Завершився великий обмін ‘1000 на 1000’
Перший день великого обміну: звільнені 270 оборонців і 120 цивільних
Після перемовин, що відбулися 16 травня в Стамбулі, між Україною та Росією був узгоджений обмін полоненими у форматі тисяча на тисячу.
У п’ятницю, 23 травня, між Україною й Росією відбулася перша частина обміну полоненими за цією формулою. У перший день великого обміну з російського полону вдалося звільнити 390 громадян України.
Як зазначали в Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими, 23 травня були звільнені 270 оборонців України та 120 цивільних.
З ворожого пологу вдалося повернути військовослужбовців ЗСУ (з Військово-морських сил, Десантно-штурмових військ, Сил Територіальної оборони), а також Національної гвардії та Державної прикордонної служби України, повідомляли в Коордштабі.
Як зазначав очільник Головного управління розвідки Міністерства оборони України, з ворожої неволі звільнили нацгвардійців, прикордонників, десантників, моряків та піхотинців. “У День Героїв — це особливо символічно. Радію за кожну українську сім’ю, яка дочекалася сьогодні своїх”, — писав Кирило Буданов в офіційному телеграм-каналі.
“Звільнені оборонці захищали нашу землю на Донецькому, Луганському, Запорізькому, Харківському, Херсонському напрямках, а також брали участь в боях в Чернігівській, Сумській та Київській областях”, — розповідала пресслужба Координаційного штабу.
Як уточнювали в Коордштабі, з-поміж визволених були три жінки та 387 чоловіків.
Другий день великого обміну: звільнені 307 оборонців
Вже наступного дня, 24 травня, до України вдалося повернути ще 307 захисників України. Усі звільнені — чоловіки, представники рядового та сержантського складу, сповіщали в Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими. Як повідомляв Уповноважений ВР з прав людини, наймолодшому звільненому — 25 років, найстаршому — 61 рік. За даними Омбудсмана, до України вдалося повернути захисників, які мають поранення та потребують лікування.
“На рідну землю повернулися військовослужбовці ЗСУ, зокрема ДШВ [Десантно-штурмових військ], СБС [Сил безпілотних систем], Військово-Морських Сил, Сил ТрО, а також Державної прикордонної служби та Національної гвардії України. З окремих підрозділів та військових частин полонених вдалося визволити вперше”, — мовилося у телеграм-повідомленні Коордштабу. Там також зазначали, що цього разу з-поміж звільнених були 27 захисників Маріуполя.
Загалом 24 травня вдалося повернути оборонців, які воювали на Донецькому, Херсонському, Харківському, Запорізькому та Луганському напрямках.
Третій день обміну: звільнені 303 оборонці
У неділю, 25 травня, великий обмін “1000 на 1000” було завершено, а до вільної України повернулися ще 303 оборонці. Цього разу вдалося звільнити представників рядового та сержантського складу. На жаль, з-поміж звільнених цього дня не було цивільних і жінок.
Натомість з російської неволі вдалося звільнити представників Збройних Сил України (Військово-морських і Повітряних сил, Десантно-штурмових військ, Сил Тероборони), а також представників Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України та Державної спеціальної служби транспорту.
Як повідомляли в Коордштабі, визволені захисники обороняли Україну на Донецькому та Луганському напрямках, на Запоріжжі та Харківщині, у Херсонській, Сумській та Чернігівській областях. До вільної України також вдалося повернути 70 оборонців Маріуполя.
Як нагадували в Координаційному штабі, триденний обмін “1000 на 1000” став шостим обміном цього року та 65-им обміном від початку повномасштабного вторгнення.
Загалом у межах перемовин та обмінів з березня 2022 року Координаційний штаб вже визволив 5757 українських громадян з російської неволі. Ще 536 українців вдалося повернути поза обмінами.
У Коордштабі наголосили, що визволені оборонці отримають усю необхідну медичну допомогу та реабілітацію, а також всі належні виплати грошового забезпечення за час перебування в полоні та одноразову матеріальну допомогу. “Україна забезпечить звільненим реінтеграцію до суспільства після тривалої ізоляції у російській неволі”, а Коордштаб і надалі працюватиме над пошуком і поверненням всіх наших людей з російської неволі.
Загальний контекст
Тим часом учора, 24 травня, в Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України повідомляли, що лише їхні спецпідрозділи зафіксували понад 150 випадків страт полонених українських оборонців. Усі дані про ймовірні воєнні злочини розвідники одразу передають українським правоохоронцям для подальших розслідувань.
ГУР відмічало, що у багатьох випадках були зафіксовані прямі накази вбивати полонених. “Ці злочини — складова цілеспрямованої політики з боку керівництва держави-агресора — Росії”, — наголошували у Головному управлінні розвідки України. У ГУР також нагадували, що Незалежна Міжнародна комісія ООН з розслідування ситуації в Україні підтверджувала таку тенденцію. Зокрема, у своїй доповіді від 19 березня 2025 року комісія ООН звертала увагу на зростання кількості випадків, коли російські військові цілеспрямовано вбивали чи калічили українських бійців, які здалися або намагалися здатися в полон. “Кілька російських дезертирів підтвердили, що отримували наказ не брати полонених, а вбивати їх. Один із них навів слова заступника командира бригади: ‘Полонені не потрібні — розстрілюйте на місці’”, — цитувало ГУР доповідь ООН. В етері CNN cпецдоповідач ООН з питань позасудових страт доктор Морріс Тідбол-Бінц згадував і відповідальних за ці дії. На його думку, позасудові страти не відбувалися б з такою кількістю та частотою без наказу (чи принаймні без згоди) найвищого військового командування, тобто Президента РФ Володимира Путіна.
Днями ХПГ писала про інші випадки, коли представники РФ могли розстріляти українських військовополонених. Ми також неодноразово наголошували, що бранці РФ зазнають катувань, не отримують належної медичної допомоги, не можуть дотримуватися приписів власної релігії тощо. Люди помирають в російському ув’язненні, а 80% тіл українців, переданих із російських місць ув’язнень, мають ознаки катувань. Як неодноразово наголошували в ООН, катування та нелюдське поводження становить організовану частину державної політики РФ, а, за даними ГУР, в Росії діє ціла система катувань, за яку відповідають окремі люди. Ще минулого вересня в ООН відмічали, що катування полонених українців є “узвичаєною” та “широковживаною” практикою для представників РФ, а наприкінці жовтня 2024-го Незалежна міжнародна комісія з розслідування порушень в Україні заявила, що катування, які представники російської влади вчиняли щодо українців, можуть бути розцінені як злочини проти людяності. Цього березня правозахисна організація “Amnesty International” оприлюднила звіт, у якому йшлося про насильницькі зникнення, систематичні катування українських полонених, утримання їх без зв’язку з зовнішнім світом та без надання медичної допомоги. Це свідома й цілеспрямована політика Росії, наголошували правозахисники. ХПГ також неодноразово зазначала, що подекуди Росія продовжує утримувати українців, які вийшли з російських колоній, у депортаційних центрах.
Нагадаємо, що коаліція правозахисних організацій запустила кампанію “PEOPLE FIRST!”, в рамках якої вимагає звільнення усіх ув’язнених внаслідок російської агресії проти України, зокрема і цивільних. Як наголошували правозахисники, згідно з нормами міжнародного права, усі українські цивільні, яких незаконно захопили та затримали представники РФ, у тому числі цивільні, яким незаконно винесли вироки російські суди, повинні бути звільнені без будь-яких умов і мати змогу повернутися додому. Тим людям, чий дім розташований на окупованих РФ територіях України, мають надати можливість виїхати на підконтрольну українській владі територію країни, якщо вони того забажають.