РФ: суд виніс суворі вироки Зекір’ї Муратову та Вадиму Бектемирову
Південний окружний військовий суд Росії засудив кримського пенсіонера Зекір’ю Муратова до 11 з половиною років, а перекладача Вадима Бектемирова – до 11 років ув’язнення в колонії суворого режиму.
Зекір’ю Муратова підконтрольний московській владі суд заарештував 8 липня 2020 року за обвинуваченням в участі в «Хізб ут-Тахрір». Чоловік має 3 групу інвалідності, слабує на низку захворювань опорно-рухового апарату, а також хронічну гіпертонію та стенокардію. 23 березня 2021 року переніс гіпертонічний криз. Влітку 2021 року Зекір’я Муратов, перебуваючи у слідчому ізоляторі, тяжко захворів на ковід та потрапив до тюремної лікарні у Ростові-на-Дону з двосторонньою пневмонією. Не зважаючи на його тяжкий стан, суд незмінно залишав Муратова під вартою.
«Підзахисний впевнений, що сьогодні держава переслідує його через інакодумство, за його активну громадянську позицію – він був волонтером, відвідував судібні засідання з адміністративних та кримінальних справ щодо його співвітчизників; у зв’язку із цим він наполягає, що судити його мають за нормами міжнародного права. Саме тому, Муратов Зекір’я Саітович, кримський татарин, мусульманин, громадянин України, який вимушено отримав паспорт громадянина Росії, вважає себе политичним в’язнем», – заявила під час виступу на судовому засіданні адвокатка Еміне Авамілєва.
Вадим Бектемиров – філолог, перекладач, випускник факультету арабської мови і літератури університету «Аль-Джинан» у Лівані. До арешту працював перекладачем. У липні 2020 року російські силовики провели масові обшуки в домах мусульман у різних районах Криму, внаслідок чого шестеро людей, включно з Бектемировим, опинилися під вартою, ще одну людину відправили під домашній арешт. 26 травня 2021 року в Південному окружному військовому суді розпочався розгляд справи Бектемирова, у якій він єдиний обвинувачений.
Вадим Бектемиров має трьох дітей, один з яких народився, коли Бектемиров уже був у СІЗО. Батько Бектемирова помер від серцевого нападу за два тижні після арешту сина.
Обвинувачення проти Бектемирова обмежувалося доказами його участі в організації «Хізб ут-Тахрір». В обвинувальному висновку були наведені показання двох засекречених свідків під псевдонімами, які стверджували, що з 2015 по 2018 роки Бектемиров водив їх на конспіративні збори осередку «Хізб ут-Тахрір» у Сімферополі. Учасники зустрічей обговорювали необхідність іти за ідеями організації, залучення до неї нових прибічників, проведення роз’яснювальних розмов у мечетях, а також стосувалися питань утисків мусульман у Криму.
«Захист у справах про “думкозлочин” – найбільш складний захист. Тут немає якоїсь техніки, немає відбитків пальців, алібі, слідів злочину, дій обвинувачених, очевидців події, технічних експертиз – тут є совість, думки, слова, політичні погляди, життєві позиції… Під час судового слідства, захст навів свої доводи, в тому числі у своїх клопотаннях щодо поданих стороною звинувачення доказів – зокрема, експертииз, допитів секретних свідків. Секретні свідки є агентами держави та приховування їх даних прямо суперечить закону», – зазначив під час судових змагань захисник Бектемирова Еміль Курбедінов.
Від дня арешту Бектемиров наполягав на тому, щоб до нього була застосована IV Женевська конвенція 1949 року (Конвенція про захист цивільного населення під час війни, що передбачає гуманне поводження з населенням, яке перебуває на окупованій території, і захищає його права).
Міжнародна ісламська політична організація «Хізб ут-Тахрір» називає своєю місією об’єднання всіх мусульманських країн у ісламськім халіфаті, але відкидає терористичні засоби досягнення цього. Верховний суд Російської Федерації заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, занісши до списку з 15 об’єднань, названих «терористичними». В Україні організація діє без обмежень. Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їхнє переслідування мотивованим за релігійною ознакою.
Тим часом під стінами Кримського гарнізонного суду, де за допомогою відеозв’язку виступали адвокати Муратова та Бектемирова, російські правоохоронці затримали трьох громадських журналістів, що висвітлювали оголошення вироку політичним в’язням. Алі Сулейманова, Амара Абдулгазієва и Рустема Усеінова без пояснень доправили до відділку поліції. За дві години їх відпустили без складання адміністративного протоколу. Адвокат Едем Смедляєв повідомив, що у них намагалися взяти зразки ДНК та відбитки пальців, але журналісти категорично відмовилися від цього.
У січні міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch у своїй доповіді про права людини у Криму відзначила що окупаційна влада переслідує кримських татар через їхні релігійні та політичні переконання.
ООН вимагає від Росії припинити безпідставні затримання та арешти кримчан, а також звільнити незаконно утримуваних за гратами громадян України, зокрема Еміра-Усеїна Куку, Галину Довгополу, Сервера Мустафаєва, Владислава Єсипенка, Нарімана Джеляла та інших.