Колишній британський військовий виграв суд проти РФ
Як пише видання The Daily Mail, Піннер подав позов проти РФ у жовтні минулого року. Згідно з рішенням Солом’янського районного суду Києва, він має отримати матеріальну компенсацію за нелюдське поводження, якого він зазнав у російському полоні. Журналісти не уточнювали, про яку суму компенсації йдеться, проте зауважили, що надалі Піннер має намір продовжити розгляд своєї справи вже у британських судах.
Хоча цілком імовірно, що Кремль проігнорує це рішення, справа Шона Піннера може створити прецедент і сприяти тому, аби більше військовополонених подавали скарги проти Росії у майбутньому, відмітили журналісти.
Як казав Шон Піннер виданню The Sun, “Росія має понести відповідальність за те, як вони вчинили зі мною, і це [рішення українського суду] — перший крок. <...> Коли Росія повернеться до реального світу, їй доведеться залагоджувати ці судові справи... Ідеться не про сьогодення, а про майбутнє — за рік, 10 або 20 років”. Піннер також наголошував, що його справа не унікальна, а є сотні інших подібних справ.
“Йдеться не лише про мене, а про інших — тих, хто зазнали катувань як військовополонені, тих, хто, як британський соцпрацівник Пол Урі, помер від їхніх рук”, — сказав Піннер і наголосив, що подібне судове рішення дозволить притягти Росію до відповідальності.
Нагадаємо, що Пол Урі разом з іншими волонтерами допомагав мирним українцям під час війни. Його затримали на одному з російських блокпостів на Півдні України у квітні 2022. Тоді він разом з іншим британцем Діланом Хіліпаром намагалися евакуювати жінку та двох дітей із Дніпрорудного Запорізької області. Росіяни звинуватили британця у тому, що він був “найманцем”. У липні 2022 року нелегітимна “омбудсманка” самопроголошеної “ДНР” Дар’я Морозова та російські ЗМІ заявили, що волонтер Пол Урі помер у полоні “від хвороб та стресу”.
Журналісти також зауважили, що Ейден Аслін — ще один громадянин Великої Британії, котрий був у російському полоні разом із Шоном Піннером, — вже наступного тижня також позиватиметься проти РФ.
Передісторія
Шон Піннер та Ейден Аслін провели у російському полоні пʼять місяців. Вони зазнали тортур, їх жорстоко били (зокрема і ножем), катували струмом, інсценували страти, морили голодом. Полонені РФ також зазнали психологічного насильства. “Попрощайтеся зі своїми родинами, бо вас уб’ють”, — казали їм представники РФ.
На початку червня 2022-го нелегітимний “суд” у підконтрольній Кремлю “ДНР” засудив до страти обох британців. Їх звільнили у вересні 2022 року, коли Росія передала Саудівській Аравії десятьох військовополонених іноземців, громадян п’яти держав (Великої Британії, США, Швеції, Хорватії та Марокко), котрі воювали на боці України проти країни агресора.
Шон Піннер і Ейден Аслін доєдналися до лав українських оборонців і вступили до 36-ї бригади морської піхоти Збройних сил України ще до повномасштабного вторгнення РФ, у 2018 році.
Шон Піннер народився 1974 року в Бедфордширі. Піннер був ветераном британської армії, він служив у Королівському англійському полку, був у лавах миротворців ООН у Боснії. Шон Піннер переїхав до України, бо хотів передати свій досвід українським військовим. Згодом британець одружився з українкою і до повномасштабного вторгнення РФ мешкав у Маріуполі. Коли Росія вчинила широкомасштабний напад на Україну, Піннер разом з іншими військовими чинив опір окупантам в Маріуполі, де і потрапив в російський полон.
Катування та страти українських полонених
Від початку грудня минулого року до кінця лютого 2024-го Управління Верховного Комісара ООН з прав людини зафіксувало 12 випадків вбивства 32 українських військовополонених. У квітні цього року керівник Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Юрій Бєлоусов заявив, що Україні відомо про 54 українських військовополонених, страчених російськими військовими. На той час Офіс Генерального прокурора мав 27 кримінальних проваджень за фактами страти українських військовополонених. Юрій Бєлоусов наголошував, що під час відповідних розслідувань українські правоохоронці “відпрацьовують” і російське командування, яке несе відповідальність за такі дії. “Йдеться не лише про командирів підрозділів, а й про найвище військово-політичне керівництво”, — казав він і наголошував, що розстріли військовополонених є не поодинокими випадками, а “свідченням політики РФ”. Ще раніше Генпрокурор України також підкреслював, що убивства українських військовополонених не є так званим “ексцесом виконавця”. “Ми бачимо це як цілеспрямовану політику Росії, метою якої є знищення українського народу, тобто геноцид”, — відмічав Костін.
Катування також становлять “організовану частину державної політики РФ, яка має на меті залякування, покарання або отримання інформації та зізнань”, підкреслювала Спецдоповідачка ООН з питань катувань Еліс Джилл Едвардс. Вона також наголошувала, що катування і нелюдське поводження представників РФ з цивільними українцями і з військовополоненими не можна оцінювати як випадкові. В ООН зазначали, що військові російських Збройних сил систематично й повсюдно вдавалися до катувань на територіях України, які тривалий час перебували під російською окупацією, а самі катування вчиняли настільки жорстоко, що це призводило до смерті людей. Харківська правозахисна група писала про дані, отримані Незалежною міжнародною слідчою комісією ООН, які доводили глибоку зневагу представників РФ до життя та гідності постраждалих. Більше про катування та нелюдське поводження як організовану частину державної політики РФ можна почитати у статті ХПГ.
У грудні минулого року Генеральний прокурор України повідомляв, що на той час українські правоохоронці виявили 104 російські катівні у восьми областях України, частини яких перебували під російською окупацією. Андрій Костін також зазначав, що, за даними його Офісу, майже 90% полонених та утримуваних РФ людей зазнають катувань або фізичного та/чи психологічного насильства. Як наголошував директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров, після повномасштабного вторгнення РФ катування українських військовополонених та цивільних ув’язнених на окупованих територіях стало масовим явищем. Спілкуючись зі звільненими з-під російської варти, співробітники Харківської правозахисної групи зауважили, що майже всі вони зазнали катувань. Детальніше про катування українських військовополонених та цивільних ув’язнених можна почитати у статті Євгена Захарова, доступній за посиланням. ХПГ також підготувала матеріал про дворівневу систему тортур і катування українців, які потрапили в російську окупацію на Харківщині. Ми також писали про катування та вбивства українських священників, які вчиняли представники РФ. 27 вересня минулого року глобальна ініціатива “Трибунал для Путіна” (T4P) презентувала два подання до Міжнародного кримінального суду щодо позасудових страт українців військовими РФ та російських катівень на Харківщині. У надісланих до Гааги поданнях правозахисники обґрунтували, що дії Російської Федерації можуть становити злочини проти людяності.