‘Зберу з вух гірлянду та подарую тобі’

Хизування звірствами

Російські високопосадовці хизуються катуваннями та схвалюють вбивства українських військовополонених, ідеться у розслідуванні “Схем” (проєкт Радіо Свободи та (рос.) “Настоящего времени”).  

Від джерел серед військових “Схеми” отримали доступ до великого масиву даних — гігабайтів переписок і голосових повідомлень російського військовопосадовця — генерал-майора Романа Дємурчієва.

Як зазначали розслідувачі, нині Роман Дємурчієв, 49-річний уродженець Казані та учасник двох чеченських воєн, є генерал-майором і заступником командувача 20-ї загальновійськовій армії у складі угруповання “Захід” Збройних сил РФ. Він допомагає керувати підпорядкованими військами, що стоять, зокрема, на Лиманському напрямку. Восени 2022 року, коли могли бути вчинені деякі злочини, він командував 42-ю мотострілецькою дивізією.

У своїх текстових та голосових повідомленнях й дзвінках Дємурчієв розповідав про реальний стан справ у російському війську. Вкрай показовим є і його спілкування з дружиною Олександрою та інші жорстокі повідомлення. Як зазначали “Схеми”, хоча розмови Дємурчієва приватні, “насправді вони є свідченнями про жорстокі тортури й вбивства українських військовополонених — те, що цивілізований світ кваліфікує як воєнні злочини”.

Про нечувану жорстокість російських військових свідчило відео “допиту” розіп’ятого живого мишеняти, яке знайшли в листуванні Дємурчієва. Генерал-майор схвально відреагував на розправу над невинною істотою. Відеоролик з катуванням тварини йому надіслав ще один російський військовопосадовець — командувач 49-ю загальновійськовою армією Південного військового округу РФ — Михайло Кособоков.

Крім того, “Схеми” знайшли численні свідчення воєнних злочинів у переписці генерал-майора. До прикладу, Дємурчієв розсилав фото відрізаних людських вух, підвішених на шнурку, не лише своїм армійським товаришам, а і власній дружині, Олександрі Дємурчієвій (у переписці вона мала нікнейм Кошка МТС). Дємурчієв казав, що від цієї світлини у нього “настрій піднявся”. Дружина запитала, а що потім робитимуть з відрізаними вухами.

“Зберу гірлянду та подарую”, — відповів жінці Дємурчієв.

“Як свинячі вуха до пива”, — підтримала розмову його дружина, Олександра.

Хоча дружина генерала думала, що це “байки часів Чечні”, інший співрозмовник Дємурчієва — на той час начштабу, перший заступник командувача 36-ї армії — генерал-майор Ігор Тімофєєв, упізнав знайому практику, до якої російські військові вдавалися ще з часів воєн РФ проти Чечні:

“Вуха не чіпали? Як у дитинстві [мається на увазі під час попередніх воєн]”, — запитував Тімофєєв про полонених.

У відповідь Дємурчієв надіслав в чат фото відрізаних вух і написав: “Нещодавні. Нічого не змінюється. Тільки час, і ми старіємо. Сохнуть”.

Розслідувачі встановили, що у згаданий Дємурчієвим період — а це було восени 2022-го — російська 42-га мотострілецька дивізія, якою Дємурчієв тоді командував, стояла на кількох напрямках: Запорізькому і Донецькому. Більше інформації щодо випадків таких катувань у переписках Дємурчієва не знайшли. Утім, там були схвальні реакції його співрозмовників на фото з відрізаними вухами.

Крім того, судячи з листувань Дємурчієва, це поширена практика не лише серед російських військових, а й серед силовиків. Зокрема, Дємурчієв писав одному зі співрозмовників, Валєрію Миколайовичу, що йому вже не личить займатися катуваннями самому:

“Валерію Миколайовичу, блін, ви вже — бос, вже солідна людина. Перед вами Москва має стояти на колінах. Ви — бос у супер-організації, моїй мрії. Блін, і ви відрізаєте вуха. Але в нашому віці цього вже не роблять, тільки дають команди комусь щось зробити. Якщо це було, то це було гарно, я певен. Це все між нами. Пишаюся вами”, — писав Дємурчієв.

За даними розслідувачів, Валерій Миколайович навчався в Рязанському повітрянодесантному училищі. У телефонних книгах він записаний як “Валєрій ФСБ” і “Валєра Вимпєл”. Нагадаємо, що “Вимпєл” є одним із найбільш засекречених та елітних підрозділів спецназу ФСБ.

У листуванні Дємурчієв можна знайти не одне свідчення катувань. Зокрема, про катування йдеться і в розмові Дємурчієва з Греком, співробітником військової контррозвідки російської ФСБ.

“У мене полонений один є, можу тобі його подарувати. Ось, сидить там, бл**ь, у ямі. Що мені з ним робити — ‘утилізувати’ чи тобі віддати?” — питає Грека Дємурчієв.

Співробітник військової контррозвідки ФСБ погоджується забрати полоненого разом із протоколом допиту, аж тут Дємурчієв уточнює:

“Але в нас часу не було просто катувати його, тому інформація — полюбовно, але на 90% вона — правда. Але у вас-то часу дох*я, ви можете підключити різні інструменти, бл**ь, які змушують людину говорити правду”.

Завдяки фотографії полоненого, яку ефесбівець надіслав Дємурчієву, “Схемам” вдалося встановити, що це був доброволець із Запоріжжя. Він провів у російському полоні понад півтора року — зокрема, військовополоненого утримували в СІЗО на Алтаї. Влітку 2025-го воїна обміняли, він повернувся до України. Звільнений оборонець не захотів на камеру згадувати про пережите. Утім, він сказав, що його сильно били та катували струмом.

В іншому листуванні з Греком Дємурчієв згадував про ще одного військовополоненого, який “не дожив”. Грек відповідав, що він особисто — “за утилізацію”, інакше українців не перемогти.

Ба більше, Грек казав, що якщо у військовополоненого є батьки, брати чи сестри, “то потрібно нам з ними працювати, щоб інформацію добували”. Раніше ми вже неодноразово писали, що представники РФ постійно намагаються завербувати родичів полонених, вдаються до шантажу та маніпулюють людьми у вразливому стані. Ще одна переписка Дємурчієва (який пише під ніком Воїн) зі співробітником військової контррозвідки ФСБ РФ Греком це вчергове підтвердила:

Грек: Нам вкрай потрібні “свіжі” полонені для роботи з їхніми батьками… Якщо раптом будуть — то мої люди [є] в Токмаку, вони одразу [їх] заберуть.

Воїн (Дємурчієв): У мене 6 людей нещодавно було. Якби знав...

Крім того, той-таки Дємурчієв каже, що готовий вбити людей, якщо вони непотрібні:

Воїн (Дємурчієв): У мене у підвалі двоє синіх [імовірно, мова про бійців Сил оборони України]. Потрібні? Або я їх прикінчу...
Грек: Потрібні! Кому дзвонити?

В іншій розмові з Греком знову ж таки йдеться про позасудову страту людей і використання їх для примусових робіт:

Грек: Справа є. Негласна.
Воїн (Дємурчієв): Готовий.
Грек: Є кілька пі***асів, затриманих на гарячому [як писав російський ефесбівець — “с поличным”] на схронах з СВП [саморобні вибухові пристрої]. Сидять у нас… Реальні члени резидентури… [ймовірно, йдеться про українців, які чинять опір в російській окупації]. Але під процес їх віддавати не можна... Є пропозиція віддати тобі на кілька днів попрацювати копачами окопів, траншей. Ну і там їх залишити. Назавжди. Чи є надійні люди? Не балакучі? І щоб мої колеги [з військової контррозвідки] не дізналися.
Воїн: Так. Гарантую.
Грек: Дякую.
Воїн: Ніхто не дізнається. Слово даю. Комдива.
Грек: Дякую, Романе.

Як зазначали “Схеми”, у своїх переписках Дємурчієв часто пише про українських бранців, яких російські військові регулярно катують та вбивають. Ба більше, про це говорять як про буденне явище. До прикладу, в одній розмові Дємурчієв звертається до Грека й розказує таке:

“На Новопрокопівці та Вербовому [Запорізька область] учора полоненого взяли якогось, такого хамовитого ‘укропа’, років 30, з радіостанцією, командир групи, по ходу, штурмової. Ну так, неохоче розмовляв, ну, його солдати і припиз***или, бл**ь, у траншеї”. 

Встановити, що насправді сталося, доволі важко. Утім, як наголошували розслідувачі, цілком очевидно, що підлеглі Дємурчієва діють за вказівкою свого командира. От що сам Дємурчієв говорить про полонених:

“Я скоро їх обісцю всіх, бл***. Полонених — не брати, все, х*й якого полоненого візьму, всіх прикінчу, бл**ь. Під***си розлютили мене, пи**а їм усім”.

“Я полонених брати не буду, я їх спочатку обісцю, потім — застрелю, а потім — спалю на**й”.

Що робить командир Дємурчієв, коли його підлеглі доповідають йому про фактично вчинення воєнного злочину? Йде інформувати про це вище командування. Ця розмова є не менш промовистою: 

— Взяли вночі. Ну, я тобі доповідав. Два “зеки” зайшли на опорник, на позицію, там — три “хохли”. Взяли в полон і зарубали їх лопатками, блін, тварини, на**й. Подивися, бл**ь, страта саперними лопатками, — каже Роман Дємурчієв.
— А потім що, по “зеках” приліт був, чи що? Ось останнє відео, щось там якийсь розривчик чи що таке? — запитує його Олег Мітяєв, генерал-лейтенант армії РФ.
— Може, вони спочатку зарубали і потім тр*хнули, бл**ь? — зі сміхом доєднується до розмови неідентифікований “Схемами” ще один російський військовослужбовець.

Чи розбирався командувач 20-ї армії РФ — на той час то був генерал Мітяєв — із тим, що сталося? Чи якось відреагував? Так, відреагував — наказав нагородити “зеків” за вчинений воєнний злочин.

“Романе Геродотовичу, ‘зеки’, які взяли точку, порубали лопатками, дай Бог виживуть — до нагородження подати обов’язково. Потихеньку відтискай, молодець. Молодці, тисніть, тисніть гадів, бл**ь”, — цитували його “Схеми”.

Розслідувачі встановили підрозділ ЗСУ, полонених бійців якого вбили російські військові. Там підтвердили факт розправи над нашими бранцями і додали: згідно з розвідданими, “зеками”, як їх називали у розмові російські військові, були військові підрозділу “Чорна мамба” 252-го мотострілецького полку у складі третьої мотострілецької дивізії 20-ї загальновійськової армії Росії.

З повним розслідуванням “Схем” та скриншотами з повідомлень рашистів можна ознайомитися за покликанням.

Загальний контекст

Головне управління розвідки України неодноразово оприлюднювало перехоплення розмов, у яких російські військовослужбовці обговорювали воєнні злочини, які могли або планували вчинити. Раніше ми вже розповідали про такі випадки.

Ми також писали, як в одній із перехоплених розмов російський військовий розповідав власній матері, що на тілі чоловіка можна вирізати 21 “троянду”: 10 — на пальцях рук, 10 — на пальцях ніг і одну — на статевому органі. Мати сміялася, коли її син пропонував зробити те саме власному батькові, й казала, що якби потрапила до України, то також би “кайфувала” від вчинення подібних тортур...

Раніше ми також неодноразово писали про катування українських військовополонених. Зокрема, минулого листопада ми розповідали, що Служба безпеки України ідентифікувала й заочно повідомила про підозру черговому командиру, який міг вчиняти катування. Як сповіщали у СБУ, це був Володимир Полуполтінних — командир так званого “6-го окремого мотострілецького козачого полку ЛНР”, що входить до складу збройних формувань Південного військового округу РФ. За даними слідства, 10 червня 2022 року підозрюваний віддав наказ підлеглим на катування українських воїнів, які потрапили в полон під час боїв на східному фронті. Як встановило розслідування, Полуполтінних особисто вбрав участь у тортурах.

“Задокументовано, що під час одного з катувань він ножем вирізав на чолі військовополоненого українця літеру ‘Z’”, — повідомляла Служба безпеки України.

При цьому, згідно з 13-ю статтею Женевської конвенції, з військовополоненими завжди слід поводитися гуманно:

“Будь-який незаконний акт чи бездіяльність з боку держави, що тримає в полоні, які спричиняють смерть або створюють серйозну загрозу здоров’ю військовополоненого, що перебуває під її охороною, забороняються та будуть розглядатись як серйозне порушення цієї Конвенції. Зокрема, жодного військовополоненого не можна піддавати фізичному каліченню або медичним чи науковим експериментам будь-якого характеру, які не обґрунтовані потребою в проведенні медичного, стоматологічного або стаціонарного лікування військовополоненого та не здійснюються в його інтересах. Так само військовополонені завжди повинні бути захищеними, зокрема від актів насилля чи залякування, а також від образ та цікавості публіки”, — мовиться у статті 13.

Ба більше, у статті 14 зазначено, що за будь-яких обставин військовополонені мають право на повагу до їхньої честі, а 15 стаття зобов’язує державу, що тримає в полоні, не тільки забезпечувати безоплатне утримання полонених, а й надавати їм безоплатну медичну допомогу, якої вони потребують за станом здоров’я…

Утім, РФ неодноразово порушувала усі вимоги цієї та інших конвенцій. У березні 2025-го правозахисна організація “Amnesty International” оприлюднила звіт, у якому з-поміж іншого йшлося про систематичні катування українських військовополонених і цивільних бранців, утримання їх без зв’язку з зовнішнім світом та без надання медичної допомоги. Це свідома й цілеспрямована політика Росії, наголошували правозахисники...

Торік Харківська правозахисна група оприлюднила доповідь, що висвітлювала катування військовополонених, які відбувалися у місцях утримання під вартою в Російській Федерації. Окрім загальновідомих і поширених методів катувань, звільнені військовополонені, з якими говорили юристи ХПГ, свідчили й про інші, нечувані звірства. До прикладу, згадували катування вогнем чи газом.

“…Запитали, чи є танкісти? Один відповів, що він — танкіст. Його вивели на коридор, облили горючою сумішшю, посадили на землю та підпалили”, — розповідав один зі співрозмовників. 

Інший постраждалий казав, що у російській неволі їм влаштовували “газові камери”.

“Нам таке зробили один раз. Після перевірки ми забігали у камери, падали, бо нам було погано. Співробітники ‘ФСІН’ [Федеральної служби виконання покарань, російською — ФСИН] і спецназівці заприскували з балончиків газ у камеру і закривали всі отвори, причому приказували всім стояти, не ворушитися. Нам забороняли відчиняти вікно. Ми так стояли приблизно годину. У нас в камері був дідусь, 71 рік, то він втрачав свідомість. Ми не могли дихати, задихалися, з очей текли сльози”.

ХПГ також окремо розповідала, що вдалося встановити в ході дослідження, зокрема писала про медицину за російськими ґратами та шлях, який проходять військовополонені, яких перевозять з одного місця несвободи до іншого.

Минулого літа ми також згадували про українського військового, якому в російському полоні на тілі лишили напис “Слава Росії”. Вже цього року журналісти-розслідувачі “Схем” (проєкту Радіо Свобода) зʼясували, хто міг випалити цей напис.

У 2023 році ми писали, що російські загарбники вирізали свастику на чолі одному з полонених українських оборонців. Тоді ж ми розповідали про інші катування, яких зазнають українські оборонці в полоні РФ, зібрані Моніторинговою місією ООН з прав людини.

Як наголошували в Моніторинговій місії, усі держави зобов’язані гуманно поводитися з військовополоненими на всіх етапах їхнього утримання: від моменту взяття в полон до звільнення та репатріації, а заборона катувань і жорстокого поводження є абсолютною, особливо за умов збройного конфлікту.

Попри це представники РФ катували українських полонених не лише для того, аби змусити їх надати необхідну інформацію, а використовували залякування й приниження як повсякденну практику. Зібрані Комісією свідчення вчергове підтверджували глибоку зневагу представників РФ до життя та гідності постраждалих. Ще у вересні 2023-го Спецдоповідачка ООН з питань катувань Еліс Джилл Едвардс наголошувала, що катування і нелюдське поводження представників РФ з цивільними українцями і з військовополоненими не можна оцінювати як випадкові. Радше йдеться про “організовану частину державної політики РФ, яка має на меті залякування, покарання або отримання інформації та зізнань”, підкреслювала Спецдоповідачка ООН з питань катувань.

Влітку 2023-го у соцмережах з’явилося відео чергового воєнного злочину, який могли вчинити військовослужбовці РФ. На відео було зафіксовано, як російський загарбник ножем відрізає голову військовополоненому. Ми висвітлювали це та інше звірства представників РФ у статті.

Вже через рік, влітку 2024-го, українські слідчі перевіряли інформацію про ще один подібний випадок, коли російські військові могли вбити українського оборонця й розчленувати тіло. “Росія послідовно повторює злочини нацистів, зухвало демонструючи повну зневагу до усіх норм цивілізованого світу”, — казав тодішній Генпрокурор України.

Подібні відео з’являлися і раніше. Навесні 2023-го соцмережі сколихнуло відео з українським оборонцем, Мацієвським Олександром, якого російські загарбники убили після слів “Слава Україні”. Крім того, ще у липні 2022 року мережею ширився відеозапис, на якому чоловіку в українському однострої відрізали статеві органи. Попри те, що відео з жорстокими стратами можуть слугувати частиною ворожої ІПСО, подібні записи вкотре підтверджують як злочинні дії представників РФ, так і їхню впевненість у власній безкарності.  

Незалежна міжнародна комісія з розслідування порушень в Україні неодноразово підтверджувала, що після повномасштабного вторгнення представники РФ постійно порушують норми міжнародного права й вчиняють воєнні злочини та злочини проти людяності.

За даними Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, 697 (96%) із 725 звільнених українських військовополонених (689 чоловіків і 36 жінок), з якими були проведені конфіденційні бесіди, повідомили про катування або жорстоке поводження під час перебування в російському полоні на різних етапах їхнього інтернування. Крім того, за даними Моніторингової місії, з 24 лютого 2022 року по 31 січня 2026 року щонайменше 109 полонених українських військовослужбовців (усі чоловіки) були страчені. З них 70 (усі чоловіки) були страчені у 2024 та 2025 роках. Щонайменше 43 українські військовополонені (усі чоловіки) загинули у полоні.

...Як зазначав Михайло Романов, експерт Харківської правозахисної групи та автор дослідження “Катування українських військовополонених у місцях утримання під вартою в Російській Федерації”, широкомасштабна війна РФ підтверджує той факт, що “Росія, дійсно, має намір на знищення української ідентичності”.

“Якщо спочатку це було не так виразно, то зараз, коли повномасштабна війна триває вже чотири роки, цілком очевидно, що це не якісь спорадичні, випадкові чи спонтанні дії. Це цілеспрямована політика РФ, яка має мету, має механізми, має засоби”, — наголошував пан Михайло.