Меню
Інтерв’ю
Всі 2773 Події 1820 Моніторинг 356 Дослідження 42 Інтерв’ю 331 Публіцистика 78 Анонси та оголошення 29 Консультації 37
«Нашу машину обстріляли росіяни»

Тамара Олександрівна Бугера – мешканка села Козаровичі на Київщині. Воно було окуповано у перші дні війни. Коли вона з подругою та її сином намагалася втекти з Козаровичів, їх обстріляли. Усі троє були поранені. Її подруга від поранень померла.

«Вбили сусідського хлопця і кинули в погріб...» 

Пенсіонерка Лідія Миколаївна Заїка живе в селі Мощун Київської області. Мешкає на вулиці з поетичною назвою – Вишнева. Каже, в селі нема такої хати, щоб не постраждала.

Дізнатися про вагітність 24.02 в Маріуполі. Продовження історії лікаря у бомбосховищі

Раніше ми опублікували історію про будні лікаря у бомбосховищі. Але історія лікаря Ганни Шевчик значно об’ємніша. У першій частині її розповіді — про початок війни у Маріуполі, переїзд родини до бомбосховища під фабрикою солодощів та прихід росіян.

«Люди літали у повітрі, як листочки, – такий сильний вибух був»

Харків'янка Олена Гуріна двадцять днів ховалася від ворожих обстрілів у метро.

«Це жахливо, коли ти сидиш у підвалі й не розумієш, куди влучить снаряд, коли все тремтить довкола..»

Війна, її жахіття так чи инакше змінюють кожного. Особливо впливає вона на дітей. Вони надто швидко дорослішають, розумнішають й надто глибоко переживають ситуацію, що бачать довкола, те, самовидцями чого стають.

«Від сусіда нічого не залишилося, тільки взуття...»

Жителька села Мощун на Київщині розповідає про жахіття перших днів повномасштабної війни. Її оселя повністю знищена, згоріла навіть консервація у льосі.

‘Я зайшла у Metro і розплакалася’, — дівчина, яка 3 тижні прожила у Маріуполі під обстрілами

Маріуполька Ольга Шевченко розповідає, що кожного дня біля її будинку гинули люди, намагаючись приготувати їжу на вогні. Почувши вибухи 24 лютого, вона сказала синові, що це грім, але згодом сама не могла стримувати сліз, усвідомлюючи, що відбувається.

«Маріуполь – це Фенікс, який ще почне літати…»

Двадцятилітня маріуполянка Юстина Жіжномірська виїхала з рідного міста ще до 24 лютого. Але там залишилася її мама, дехто з друзів. З якими час од часу є можливість спілкування. Ми розмовляємо з юнкою про місто Марії до війни й про трагедію, яке переживає в дні окупації.

«Я дитину встигла виштовхнути в коридор і почула як за спиною сипляться шибки»

Ірина Плеченко з Сєвєродонецька розповідає, як до її міста двічі прийшла війна. 

‘Гелікоптер чіплявся за верхівки дерев’. Розповідь пораненого бійця про евакуацію з Азовсталі

Військовий розказав в інтерв’ю Харківській правозахисній групі про своє поранення при обороні Азовсталі, жорсткі бої в Маріуполі та евакуацію гелікоптером у ніч на перше квітня.

«Страшно було, що ти не загинеш одразу, а тебе покалічить...» – мешканка Рубіжного

Наталія Штепа виїхала з Рубіжного 26 березня 2022 року. Від обстрілів ховалася із сусідами у тісному необлаштованому підвалі. Каже, 17 ночей спала сидячи.

«Російські солдати зупиняли машину із хлібом – хліб викидали і машиною переїжджали. Щоб людям не було чого їсти»

Мешканець Херсона розповідає, як місто жило в перші дні російської окупації.

  « 21  22  23  24  25  26  27  28  ... 28
Про ХПГ
Хто миКонтактиРічні звітиПолітики ХПГ
Теми
КонституціяПолітикаВпровадження норм європейського праваПраво на життяКатування та жорстоке поводженняПраво на свободу та особисту недоторканністьПраво на справедливий судПраво на приватністьСвобода совісті та віросповіданняСвобода вираження поглядівДоступ до інформаціїСвобода пересуванняЗахист від дискримінаціїСоціально-економічні праваАрміяКримінально-виконавча системаПраво на охорону здоров’яПраво на освітуЕкологічні праваПрава дітейПрава жінокПрава шукачів притулкуГромадянське суспільство
Спецпроєкти
Психологічна допомогаРосійсько-українська війнаГолоси війниДокументування воєнних злочинів в УкраїніПравова допомогаОнлайн-бібліотекаДисидентський рух в Україні. Віртуальний музейІсторії свавільно засудженихГромадянська освітаДовідник юристаПроти катуваньПраво на приватністьГаряча лінія з пошуку зниклих безвісти