Де шукати: Усюди Автори Заголовки
• Кримінально-виконавча система
Серед ключових проблем — хронічне переповнення камер і недотримання мінімальної норми житлової площі. Зафіксовано дефіцит безпечних укриттів. Організація праці засуджених та ув’язнених супроводжується грубими порушеннями трудових прав.
• Російсько-українська війна
Як це — виживати в полоні, хворіючи на інсульт, туберкульоз чи діабет, коли замість медичної допомоги нерідко отримуєш побої та приниження?
• Російсько-українська війна • Події
Як сповіщали “Крим.Реалії”, цьогоріч військкомати окупованого півострова призивали студентів, які раніше скористалися правом на відстрочку. Тим часом у Донецьку окупанти використовують заборгованості як інструмент примусу до війни: обіцяють списати всі борги, якщо людина підпише контракт з російським Міноборони. Детальніше — у статті.
Виявлено незаконне розміщення осіб, засуджених до обмеження волі, у колонії закритого типу, порушення роздільного тримання в КДіР, незадовільні санітарно-побутові умови, порушення температурного режиму, проблеми з програмою “Підготовка до звільнення” та інші порушення.
• Аналітика
Аналіз наявних компенсаційних механізмів показує: потрібна єдина політика щодо документування, обліку, розслідування випадків завдання шкоди, її відшкодування та компенсації.
13 грудня стало відомо, що самопроголошений президент Республіки Білорусь Олександр Лукашенко помилував 123 політв’язнів, серед яких лауреат Нобелівської премії миру Алесь Бєляцький, екскандидат у президенти РБ Віктор Бабарико, керівниця його штабу Марія Колесникова, а також кілька українських громадян. Новина доповнюється.
• Голоси війни • Російсько-українська війна
Чи колишні дисиденти в Чехії знали, що Росія катує українських військовополонених? Чи зможе людство колись забути значення слова “геноцид”? Коли саме Росія стала перетворюватися на країну-катівню, та який намір країни-агресора показала повномасштабна війна? Читайте в інтервʼю з Михайлом Романовим, автором дослідження про катування українських військовополонених Росією і людиною, яка не боїться висвітлювати темряву, бо розуміє важливість такої роботи.
• Голоси війни
Вона пережила зраду колег і 45 днів російського полону. Ларису Фесенко, директорку ліцею на Куп’янщині, кинули до катівні за те, що не схотіла переходити на бік ворога і вчити своїх дітей під рашистськими прапорами.
Підлітків у Єкатеринбурзі звинувачують у знищенні локомотива. У Новосибірську партизани підпалили релейну шафу, щоб перешкодити перевезенню боєприпасів з артилерійського складу. Кібер-АТЕШ заявила про виведення з ладу сайту “Реєстр повісток”.
Вона намагалася врятувати пораненого сина, а потрапила в полон. Команда проєкту “Апус” i кампанія “People1st!” створили анімаційний ролик про Сніжану Козлову, цивільну з Маріуполя, яку окупанти забрали під час фільтрації, розлучивши із сином. Родина досі не знає, де утримують Сніжану. Закликаємо підписати петицію з вимогою звільнення затриманих окупантами українських цивільних.
• Громадянське суспільство • Інтерв’ю
До Міжнародного дня прав людини ми поговорили з трьома експертами, щоб з’ясувати, як повномасштабна війна вплинула на ситуацію з правами людини в Україні, які права держава може тимчасово обмежувати заради перемоги, а які є недоторканними навіть в умовах воєнного часу.
Чи очікує на нас у XXI столітті тріумф деспотизму та нові світові війни? Заява правління Міжнародної асоціації ‘Меморіал’ до Дня прав людини.