Україна заочно засудила до 15 років позбавлення волі генерал-полковника Росгвардії за ведення агресивних воєнних дій на Херсонщині.
Про це 27 січня 2026 року повідомила Херсонська обласна прокуратура.
Як зазначали в прокуратурі, російського генерал-полковника й командувача угруповування “Юг” Росгвардії (Національної гвардії РФ) визнали винним у веденні агресивних воєнних дій (частина друга статті 28, частина друга статті 437 Кримінального кодексу України).
Російському військовопосадовцю суд призначив 15 років позбавлення волі.
Прокурор довів, що на початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну засуджений безпосередньо брав участь у захопленні Херсонщини. Також було встановлено, що у його підпорядкуванні перебували щонайменше 30 військових формувань різного рівня.
З лютого по липень 2022 року військовослужбовці Росгвардії під командуванням засудженого спільно з іншими військовими російських Збройних сил забезпечували окупаційний режим населених пунктів регіону. Унаслідок їхніх злочинних дій мирні жителі області, у тому числі діти, загинули й зазнали поранень.
Під керівництвом засудженого військовослужбовці Росгвардії брали участь у силових розгонах мирних акцій протесту на території Херсонської області. До неозброєних протестувальників вони ставилися вкрай жорстоко та позбавляли їх волі. Крім того, представники РФ забезпечували та продовжують забезпечувати режим нелегального ув’язнення цивільних у місцях несвободи, що супроводжується катуваннями та вбивствами, наголошували в Херсонській обласній прокуратурі.
Там також зауважили, що засуджений воєначальник узгоджував встановлення блокпостів і організовував фільтраційні заходи, під час яких здійснювався огляд і вилучення транспортних засобів, а також обшуки й незаконне ув’язнення громадян.
Оскільки засуджений переховується від правосуддя на території РФ, суд ухвалив вирок заочно. Утім, строк відбуття покарання обчислюватиметься з моменту фактичного затримання російського військовопосадовця.
Спеціальне досудове розслідування здійснювало Управління СБУ в Херсонській області, оперативний супровід — ГВКР СБУ в області та ГОРВ 79-го прикордонного загону Державної прикордонної служби України.
Передісторія
Ще влітку 2024-го пресслужба СБУ писала, що була зібрана доказова база на генерал-полковника Ігоря Турченюка, причетного до масових репресій у період окупації правобережжя Херсонщини. У СБУ також зазначали, що Турченюк командував так званими “фільтраційними” групами рашистів, які переслідували учасників руху опору. За наказом командувача угруповання “Юг” його підлеглі нападали на учасників акцій протесту, викрадали людей прямо посеред вулиці й відвозили до російських катівень. Ба більше, підрозділи Росгвардії під керівництвом Турченюка чергували на блокпостах, де зупиняли та “конфісковували” автомобілі місцевих жителів, які хотіли виїхати на підконтрольну Україні територію. “При цьому рашисти викрадали документи, гроші, мобільні телефони та інші особисті речі у власників та пасажирів авто”, — наголошували у Службі безпеки України.
Служба безпеки України також повідомляла, що напередодні звільнення Херсона підрозділи окупантів під командуванням Турченюка втекли на лівобережну частину регіону, де продовжували вчиняти воєнні злочини. “За це колишній охоронець Путіна, а зараз очільник Росгвардії, Віктор Золотов нагородив угруповання свого підлеглого Орденом Жукова”, — відмічали у СБУ.
Інші злочини, вчинені представниками РФ на Херсонщині
26 січня 2026 року в Херсонській обласній прокуратурі також сповіщали, що за фактом жорстокого поводження з цивільним населенням та інших порушень законів і звичаїв війни було завершене досудове розслідування та скерований до суду обвинувальний акт щодо російського ефесбівця. Торік ми детально писали про цього співробітника ФСБ, який міг бути причетним до катування цивільного в Скадовському районі на Херсонщині. У Головному управлінні Національної поліції Херсонської області зазначили, що це 45-річний житель Москви, який працює в дев’ятому управлінні Департаменту оперативної інформації п’ятої служби російської ФСБ. Більше про нього можна прочитати у статті. Як випливає з повідомлення Херсонської обласної прокуратури, цього року його вже засудили до 12 років позбавлення волі за іншим епізодом жорстокого поводження з цивільним населенням. У січні 2026-го ми також розповідали про цю справу.
Минулого жовтня ми також писали, що українські правоохоронці довели вину росгвардійця, причетного до катувань і вбивства цивільного під час окупації Херсона. У вересні 2025-го ми розповідали, що російські військові могли розстріляти трьох мирних людей у селі Козачі Лагері на окупованому лівобережжі Херсонщини. Як повідомляла Херсонська обласна прокуратура, “в ніч проти 18 вересня 2025 року у тимчасово окупованому селі Козачі Лагері Херсонського району російські військові розстріляли двох чоловіків віком 55 і 64 роки та жінку 62 років”. Про це та інші вбивства цивільних, які вчиняли представники РФ, можна прочитати за покликанням.
У липні 2023-го ми також розповідали, що заступника начальника Управління Росгвардії по Ростовській області та його підлеглих заочно судитимуть за катування мешканців Херсона. За інформацією слідства, підозрюваний високопосадовець Росгвардії з березня 2022-го керував російськими військовими, які перебували в окупованому Херсоні. “У захопленій будівлі місцевого ізолятора тимчасового тримання він [підозрюваний] спільно з іншими військовослужбовцями керівного складу ЗС та силових структур РФ організував одну з катівень, — розповіли в Офісі Генпрокурора. — Там вони застосовували до місцевого населення жорстокі тортури. Він [підозрюваний] віддавав накази підлеглим про незаконні затримання людей, застосування щодо українських громадян насильства, проникнення до їхніх помешкань і заволодіння майном”. Окрім цього, правоохоронцям вдалося встановити особи трьох військовослужбовців ЗС РФ, які були безпосередніми виконавцями злочинних наказів. За даними Офісу Генпрокурора, підозрювані діяли за попередньою змовою з іншими військовими РФ та затримували й піддавали тортурам різні категорії українців: людей з активною проукраїнською позицією, волонтерів, ветеранів АТО, родичів українських правоохоронців… Офіс Генпрокурора встановив особи понад 200 людей, яких піддавали тортурам.
У 2023 році ми писали й про підозри, висунуті Олександру Чиленгірову, стрільцю роти оперативного призначення 143-го полку Росгвардії в Челябінській області РФ. У жовтні 2023-го в Офісі Генерального прокурора повідомили про військового 94-го полку оперативного призначення Росгвардії, проти якого українські правоохоронці скерували до суду обвинувальний акт. Обвинувачений неодноразово ґвалтував мешканку тимчасово окупованих частин Херсонщини та залякував жінку. Також у жовтні 2023-го надходила інформація, що російські військові відкривають вогонь по мешканцях Херсонщини, якщо ті боронять власне майно.
Минулого вересня ми також повідомляли, що Сергія Сініцина, співробітника дев’ятого управління Департаменту оперативної інформації 5-ї служби ФСБ, який прибув до Херсона для організації масових репресій та вчиняв воєнні злочини під час окупації міста, заочно засудили до довічного ув’язнення. У червні 2025 року український суд заочно засудив до 10 років позбавлення волі Аркадія Гостєва, директора Федеральної служби виконання покарань РФ, який створив мережу катівень на лівобережжі Херсонщини. Слідчі встановили, що Гостєв “особисто координував облаштування тюремних об’єктів” на тимчасово окупованій частині Херсонської області, а згодом включив їх до загального реєстру в’язниць Росії та провів відповідне рішення через російське Міністерство юстиції.
Нагадаємо, що ще навесні 2023 року Mobile Justice Team, група міжнародних слідчих, яка разом з Офісом Генпрокурора України розслідувала імовірні злочини представників РФ, скоєні в Україні, зазначала, що Росія планувала та фінансувала мережу катівень на Херсонщині. На думку українських та міжнародних правників, катівні були потрібні для втілення конкретної стратегії Російської Федерації.
“Численні катівні, фінансовані російською державою, не випадкові, а радше є частиною ретельно продуманого та профінансованого плану, який має на меті знищення української національної та культурної ідентичності”, — наголошував керівник Mobile Justice Team Вейн Джордаш.
Харківська правозахисна група неодноразово розповідала про катівні, які російські загарбники облаштували на Херсонщині. Восени 2024-го ми писали, що 29 учасникам окупаційного “відділу” російського МВС на лівобережжі Херсонщини повідомили про підозри. Ми також писали про підозри керівництву “тимчасового управління МВС Росії у Херсонській області” та наглядачам катівні, яку в березні 2022-го російські загарбники облаштували у приміщенні ізолятора тимчасового тримання у Херсоні. Лише за попередніми підрахунками правоохоронців, через створену російськими загарбниками катівню пройшли щонайменше 700 незаконно ув’язнених українців, а майже дві сотні людей офіційно визнали потерпілими. За покликаннями можна докладно прочитати і про підозрюваних, і про ізолятор на вулиці Теплоенергетиків, який місцеві мешканці називали цей ізолятор пеклом на землі…
Як неодноразово наголошували в ООН, катування та нелюдське поводження становить організовану частину державної політики РФ. У вересні 2024-го в ООН вчергове відмічали, що катування полонених українців є “узвичаєною” та “широковживаною” практикою для представників РФ, а наприкінці жовтня 2024-го Незалежна міжнародна комісія з розслідування порушень в Україні заявила, що катування, які представники російської влади вчиняли щодо українців, можуть бути розцінені як злочини проти людяності. Згідно з минулорічною доповіддю ООН, російська влада “широкомасштабно і систематично піддавала затриманих українських цивільних осіб катуванню та жорстокому поводженню”, включно з нелюдськими умовами утримання. Широкомасштабне застосування катувань і жорстокого поводження, а також координація між установами свідчать про те, що надзвичайно малоймовірно, щоб такі дії відбувалися випадково чи ненавмисно, наголошували торік в ООН. Крім того, як було зазначено в доповіді, затримані, які зазнали катувань або жорстокого поводження, вказували на різні державні установи РФ, причетні до цих дій. Найчастіше постраждалі згадували Збройні сили РФ, російську Федеральну службу безпеки (ФСБ), співробітників Федеральної служби виконання покарань РФ, Росгвардію та російську поліцію.
