров, левову більшість зникнень, задокументованих спільною ініціативою “Трибунал для Путіна” (T4P), можна попередньо кваліфікувати як насильницькі зникнення, адже усі намагання рідних розшукати зниклих натикаються або на відмову в відповіді, або на твердження, що місцеперебування зниклої безвісти людини невідоме. “Міжнародний Червоний Хрест в кращому випадку може відповісти, що людина перебуває в Росії, але де саме, не уточнює”, — пояснював директор ХПГ.

Те, що Росія приховує місцеперебування зниклих безвісти людей, підтверджувало й аналітичне дослідження Харківської правозахисної групи. “Після зникнення родичі потерпілих не мали можливості отримати інформацію ані у місцевої окупаційної влади, ані в офіційних державних осіб Російської Федерації”, — відмічала юристка ХПГ Ганна Овдієнко. РФ могла підтвердити, що зникла людина перебуває під контролем російської влади, коли від моменту зникнення спливали місяці. Подекуди інформацію підтверджували за рік. Проте навіть такі підтвердження могли не містити інформації про точне місцеперебування людини та/чи стан її здоров’я. Зважаючи на це, родичі зниклих безвісти все одно продовжували перебувати у стані вакууму: спочатку вони не знали, чи жива людина, яка зникла, а потім не знали, у якому стані вона перебуває і чи не зазнає насильства. “У відповідь на запити органи державної влади Росії не надавали конкретних відповідей, а у більшості випадків — взагалі не відповідали”, — наголошувала Ганна Овдієнко. Правниця також відмічала, що “такі дії вчиняються умисно, оскільки формальні відповіді від Російської Федерації, які не містять конкретних обставин злочинів, надаються одними й тими самими особами — масовано, у всіх відомих нам випадках”. При цьому подібні відповіді не відповідають нормам міжнародного та національного права, підкреслювала пані Ганна.